Напри́клад – На при́клад
Напри́клад, вставн. сл. Гортензії, наприклад, не дають запаху.
На при́клад, ім. з прийм. Посилатися на приклад інших.
На про́тязі – Про́тягом. Розрізняються значенням.
На про́тязі, прийм. на з ім. про́тяг у знач. "різкий струмінь повітря, що продуває". Сидів на протязі біля дверей.
Про́тягом, прийм. з род. відм. Уживається в конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось. М. Коцюбинський збирав про-тягом восьми років мате-ріали для своєї епопеї "Фа-та моргана".
Одино́кий – Одино́чний – Поодино́кий. Збігаються в знач. "який не зливається з іншими, ізольований від інших". Зробилося тихо, і в цій тиші – одинокий пост-ріл (Тютюнник). Тільки одино́кий вжив. у знач. "який не має сім’ї, самотній; ні-кому не потрібний". Лиши-лася сама, як палець… Важ-ко, ой, як важко було оди-нокій на чужому селі! (Зба-нацький).
Тільки одино́чний вжив. в знач. "розрахований на одного". Одиночний номер у готелі.
Тільки поодино́кий вжив. у знач. "який не часто трапляється". Насторожують факти, аж ніяк не поодинокі.
Ознайо́мити – Познайо́мити. Розрізняються стилістично, сполучуваністю.
Ознайо́мити, -млю, -миш. Керування: кого з чим. Дати певні відомості, ін-формацію про що-небудь. Майбутніх учителів… у вузах майже не ознайомлю-ють з елементами наукової організації праці... (З журналу). Ненормативним є: познайомити з пам’ятками старовини. Познайомити учнів з текстом твору.
Познайо́мити, -млю, -миш. Керування: кого з ким. Налагодити знайомство між незнайомими, представити когось кому-небудь. …Я познайомлю вас з ним зараз (Кобилянська). Познайоми-ти учнів із письменником (але ознайомити з твор-чістю письменника).
Особи́стий – Особо́вий. Розрізняються значенням.
Особи́стий. 1. Який нале-жить окремій особі, призначений для індивідуаль-ного користування. Особиста бібліотека. 2. Який стосується певної особи, виражає її індивідуальність. Але ж без особистого щастя – не людина (Франко). 3. Який здійснюється певною особою безпосередньо, а не через інших. Особистий за-пис. Взяти під особистий контроль.
Особо́вий. 1. Який стосу-ється окремої людини. Уживається в кількох стійких словосполученнях. Особова назва. Особове посвідчення. Особова справа.
Па́м’ятка – Па́м’ятник. Розрізняються значенням.
Па́м’ятка, -и, мн. -тки, -ток. Предмет матеріальної культури минулого, який збе-рігся. Старе місто… Що варварам історичні пам’ят-ки? (З журналу). Літера-турна пам’ятка. Пам’ятка історії.
Па́м’ятник, -а. Архітектур-на або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. Керування: кому – чому. Пам’ятник Іва-нові Франку (Івану Франкові) [не Івана Франка, Івану Франку].
Па́м’ятний – Пам’ятко́вий.
Збігаються в знач. "те, що запам’яталося, важливе", але розрізняються сполучувані-стю:
Па́м’ятний вжив. переважно з іменниками, що означають конкретні предмети. (Пам’ятний подару-нок. Пам’ятний знак).
Пам’ятко́вий – з іменни-ками, що означають час. (Пам’яткові роковини. Пам’ят-кове свято).
Перви́нний – Пе́рвісний – Первозда́нний. Розрізня-ються значенням.
Перви́нний. 1. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первинна обробка льону. 2. Який з’явився раніше вторинного. Первинне ім’я. Первинний порив. 3. Який є початковою ланкою якоїсь організації.
Пе́рвісний. 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. Первісне суспіль-ство. 2. Який існував спочатку й був замінений чим-небудь. Первісний текст.
Первозда́нний, книжн. Який був із самого початку: чистий, незайманий. Первозданний степ.
Переважа́ючий – Перева́ж-ний. Збігаються в знач. "основний, панівний". Пере-важаюча сила. Переважна кількість.
Тільки переважа́ючий вжив. у знач. "який має кількісну перевагу, обмежений ча-сом". Переважаючий рух. Переважаюча армія.
Тільки перева́жний вжив. у знач. "який має перевагу над ким-, чим-небудь постійно". Переважна частина. Переважний кон-тингент. Неправильно: переважна більшість.
Перемо́жний – Перемо́же-ний. Розрізняються значенням.
Перемо́жний. 1. Який за-кінчився перемогою; пов’я-заний з перемогою. Переможний бій. Переможний час. Переможна армія. Переможна революція. 2. Який виражає усвідомлення переваги над кимось. Перемож-ний вигляд.
Перемо́жений. 1. пас. діє-прикм. до перемогти. Переможений в битві. 2. у знач. ім. Людина, яка зазнала поразки внаслідок чиєїсь перемоги.
Пере́пис – Перепи́ска – Перепи́сування. Збігаються в знач. дії від переписувати – "робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз". Перепис (переписка, переписування) конспекту.
Тільки пере́пис, -у. Спеці-ально організований масовий статистичний облік населення. Перепис населення.
Перепи́ска, дав.- місц. -сці, род. мн. -сок. Уживається в розмовному стилі. Переписка книжки.
Перепи́сування, род. мн. -ань – у книжних текстах. Переписування тексту займає багато часу.
