Бондаренко

Глава 4

На цей острів [вони] спустилися з небес, спорудили небесний стовп, звели просторі спочівальні. Отут запитав [Ідзанаґі] богиню Ідзанамі-но мікото, свою молодшу сестру: «Як улаштоване твоє тіло?»; і коли так запитав – «Моє тіло зростало-росло, а є одне місце, що так і не виросло», – відповіла. Отут бог Ідзанаґі-но мікото вимовив: «Моє тіло зростало-росло, а є одне місце, що занадто виросло. Тому, думаю я, те місце, що в мене на тілі занадто виросло, вставити в те місце, що в тебе на тілі не виросло, і народити країну. Ну як, народимо?». Коли так вимовив, богиня Ідзанамі-но мікото «Це [буде] добре!» – відповіла.

Тоді бог Ідзанаґі-но мікото вимовив: «Якщо так, я і ти, обійшовши навколо цього небесного стовпа, з'єднаємося у шлюбі», – так вимовив. Так домовившись, відразу: «Ти праворуч назустріч обходь, я ліворуч назустріч обійду», – вимовив, і коли, домовившись, стали обходити, богиня Ідзанамі-но мікото, першою: «Воістину, прекрасний юнак!» – сказала, а після неї бог Ідзанаґі-но мікото: «Воістину, прекрасна дівчина!» – сказав, і після того, як кожний сказав, [бог Ідзанаґі] своїй молодшій сестрі сповістив: «Негарно жінці говорити першою». І все-таки почали [вони] шлюбну справу, і дитя, що народили, [було] дитя-п'явка. Це дитя посадили в очеретяний човен і відпустили плисти.

За ним Авасіма – Пінний острів народили. І його теж за дитя не сприйняли.

Глава 5

Тоді два боги, порадившись, сказали: «Діти, яких щойно народили ми, негарні. Слід розповісти це небесним богам», – так сказали, і от, разом піднялися [на Рівнину Високого Неба] і випросили вказівки небесних богів. Отут небесні боги, зробивши магічне дійство, виявили свою волю: «Тому негарні [були діти], що жінка першою говорила. Знову спустіться і заново скажіть», – так сповістили.

І ось тоді, спустилися назад і знову, як раніше, обійшли небесний стовп. Отут бог Ідзанаґі-но мікото, першим: «Воістину, прекрасна дівчина!» – вимовив, після нього богиня Ідзанамі-но мікото, дружина: «Воістину, прекрасний юнак!» – вимовила. І коли, так про-

131

мовили, з'єдналися, дитя, що народили, [було] острів Авадзі-но-хо- но-са-ваке.

За ним острів Оо-ямато-тойоакідзусіма народили. По-іншому Амацумісора-тойоакідзуне-ваке зветься. І от, тому, що ці вісім островів раніше [інших] породжені були, вони звуться Оо-ясіма-ґуні – Країна Восьми Великих Островів.

За нею Хі-но-яґіхая-о-но камі – Бога-Чоловіка Обпалюючого і Швидкого Вогню народили. По-іншому Хі-но-каґа-біко-но камі – Юнак-Бог Світнього Вогню зветься. Ще по-іншому Хі-но-каґуцуті- но камі – Бог-Дух Світнього Вогню зветься.

Через те, що це дитя народили, обпалилося лоно [богині Ідзанамі],

івона злягла в хворобі. Імена богів, тих, що народилися з її блювоти, [були] Канаяма-біко-но камі – Юнак-Бог Рудної Гори, наступне Канаяма-біме-но камі – Діва-Богиня Рудної Гори і т.д..

Іот, богиня Ідзанамі-но камі, через те що народила бога вогню, після всього цього, відійшла.

Іось, бог Ідзанаґі-но мікото сказав: «Кохана моя дружина-богиня! На одне-єдине дитя я проміняв тебе», – так сказав і, коли плазуючи в головах у неї, плазуючи в ногах у неї, плакав, божество, що з'явилося з його сліз, під покровом дерев, на пагорбах, що складають підніжжя гори Каґуяма, зветься Накісаваме-но камі – Плакуча Богиня Боліт.

