Мій шлях до успіху (з особистого досвіду науково-дослідницької діяльності викладача)

Палаус Ольга Миколаївна

Сучасний педагог повинен мати широку ерудицію в конкретній науковій галузі, що відповідає навчальним предметам, які він викладає (психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку ерудицію).

Використання у навчанні дослідницьких прийомів та методів сприяє глибокому засвоєнню студентами знань, формуванню у них умінь і навичок, вихованню інтересу до пізнавальної, творчої діяльності.

Дослідницький метод у навчанні - це метод залучення студентів до самостійних пошуків, на основі яких вони встановлюють зв'язки між предметами, явищами і процесами об'єктивної дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.

У цьому процесі необхідно враховувати особливості пізнавальних інтересів студентів, їх інтелектуальних здібностей, рівень знань, умінь і навичок та інших якостей особистості, які визначають схильність і рівень підготовленості до дослідницької діяльності.

Для реалізації технології навчання як дослідження потрібно чітко визначити зміст навчальних досліджень, завдання, які необхідно вирішувати, характер дослідницької діяльності студентів.

Як правило, навчально-дослідницька діяльність розгортається у такій послідовності:

• ознайомлення з літературою;

• вивчення проблеми;

• постановка (формулювання) проблеми;

• з'ясування незрозумілих питань;

• формулювання гіпотез;

• планування навчальних дій;

• збирання даних (фактів, спостережень, доказів); аналіз і синтез зібраних даних; зіставлення даних і умовиводів; підготовка до написання повідомлень;

• виступи з підготовленими повідомленнями;

• переосмислення результатів під час відповідей на запитання;

• перевірка гіпотез;

• побудова нових повідомлень;

• побудова висновків і узагальнень.

Поняття “науково – дослідницька діяльність студентів” включає в собі два взаємопов’язаних елементи: у межах навчального процесу та поза навчальним процесом.

В нашому коледжі і в нашій комісії інформатики та програмування науково-дослідницька робота виконується на досить високому рівні. Окрім курсових та дипломних проектів, під час пар ми використовуємо різні методи дослідження – і аналіз ринку програмного забезпечення, і консультація з замовниками для визначення функціональних вимог, і порівняння різних систем програмування, різні форми проектної діяльності.

Викладачі нашої комісії (Кренделева Н.Ю., Трофименко А.С., Палаус О.М.) є активним учасниками конференцій та конкурсів, успішними керівниками. Так, лише з аналізуючи участь в 4-х технічних конференціях, під нашим керівництвом було підготовлено: 10 науково-практичних робіт, які посіли 1 місце - 5 робіт, 2 місце – 4 роботи та 3 місце – 1 робота.

Сьогодні я хочу поділитися з вами своїм особистим досвідом науково-дослідницької діяльності, оскільки з 10 робіт, під моїм керівництво було підготовлено 7 робіт.

1. Першою, хочу представити програму розроблену в 2012 році для вивчення нового матеріалу з предмету ОПАМ, а точніше візуалізації процесу сортування. Дана програм не лише знайомить з методикою виконання такого процесу як сортування даних, але й візуально демонструє процес перестановки елементів. Демонстраційна програма "Сортування даних".

2. Для засвоєння нових знань та вмінь з предмету «Алгоритми та структури даних» нами була розроблена програма «Феномен фракталів» в 2013 році. Фрактал – складна геометрична фігура, що володіє властивістю самоподібності, тобто складена з декількох частин, кожна з яких подібна всьому тілі цілком. Для побудови фракталів в програмуванні доцільно використовувати рекурсію, що і вивчають студенти-програмісти. Навчальна програма "Феномен фракталів".

3. В 2014 році в автотранспортну коледжі ми презентували вже 2 роботи: для аналізу довговічності підшипників та визначення показників освітлення в токарному цеху. Дані роботи були результатом співпраці з викладачем охорони праці та технічної механіки. В теоретичній частині вони аналізували свою предметну область, в практичній частині, використовуючи розроблені програми порівнювали результати обчислень для різних наборів даних. Демонстрація освітлення.

4. В минулому році в індустріальному коледжі знову разом з двома викладачами ми презентували 2 роботи: одна в стендовій, де поруч з стендом перетворювача ми розраховували параметри однофазного випрямляча Демонстрація зв’язку.