Писе́мний – Письме́нний – Письмо́вий. Розрізняються значенням.
Писе́мний. 1. Написаний; виражений за допомогою графічних знаків. Писемна пам’ятка. Писемні джерела. 2. Книжний, властивий пам’яткам писемності. Писемна мова.
Письме́нний. Який уміє читати й писати. Письменна людина.
Письмо́вий. 1. Написаний (переважно в діловому й науковому мовленні). Письмова робота. Письмове розпорядження. 2. Призначений для письмової роботи. Пись-мовий стіл.
Позба́витися – Позбу́тися. Збігаються в знач. "звільня-тися від чого-, кого-небудь небажаного". Позбутися (поз-бавитися) лиха.
Тільки позба́витися. Запобігти чомусь лихому, неприємному. Позбавитися клопоту.
Тільки позбу́тися. Ужив. у знач. "втратити кого-, що-небудь". Позбутися грошей.
Поси́льний – Посильни́й. Розрізняються значенням.
Поси́льний. Який відпові-дає силам, здібності, можли-востям когось; підсильний. Посильна ноша.
Посильни́й. 1. у знач. ім. Особа, яку посилають куди-небудь з дорученням. Посильний контори. 2. Вико-ристовуваний для поси-лання. Посильні гроші.
Поступа́льний – Посту́п-ливий – Поступо́вий. Роз-різняються значенням.
Поступа́льний. Спрямований уперед. Поступальний розвиток.
Посту́пливий. Схильний поступатися. Поступливий хлопець.
Поступо́вий. Який відбува-ється в певній послідов-ності, не відразу, без рапто-вих змін. Поступовий перехід від одного стану до іншого.
Призво́дити, призвести́ – Приво́дити, привести́. Роз-різняються значенням.
Призво́дити, призвести́. 1. Доводити кого-небудь до якогось стану, переважно негативного. Призводити до бійки. 2. Спричинити наслі-док, переважно негатив-ний. Призвести до втрат, занепаду.
Приво́дити, привести́. 1. Допомагати або примушувати йти за собою. Приводити до хати. 2. Спону-кати, примушувати при-бути куди-небудь. Жадоба знань привела до школи. 3. Доводити до якогось стану. Приводити в належний вигляд.
Пробле́ма – Проблема́ти-ка. Розрізняються значенням.
Пробле́ма. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирі-шення. Проблема номер один.
Проблема́тика. Сукупність проблем. Проблематика дис-кусій.
Програ́мний – Програмо́-вий – Програмо́ваний. Роз-різняється значенням.
Програ́мний. Який містить у собі програму, визначає політичну платформу, що нею керуються. Програмна основа. Програмні положення.
Програмо́вий. Який міс-титься в навчальній програмі. Програмовий мате-ріал. Програмові вимоги.
Програмо́ваний. Який здійс-нюється за допомогою про-грамування й навчальних пристроїв. Програмована система. Програмоване на-вчання.
Ра́порт – Рапо́рт. Розріз-няються значенням.
Ра́порт, -у. 1. Офіційне по-відомлення про що-небудь вищій інстанції, керівницт-ву. Рапорт командиру роти. 2. Звіт про виконання взятих зобов’язань, про досягнення в певній сфері діяльності.
Рапо́рт, -у. Повторювана частина малюнка на тканині, шпалерах, килимах і т. ін. Безперервний рапорт.
Розві́дницький – Розві́ду-вальний. Розрізняються значенням.
Розві́дницький. Який стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницьке завдання. Розвідницький та-лант.
Розві́дувальний. Який стосується розвідування, пов’я-заний з ним. Розвідувальні роботи. Розвідувальний лі-так.
Розси́льний – Розсильни́й. Розрізняється значенням.
Розси́льний, у знач. ім. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення; кур’єр. Прийшов розсиль-ний.
Розсильни́й, -а, -е. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур’є-ром. Розсильна книга. Розсильний зошит. 2. Призна-чений для розсилання. Розсильні пакети.
Рятівни́й – Рятівни́чий – Рятува́льний – Рятунко́-вий.
Рятівни́й, рятува́льний, рятунко́вий збігаються в знач. "призначений для рятування кого-, чого-небудь", але розрізняються вживанням: рятунко́вий ужив. рідко. Рятівний (рятуваль-ний) пояс.
Рятівни́й і рятівни́чий збігаються в значенні "який дає, приносить порятунок, сприяє порятунку". Рятівне (рятівниче) укриття.
Ситуати́вний – Ситуаці́й-ний. Розрізняються значенням.
Ситуати́вний. Викликаний певними умовами, який виник у пев́них умовах. Ситу-ативні неповні речення.
Ситуаці́йний. Який стосується ситуації. Ситуацій-ні прийоми.
Спеціалі́ст – Фахіве́ць.
Збігаються в знач. "той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі знання, техніки, мистецтва тощо". Досвідчений спеці-аліст (фахівець).
Спеціа́льність – Профе́сія – Фа́х.
Спеціа́льність. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва та ін., у якій людина працює; основна кваліфі-кація. Хірург за спеціаль-ністю.
Профе́сія. Рід занять, певна форма трудової діяль-ності. Вибір професії. Професія вчителя. Слово профе́сія найчастіше виступає як родове поняття у відно-шенні до слова спеціа́ль-ність, тому вживати одне замість іншого не рекомендується. Порів. За професією лікар, за спеціаль-ністю стоматолог.
Фа́х уживається з обома значеннями. Фах учителя. Хірург за фахом.