Вступа́ти – Поступа́ти – Надхо́дити

Вступа́ти, ужив. у знач.: 1. Ставати, ступати в середину чогось. Вступив у коло. 2. Входити; переходити до нового періоду в розвитку, нового стану. Вступа-ти в нову фазу розвитку. 3. Проникати в кого-, що-небудь. У тіло вступила незнана раніше сила. 4. Ставати членом якої-небудь організації; бути зарахова-ним до навчального закладу. Вступати до універси-тету (не поступати). 5. Роз-починати дію; брати участь у чому-небудь. Слово поступа́ти має розмовний характер, уживати його в літературній мові не рекомендується.

Грома́дський – Громадя́н-ський. Розрізняються значеннями.

Грома́дський. [не громад-ськи́й]. Який стосується сус-пільства, громади чи окремого колективу; який відбу-вається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’я-заний з суспільно корис-ною діяльністю. Громадські організації. Громадський бу-динок. Громадська думка.

Громадя́нський. Який сто-сується громадянина як члена суспільства, властивий йому. Громадянський обов’язок. Громадянська муж-ність.

Дба́ти – Піклува́тися – Турбува́тися

Дба́ти. Керування: про кого – що. Виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів.

Піклува́тися. Керування: про кого – що. Виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (зде-більшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклува-тися про сина.

Турбува́тися. Керування: про кого – що. Непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Не турбуйся про мене, мамо!

Диплома́нт – Диплома́т – Дипло́мник. Розрізняються значенням.

Диплома́нт, -а. Особа, від-значена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Лауреати й дипломанти всеукраїнського кон-курсу.

Диплома́т, -а. Службова осо-ба, яка має урядові повноваження для зносин із іно-земними державами. Укра-їнські дипломати роблять усе для збереження миру.

Дипло́мник, -а. Студент або учень середнього спеціаль-ного навчального закладу, який працює над диплом-ним проектом, дипломною роботою. Сьогодні захища-ються перші дипломники...

Дільни́ця – Діля́нка. Роз-різняються значенням.

Дільни́ця, -і. Адміністра-тивно-територіальна або ви-робнича одиниця. Виборча дільниця. Складальна діль-ниця.

Діля́нка, -и. Частина земельної площі; частина фронту; галузь, сфера діяль-ності. Ділянка землі. Ділян-ка фронту.

Дільни́чний

Доде́ржувати – Доде́ржу-ватися

Доде́ржувати. Керування: чого. Виконувати, здійс-нювати що-небудь точно, без відхилень. Додержувати чистоти. Додержувати слова.

Доде́ржуватися. Керування: чого. Бути прихильником якихось думок, поглядів; керуватися ними у своїх діях. Додержуватися прогресивних поглядів.

Допуска́ти – Припуска́ти

Допуска́ти. 1. Дозволяти комусь брати участь у чомусь або мати доступ кудись. Допускати до екзаменів. Допускати в архів. 2. Керування: що. Роби-ти що-небудь, примирюва-тися з чимось. Допускати помилки. Допускати брак.

Припуска́ти. Вважати за ймовірне, можливе що-не-будь. Припускати думку.

Досві́дчений – осві́чений. Розрізняються значенням.

Досві́дчений. Який має велике знання в якійсь галузі, великий життєвий досвід. Досвідчений лектор. Досвід-чений юрист.

Осві́чений. Який має осві-ту, здобув глибокі знання. Освічена людина...

Жа́лісливий – жа́лісний. Збігаються в знач. "співчут-ливий". Добрий він був, жа-лісливий (Тулуб).

Тільки жа́лісливий вжив. у знач. "сповнений суму, горя". Жалісливий погляд.

Тільки жа́лісний вжив. у знач. "який виражає біль, муку, слабість". Знову долинув до нього протяжний жалісний звук (Донченко).

Запита́ння – Пита́ння. Збі-гаються в знач. "словесне звертання до когось, яке вимагає відповіді", але роз-різняються вживаністю: запита́ння вжив. часто пита́ння – рідше. Несподі-ване запитання Богдана збентежило Гордія (Ткач). Знак питання.

Тільки запита́ння вжив. у знач. "вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось". Звертатися з запитаннями в якусь ін-станцію. До запитання.

Тільки пита́ння вжив. у знач. "положення, проблема, справа, які вимагають обговорення, дослідження, вивчення; пункт докумен-та, порядку дня". І коли сьогодні стоїть питання про місце поета, то скажу: воно посеред бурі (М. Олійник). На порядку денному стояло одне питання.

Засно́ваний – Осно́ваний. Розрізняються значенням.

Засно́ваний. Закладений, організований, створений.

Осно́ваний. Керування: на чому. Який ґрунтується на чомусь, містить у своїй основі те, про що йдеться, говориться.

Засу́джувати – Осу́джувати. Розрізняються значенням.

Засу́джувати, -ую, -уєш, недок., засуди́ти, -суджу, -судиш, док. 1. кого. Визначити яку-небудь міру покарання виновнику. Зали-шившись із Шевченком віч-на-віч, Герн попросив поета прочитати йому ті вірші, за які його засудили (Тулуб). 2. кого, що. Не схвалювати, негативно ставитися до кого-, чого-небудь. Засуджувати культ особи.

