18. Методика аналізу рентабельності продукції. Рентабельність одиниці продукції.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни. Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо). Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів. Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші - факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці. Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу часткової участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі: => зміна якості продукції => зміна попиту на продукцію ==> зміна показника інфляції Розрахунки фактора зміни собівартості продукції проводяться так само. Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації. Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів: -зміна структури та асортименту продукції; -зміна собівартості продукції; -зміна відпускних цін на продукцію. Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів)

Рентабельність одиниці продукції розраховується:

Прибуток * 100 / Собівартість одиниці продукції

Джерело аналізу: форма 6 «Довідка про рентабельність окремих видів продукції»», форма 1п — «Звіт про випуск продукції».

Аналіз проводиться шляхом порівняння даних звітного періоду з даними минулого періоду. Розраховується відхилення і вивчається вплив факторів на відхилення фактичного рівня рентабельності від базового. На зміну рівня рентабельності одиниці продукції впливають два фактори: 1. Зміна продажної ціни. 2. Зміна собівартості.

28. Структура балансу: актив, пасив, стаття балансу та їх характеристика.

Баланс складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, Пасиву, де згруповані їхні джерела.

Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

За вищезазначеним стандартом актив балансу складається з трьох розділів:

- Необоротні активи.

- Оборотні активи.

- Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу складається з п'яти розділів:

- Власний капітал.

- Забезпечення наступних витрат і платежів.

- Довгострокові зобов'язання.

-Поточні зобов'язання.

- Доходи майбутніх періодів.

Актив і пасив балансу поділяється на розділи та статті. Стаття балансу — показник, який характеризує визначений (певний) вид, засоби господарювання за функціональною ознакою (стаття активу) або право власника (джерела) господарських засобів (стаття пасиву). Балансові статті групуються в розділи. Це полегшує огляд і аналіз балансу. Об'єднання балансових статей у розділи балансу підпорядковане певним принципам, насамперед фінансовим та аналітичним.