Іот, [бог Ідзанаґі] захоронив ту богиню, що відійшла, Ідзанамі-но мікото в горі Хіба-но-яма, [що стоїть] на кордоні між країною Ідзумо

ікраїною Хахакі.

Тоді [бог Ідзанаґі] оголив меч у десять п'ястків, що його оперізував, і зніс голову своєму синові, Каґуцуті-но камі – Богу-Світнього Духу. Тоді кров, що пристала до вістря священного меча, стекла на гряду скель, і ім'я що з'явилося [при цьому] бога [було] Івасаку-но камі – Бог [Грому], Що Розсікає Скелі.

За ним Несаку-но камі – Бог [Грому], Що Розсікає Підвалини [Скель] тощо.

І тоді, ім'я священного меча, яким відітнули [голову богові Каґуцуті], стало Аме-но-охабарі – Небесний Клинок, Що Розширюється. Іншим ім'ям Іцу-но-охабарі – Священний Могутній Клинок зветься.

132

Глава 8

Тоді [бог Ідзанаґі], бажаючи побачитися зі своєю дружиною, богинею Ідзанамі-но мікото, відправився за нею в Йоміно куні – Країну Жовтих Вод. І ось, коли [вона] вийшла йому назустріч з дверей, що перегороджували вхід, бог Ідзанаґі-но мікото мовив-сказав: «Моя кохана дружина-богиня! Країна, що я і ти створювали, ще не до кінця створена. Тому ти маєш повернутися», – так сказав. Тоді богиня Ідзанамі-но мікото сказала у відповідь: «Сумно [мені], що раніше не прийшов. Я скуштувала їжі з вогнища Країни Жовтих Вод. І все-таки, мій коханий чоловік-бог, збентежена я тим, що ти з'явився сюди. Тому пораджуся я з богами Країни Жовтих Вод про те, що маю намір повернутися. Тільки не дивись на мене», – так сказала. Промовивши це, увійшла назад у свою спочивальню, і багато часу пройшло, так що зачекався [її бог Ідзанаґі]. І тоді, [він] висмикнув товстий зубець зі священного сяючого гребеня, що тримав пучок волосся у нього над лівим вухом, запалив вогонь і глянув, увійшовши, а [у неї в тілі] незліченна кількість хробаків копошилося-шаруділо, у голові Гро- мадина-грім сидів, у грудях Вогонь-грім сидів, у животі Пітьма-грім сидів, у таємних місцях Розрив-грім сидів, у правій руці [у Землю] Грім, Що Вдаряє, сидів, у лівій нозі Гуркіт-грім сидів, у правій нозі – Грім, Що Пригинає [Трави] сидів, усього – вісім богів грому було. Отут бог Ідзанаґі-но мікото побачивши це злякався і почав тікати, а богиня Ідзанамі-но мікото, дружина: «[Ти] мені сором заподіяв!» – сказала і пустила в погоню [за ним] фурій Країни Жовтих Вод. Тоді бог Ідзанаґі-но мікото зняв [з голови] чорну сітку кадзура і кинув її, і відразу народилися [з неї] плоди дикого винограду. Поки [фурії] їх підбирали і пожирали, далі побіг, а вони знову пустилися в погоню, і тоді витяг сяючий гребінь, що тримав пучок волосся над правим вухом, і кинув його, і; відразу народилися [з нього] паростки бамбука. Поки [фурії] їх висмикували і пожирали, далі побіг. Тепер тих вісьмох богів грому пустила в погоню, а з ними і воїнство Країни Жовтих Вод, у тисячу п'ятсот чоловік числом. Тоді [бог Ідзанаґі] оголив меч у десять п'ястків, що його оперізував, і, за спиною їм розмахуючи, далі побіг, а [вони] знову за ним, і, коли досяг проходу Йомоцухіра, зірвав три персики [з дерева], що біля того проходу росло, дочекався [воїнства] і атакував [його], і всі [вони] назад побігли. Тоді бог Ідзанаґі-но мікото сказав тим персикам: «Ви! Як мене

133

врятували, так само повинні [ви] рятувати земну поросль людську, що живе в Очеретяній Рівнині-Серединній Країні, коли потрапить вона в безодню лих і горювати і скаржитися буде!» – так сказав і подарував їм ім'я Оо-каму-дзумі-но мікото – Великі Божественні БогиДухи, так [їх] нарік.