Можливо когось здивує такі обсяги роботи та результати. Але все дуже просто і зараз я готова відкрити свою формулу успіху

Успіх = особисте бажання + толковий інструмент + наявність ідеї

Інструмент – мені пощастило працювати в коледжі, де готують фахівців з розробки програмного забезпечення. Для реалізації був обраний такий вид педагогічної діяльності як робота з обдарованими студентами, виконання науково-практичних робіт зі студентами, що виявили зацікавленість в поглибленому вивчені предметів інформаційного циклу.

Особисте бажання розвиватись пояснюється моєю нескромної допитливістю та великою цікавість.

Ідеї - мені надають не лише студенти, але й необхідність розроблювати та впроваджувати в навчальний процес різних навчальних програмних засобів. І ще одною рушійною силою стали мої колеги зв’язківці, механіки та електрики, які просять автоматизувати їм різні розрахунки з спецдисциплін.

Я розумію, що може з’явитись думка, що дана діяльність йому не підходить, але:

• В кожній групі є талановиті студенти, які цікавляться новітніми інформаційними технологіями.

• В кожному коледжі є комісія викладачів інформатики та програмування, і я теж закінчувала фізмат, і вчилась в групі МІ -97.

• І кожний з нас розуміє, що не лише реклама – двигун прогресу, але й конкуренція між фахівцями, корпораціями, тощо.

Отже, на мою думку, головним бар’єром для саморозвитку та самовдосконалення викладача є внутрішня мотивація. (Навіщо мені це потрібно? Який сенс щось нове робити? Яка матеріальна вигода в даних затратах?)

Для викладачів – початківців та тих, хто ще не знайшов свою успішну стратегію підготовки НДР, я можу порадити, на що треба звернути увагу:

1. Мотивація для студентів – а це 50% успіху, досягається залученням студентів через навчальну групу демонстрацією досягнень інших студентів на конференціях, НДРС – обов’язково повинні написати студенти, що претендують на диплом з відзнакою.

2. Вибір теми – як вже сказали, тема повинна бути відображати актуальну проблему, що стала перед студентом чи викладачем, повинна бути аргументована доцільність та необхідність її розглядання.

3. Складання програми дослідження – обов’язково одразу продумати_ що ви хочете довести, який об’єкт буде досліджувати, що саме в ньому визначати, ставити завдання, планувати методи дослідження, і для кого ви плануєте розробити свої рекомендації.

4. Складання графіку дослідження – і одразу можна сказати і чітке виконання графіку. Пам’ятайте те, що ви відклали чи перенесли на завтра, повинно буде виконано з наступною частиною.

5. Безпосередньо виконання дослідження: не зупинятися на стандартних методах, таких як аналіз технічної літератури, розробка алгоритму, складання програми, але й консультація з замовником чи спеціалістом, пошук аналогічного ПЗ.

6. Оформлення роботи: згідно стандартів складання структури – на щастя вони дуже схожі на 90% на оформлення наших курсових та дипломних проектів.

7. Підготовка тез – котрого та лаконічно розписується і програма дослідження, і що ви проаналізували в теоретичної частини, і що ви розробили в практичній частині, практичні рекомендації та висновки.

8. Підготовка виступу - доповіді та презентації.

Це ще одні 50 % успіху. Адже дуже суха, скучна презентація, доповідь з великою кількістю теоретичної води – значно скоротять шанси на перемогу. Доповідь повинна бути короткою, лаконічною, з виставленими інтонаціями та наголосами, з помірним темпом подачі інформації.

А презентація повинна просто доповнювати вашу доповідь - графіками, рисунками, фотографіями, короткими висловленнями та фактами. Занадто велика слайдів, як і тексту на них – просто не дадуть охопити матеріал та вникнути в суть роботи.

9. Критерії оцінювання журі – Максимальна кількість балів - 30.

• актуальність (аргументація) вибору теми дослідження - 5 балів;

• новизна ідей - 5 балів;

• практична цінність - 5 балів;

• культура мовлення, чіткість, логічність, лаконічність викладення матеріалу-5 балів;

• вміння відповідати на питання, повнота відповідей - 10 балів.

Багато членів журі віднімають бали, якщо відчули, що студент не володіє матеріалом, або виконав невеликий обсяг досліджень, відсутні рекомендації чи власний вклад, невірно оформлена робота.

10. Власна мотивація викладача – оскільки майбутнє за інформаційними технологіями, то і наша з вами задача не зупинятись на досягнутому, підвищувати свою кваліфікацію та саморозвиватись.