4. Завдання для самостійної підготовки:
Методичною особливістю заняття є перенесення основного часу оволодіння студентами учбового матеріалу на етап самопідготовки. З урахуванням цього студентам необхідно записати у зошит протоколів і засвоїти: 1) етапи вибору зон спостереження та їх зміст; 2) роль фахівців санепідслужби у підготовці до вибору зон спостереження; 3) поняття про ізольовану, комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на організм; 4) класи небезпеки хімічних забруднювачів атмосферного повітря.
5. Структура та зміст заняття:
Заняття лабораторне. Після вирішення організаційних питань викладач перевіряє зошити протоколів практичних занять. За повноту та якісь виконання завдання з самостійної підготовки студенти одержують оцінку, яка виставляється в журналі обліку відвідувань та успішності студентів академічної групи. Проводиться опитування за питаннями для самопідготовки (3.1 – 3.11). Відповіді студентів на питання 3.2., 3.3. та 3.9. після корекції викладача, з його додатковими даними, студенти академічної групи записують у зошиті протоколів.
Для виконання самостійної роботи (обґрунтування і вибір зон спостереження, що, як етап, включає комплексну гігієнічну оцінку стану навколишнього середовища) створюються робочі групи за числом пар студентів. Кожна робоча група одержує набір необхідних навчальних завдань, інструктивних матеріалів щодо їх виконання (у тому числі усні вказівки викладача), зразки документів (умови для виконання завдання), калькулятори.
Завдання студенти виконують у такому порядку:
- уточнюють у викладача повноту одержаних учбово-інструктивних матеріалів;
- визначають обсяг індивідуального (або групового) завдання, порядок його виконання;
- знайомляться з регламентованими вимогами і визначають умови вибору зон спостереження;
- вивчають первинний інформаційний матеріал, його повноту і зміст;
- працюють з план-схемою міста (наносять інформаційні дані для орієнтовного вибору зон спостереження); план-схему міста студенту слід отримати напередодні заняття (умовну план-схему студенту можна зробити й самому);
- проводять орієнтовний вибір зон спостереження (аргументують вибір);
- обґрунтовують орієнтовний вибір зон спостереження та корегують його (включаючи розрахунки за програмами за допомогою мікро-ЕОМ См, Су, с, Ксум, Смприв, сумарного показника рівня забруднення атмосферного повітря кількома речовинами, одні з яких мають, а інші не мають ефекту сумації, бальну оцінку: ступеня забруднення атмосферного повітря речовинами різних класів небезпечності; шумового забруднення; житлово-побутових умов проживання населення; суму балів окремих середовищ біосфери та окремих чинників, узагальнюючий індекс стану навколишнього середовища);
- здійснюють остаточний вибір зон спостереження (коригування кордонів, присвоєння літерної і кольорової маркіровки, підготовка переліку інформаційних матеріалів для передачі в державні установи і переліку матеріалів, що повинні надходити від установ).
У зошит протоколів необхідно внести, крім вище зазначених матеріалів, висновки щодо результатів вивчення первинного інформаційного матеріалу, план-схему міста з нанесеною на неї трасировкою потоків автотранспорту, основними джерелами забруднення атмосферного повітря, рівнями шуму, кордонами зон спостереження з літерою і кольоровою маркіровкою, висновки з орієнтовного та остаточного вибору зон спостереження, цифрові дані розрахунків забруднення навколишнього середовища.
У заключній частині треба вказати зони з високим сумарним і низьким (контрольні зони) узагальнюючим індексом стану навколишнього середовища.