Осу́джувати, -ую, -уєш, недок., осуди́ти, -суджу, -судиш, док. 1. кого. Висловлювати невдоволення чи-їмись діями, вчинками. Ми повинні одверто, різко осу-дити все це (Козаченко). 2. кого. Неславити, поширювати погані думки про когось. Та нас же осудять, обговорять кругом! А в нас діти, та ще й дочки! (Нечуй-Левицький).

Зді́йснений – Здійсне́нний. Розрізняються значенням.

Зді́йснений. Який здійс-нився, став дійсним, реальним. Здійснені мрії.

Здійсне́нний. Який можна здійснити або який може здійснитися. Фантастика в науково-фантастичному творі повинна бути здійсненною, корисною, а не безглуздою, непотрібною нам (Донченко).

Зумо́влювати – Обумо́в-лювати. Розрізняються зна-ченням.

Зумо́влювати. 1. Бути при-чиною чогось, приводити до чогось, викликати щось. Се-ред багатьох причин, які зумовлюють низьку схо-жість насіння, основною є надмірний вміст у ньому вологи (З журналу). 2. Будучи умовою існування, розвитку, формування чогось, визначати його характер, якість, специфіку та ін. Вони (моря, океани) не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети (З журналу).

Обумо́влювати. Керуван-ня: що, чим. Ставати в залежність від певних умов, обставин; визначати умови, термін виконання чогось. Адміністрація підприємства не має права вимагати виконання роботи, яка не була обумовлена при укладанні колективного договору.

Ігнорува́ти. Керування: кого, що [не ким, чим]. Ігно-рувати звичаї. Ігнорувати закони...

Ідеалісти́чний – ідеа́льний. Розрізняються значенням.

Ідеалісти́чний. Який стосується ідеалізму, реакцій-ного філософського напрям-ку у філософії, який хибно вважає ідею, дух, свідомість первісним, а матерію, природу, буття – вторинним. Ідеалістичний погляд. Іде-алістичний світогляд.

Ідеа́льний. 1. Який існує у свідомості; абстрактний, уявний. Ідеальний світ. 2. Дос-коналий, дуже добрий, чу-довий. Ідеальна чистота. Ідеальний пристрій.

Ква́зі… У складних словах означає "ніби, несправжній, фальшивий, позірний", у загальних назвах завжди пишеться разом, у власних найменуваннях – через де-фіс: квазівчений, квазіліній-ний, квазінауковий, квазі-спеціаліст, квазі-Пушкін (прик-метники від останніх утво-рень пишуться разом: ква-зіпушкінський).

Книжко́вий – Кни́жний. Розрізняються значенням.

Книжко́вий. Який стосу-ється книжки, призначений для неї; який випускає, виготовляє книжки або торгує ними. Книжковий фонд. Книжкова шафа.

Кни́жний. Характерний для писемно-літературного вик-ладу, невластивий живій розмовній мові. Книжний стиль. Книжний зворот. Книжна традиція.

Колективі́стський – Колек-ти́вний. Розрізняються значенням.

Колективі́стський. Власти-вий колективістові, пройнятий духом колективізму. Колективістське почуття. Колективістський дух.

Колекти́вний. Який стосу-ється колективу, належний колективу, призначений для колективу, оснований на засадах колективізму. Колективний лист. Колектив-на монографія.

Кори́сливий – Кори́сний або Ко́рисний. Розрізня-ються значенням.

Кори́сливий. Який прагне до власної вигоди, робить щось заради власної наживи; користолюбний. Корислива людина. Корислива мета.

Кори́сний і ко́рисний. 1. Керування: для кого і кому. Який приносить або здатний приносити користь, добрі наслідки. Ко-рисна для спеціалістів книжка. 2. спец. Який має певне призначення. Корисний вантаж. Корисний час машини.

Люби́мий – Улю́блений. Розрізняються значенням.

Люби́мий. Той, що корис-тується чиєюсь любов’ю, викликає в когось почуття любові. Здебільшого вжива-ється в сполученні зі словами, що виражають одиничне поняття. Любима Бать-ківщина. Любима Вітчизна. Любимий Київ.

Улю́блений. Такий, якого серед інших найбільше люблять; такий, що найбільше відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюб-лені місця. Улюблений твір. Улюблена роль. Уживати одне слово замість другого не рекомендується. Помилковим є вживання любимий письменник, любимий літе-ратурний герой, любима книжка. Нормативним є: улюблений письменник, улюб-лений літературний герой, улюблена книжка.

Мо́ва – Мо́влення. Збіга-ються в знач. "спосіб пере-дачі думок". Тільки мо́ва вжив. у знач. "основний засіб спілкування і взаєм-ного розуміння в людсько-му суспільстві", "здатність говорити". Іноземні мови.

Тільки мо́влення, лінгв., спец. Реалізація мови як системи; про́цес говоріння; манера говорити. Культура мовлення. Ділове мо́влення. Радіомовлення. Телемовлення.

На пота́лу. Керування: кому. Залишити на поталу ворогові.