6. Рекомендована література.

6.1. О с н о в н а:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 135, 313, 527-528.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е.И. Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г.Бардов и др. – 2-е изд. Перераб. и доп. – К.: Вища шк., 2000. – С. 538-560.

6.1.3. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие /Под ред. Е.И. Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 28-36, 47-70, 133-139, 175-202.

6.1.4. Лекція «Методичні основи вивчення комплексного впливу навколишнього середовища на здоровя населення”.

6.2. Д о д а т к о в а:

6.2.1. Современные проблемы экогигиены/ М.П. Захарченко, Е.И. Гончарук, Н.Ф. Кошелев, Г.И. Сидоренко. – К.: Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С. 65-173; часть 2. – С. 99-126.

6.2.2. Шандала М.Г., Звиняцковский Я.И. Определение роли отдельных факторов в комплексном влиянии окружающей среды на здоровье населения // Гигиена и санитария. – 1980. - № 5. – С. 20-37.

6.2.3. Сидоренко Г.И., Пинигин М.А. Гигиенические критерии комплексного действия химических загрязнителей окружающей среды // Гигиена и санитария. – 1976. - № 6. – С. 4-22.

6.2.4. Даценко І.І., Денисюк О.Б., Долошинський С.Л. та ін. Загальна гігієна. – (Посібник для практичних занять). – Львів: „Світ”, 2001. – С. 319-332.

7. Оснащення заняття

1. Схеми гігієнічного дослідження:

• типу “чинник середовища – показник здоров’я”;

• типу “ чинник – комплекс показників здоров’я”;

• типу “комплекс чинників – показник здоров’я”;

• типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”.

2. Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря.

3. Карта міста (регіону) для вибору зон спостереження.

4. Ситуаційна задача для самостійної роботи студента на занятті.

Додаток 1

Принципові схеми гігієнічного дослідження вивчення впливу ЧИННИКІВ навколишнього середовища на показники здоров’я

Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання і діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів, що спостерігаються.

Рекомендується відбирати для дослідження такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх чинників та дається їм гігієнічна оцінка.

Вивчення здоров’я населення проводиться в зонах, відібраних для дослідження, за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту.

Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.

Схема 1.

Гігієнічне дослідження типу “чинник - показник здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватного найбільш чутливого показника здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку показника здоров’я
Розрахунок показника здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника і показником здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій. Оцінка їх ефективності

Схема 2.

Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватних показників здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку відібраних показників здоров’я
Розрахунок показників здоров’я
Інтеграція розрахованих показників здоров’я в індекс здоров’я, визначення групи здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника та окремими показниками або індексами здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій. Оцінка їх ефективності

Схема 3.

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку визначеного показника здоров’я і його розрахунок
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником здоров’я за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій. Оцінка їх ефективності

Схема 4.

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Складання переліку адекватних показників здоров’я та вибір піддослідної групи населення
Збирання даних для розрахунку визначених показників здоров’я та їх розрахунок, визначення індексу здоров’я
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником (індексом здоров’я) за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій. Оцінка їх ефективності

Схема 5.

Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення

Оцінка рівня здоров’я населення
Обґрунтування “нормованого” прогнозу зміни рівня здоров’я населення
Встановлення пріоритетного переліку чинників навколишнього середовища
Розробка та здійснення профілактичних заходів
Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення

Додаток 2