4. Політика опек: від історії до сучасності

ОПЕК з'явилась як відповідь на необмежене панування транснаціональних нафтових компаній (“British Petroleum”, “Галф ойл”, “Стандарт ойл оф Каліфорнія” та ін.) на світовому ринку нафти. Вони диктували ціни, обсяги видобутку й продаж нафти. Створення ОПЕК було викликано прагненням країн експортерів-нафти скоординувати зусилля по запобіганню зниження світових цін на нафту. Мотивом для об‘єднання ОПЕК послужили дії «Семи сестер» - світового картеля, об‘єднуючого компанії “British Petroleum”,”Chevron”, “Mobil”, “Royal Dutch / Shell”, «Texaco», «Exxon Mobil», «Gulf». Ці компанії, контролювавши переробку сирої нафти та продажу нафтопродуктів у всьому світі, в односторонньому порядку знижували закупівельні ціни на нафту, виходячи з котрих вони виплачували подохідні податки та роялті за право розробки природних ресурсів нафтовидобувним країнам. В 1960х на світових ринках існувала сильно велика пропозиція нафти, тому першометою створення ОПЕК було узгодженне зменшення нафтовидобутку лише для стабілізації цін. Узгоджені дії країн ОПЕК лишили ці компанії їх монополістичного положення й самі почали встановлювати розміри видобутку нафти та її експорту, що істотно впливає на ціни. Фактично сьогодні ОПЕК виступає колективним монополістом, що контролює значну частину нафтового ринку. Найсильнішою акцією ОПЕК було різке підняття цін на початку 70-х років, що викликало енергетичну кризу в світі. В цей період під впливом стрімкого розвитку транспорту та будівництва ТЕЦ світовий попит на нафту різко зріс. Тепер нафтовидобувні країни могли узгоджено підвищувати рентні платежі нафтовидобувників , значно збільшуючи при цьому свої доходи від експорту нафти. При цьому штучне стримання об‘ємів видобутку нафти прямувало до зростання світових цін.(див. Додаток Табл.№1). В 1973-1974 ОПЕК досягли різкого зростання світових цін на нафту в 4 рази, в 1979р – ще в 2 рази. Формальною причиною для підвищення цін стала Арабо-ізраїльська війна 1973р: демонструючи солідарність в боротьбі з Ізраїлем та його союзниками, країни ОПЕК на деякій час взагалі зупинили їм відвантажувати нафту.

«Нафтовий шок» 1973-1975рр стала найтяжчою світовою кризою за весь період після Другої Світової Війни. Особливо постраждали країни, що не мають енергетичних ресурсів; відчули "нафтовий шок" також великі імпортери нафти серед розвинених країн (Японія, США, Італія, Франція). Високі ціни на нафту стимулювали розвиток енергозберігаючих технологій. Згодом ціни впали, але все ж таки вони значно вищі, ніж до початку 70-х років.

Сформувавшись та закріпившись в боротьбі з нафтовим картелем «Сім сестер», ОПЕК сам став найсильнішим картелем на світовому ринку нафти. Ще до початку 70х на долю його членів приходилось приблизно 80% достовірних запасів, 60% видобутку та 90% експорту нафти в несоціалістичні країни.

Друга половина 70х стала вершиною економічного піднесення ОПЕК: попит на нафту залишався високим, підлетівши ціни приносили колоссальні прибутки країнам-експортерам нафти. Складалось враження, наче це процвітання буде продовжуватися багато десятиліть.

Економічний успіх країн ОПЕК мав сильне ідеологічне значення: здавалось країнам, що розвиваються на «бідному Півдні» вдалося досягти перелому в боротьбі з розвинутими країнами « багатої Півночі». Успіх ОПЕК наклався на піднесення ісламського фундаменталізму в багатьох арабських країнах, що ще більше підвищувало статус цих країн як нової сили світової геополітики. Усвідомлюючи себе представником «третього світу», в 1976р ОПЕК організував Фонд міжнародного розвитку ОПЕК – фінансовий інститут, що допомагає країнам ,які розвиваються, ті, які не входять в ОПЕК.

Успіх цього об‘єднання спровокував інші країни «третього світу», експортуючи сировинні товари, використати їх досвід, теж координуючи свої дії для підвищення доходів. Проте ці намагання виявились, у своїй більшості, мало вдалими, оскільки на інші сировинні матеріали не було такого великого попиту я на нафту.

«У міжнародних нафтових ринків достатньо нафти, проте брак потужностей для переробки призводить до зростання цін на «чорне золото» Поточні постачання на нафтовий ринок достатні.», - так вважав президент Організації країн експортерів нафти. Його слова наводить агентство “Reuters”. Кілька міністрів ОПЕК говорили напередодні засідання, що групі не потрібно міняти об‘єми нафтовидобутку, незважаючи на заклики країн-споживачів до картелю збільшити постачання, щоб знизити ціни на нафту.

За словами Хамлі, комерційні запаси нафти в промислово розвинених країнах перевищують рівні останніх 5 років. ОПЕК зобов‘язується поставляти споживачам нафту в достатніх об‘ємах і має в своему розпорядженні резервні потужності здобичі на рівні близько 3,5 млн.барелів на добу, повідомив Хамлі. Об‘єм здобичі картелю складає трохи більше 30млн. барелів на добу сказав він. Згідно з дослідженням агентства, об‘єм здобичі нафти ОПЕК в серпні знаходився на рівні 30,37 млн.барелів за добу, що складає понад третину від об‘єму світової пропозиції «чорного золота» (85 млн.барелів на добу). Члени ОПЕК візьмуть участь в більш ніж 100 проектах інвестиційною вартістю понад 120 млрд.$ з метою збільшення добувних потужностей, не враховуючи ряду проектів, направлених на розширення нафтової інфраструктури і нафтопереробних потужностей, сказав Хамлі. «Це підтверджує наміри ОПЕК забезпечувати достатні постачання нафти на світові ринки», - відзначив він. Глобальна економіка демонструвала сильне зростання цього року, не зважаючи на збитки від кредитної кризи в США, вважає Хамлі, який очікує збереження впевнених темпів економічного зростання і наступного року. Темпи зростання попиту на нафту залежать від підйому економіки. Хамлі закликав до продовження тісної співпраці між ОПЕК і країнами-споживачами з метою забезпечити відповідність пропозицій і попиту в майбутньому. «Надійність пропозиції і надійність попиту – дві сторони однієї медалі»- сказав він.

За даними минулого ціни на нафту невпинно ростуть, незважаючи на завіряння ОПЕК щодо збільшення об‘ємів видобутку нафти, та виконала свої обіцянки та схвалила рішення на збільшення видобутку на 500 тис.баррелів в день з 1 листопада 2007, але це рішення майже не вплинуло на динаміку цін на ринку . В листопаді 2007р ціни сягнули рекордних рівнів. Протягом торгів на NYMEX був зафіксований рекорд ціни за баррель нафти марки Light Sweet с поставкою в грудні, которий склав 98,62 долл.США. За данними на 12.03.2008 року ситуація стала ще приголомшливішою – ціна нафтової корзини ОПЕК, складена на основі нафти з 12 різних країн-членів організації, вперше в історії перевищила 100 долларів США за барель, за данними AFP з посиланням на заяву картеля. В заяві відмічено, що ціна корзини досягла 100,57 доллара за баррель порівняно з 99,48 доллара за день. Відзначимо, що нафта марки WTI на торгах в Нью-Йорку 11 березня встановила черговий рекорд, зупинившись на помітці 108,25 доллара США. В ходе торгів вартість барреля піднялась до 109,72 доллара США. В той же час марка Brent подорожчала до 105,25 доллара за баррель. В числі головних причин такого стрімкого підвищення цін за останні тижні вважають падіння курса доллара, а також збільшення інвестицій в нафтові активи на фоні нестабільності на фондових ринках США и Європи.