Наостанок богиня Ідзанамі-но мікото, дружина, сама пустилася в погоню. Тоді [бог Ідзанаґі] скелю, що лише тисячі чоловік було під силу підняти, до того проходу Йомоцухіра присунув-загородив, і, коли [вони] по обидві сторони тієї скелі, один проти одного стоячи, [свій] шлюб розривали, богиня Ідзанамі-но мікото сказала: «Мій улюблений чоловік-бог! Якщо так вдієш, я поросль людську у твоїй країні по тисячі в день душити стану», – так сказала. Тоді бог Ідзанаґі-но мікото наважився сказати: «Моя кохана жінка-богиня! Якщо ти так вдієш, я по тисячі п'ятсот будиночків для рожениць у день зводити стану», – так наважився сказати.

Тому-то на тисячу чоловік, що неодмінно в день умирає, неодмінно по тисячі п'ятсот чоловік у день народжується.

І от, богині Ідзанамі-но мікото дав ім'я: Йомоцу оо-камі – Велике Божество Країни Жовтих Вод вона зветься. І ще сказав: «Через те, що в погоню пустилася, Тісікі-но оо-камі – Великим Божеством Погоні нарікаю [тебе]», – так сказав. А ще скелю, якою загородив прохід, Тіґаесі-но оо-камі – Великий Бог, Що Повернув Назад [Богиню], нарік, а ще Саярімасуемідо-но оо-камі – Великий Бог Дверей, Що Перегородив Вхід, – так теж вона зветься. Тому той прохід, що звався Йомоцухірасака, нині проходом Іфуядзака у країні Ідзумо зветься.

Глава 9

Великий Бог Ідзанаґі-но оо-камі сказав: «Я в нечистій сквернікраїні побував. Зроблю очищення», – так сказавши, прибув на рівнину Авакіхара, до устя ріки Татібана, у Хімука, що в Цукусі, і там зробив очищення.

Іось, ім'я бога, що з'явився з відкинутого ціпка, [було] Цукіта- цуфунадо-но камі – Бог-Поводир. Ім'я бога, що з'явився з відкинутого потім пояса, [було] Міті-но-наґатіха-но камі – Бог Довгих Пришляхових Каменів тощо.

Іось, ім'я божества, що з'явилося, коли [бог Ідзанаґі] своє ліве око

134

омивав, [було] Аматерасу оо-мі-камі – Велика Священна Богиня, Що Освітлює Небо.

Ім'я бога, що з'явилося потім, коли своє праве око омивав, [було] Цукуйомі-но Мікото – Бог Рахунку Місяців.

Ім'я бога, що з'явився потім, коли свій ніс омивав, [було] Такехая Сусано-о-но Мікото – Доблесний Швидкий Затятий Бог-Чоловік.

Чотирнадцять богів, від бога Ясомаґацухі-но камі до бога Сусано О-но Мікото, – це боги, які з'явилися, коли [Ідзанаґі] омивав своє тіло.

Глава 10

Бог Ідзанаґі-но мікото, сильно зрадівши, сказав: «Я дітей народ- жував-народжував, і наостанок трьох високих дітей одержав», – так сказав і відразу зняв із шиї намисто з перлин і, трясучи його так, що дзенькали [вони], передав [його] Великій Священній Богині Аматерасу оо-мі-камі і сказав: «Ти, богиня, царюй у Рівнині Високого Неба», – так їй наказав. Тому намисто те з перлин зветься Мі- куратанано-но камі – Бог Священного Сховища. Потім богові Цуку- емі-но мікото сказав: «Ти, бог, царюй у країні, де панує ніч», – так йому наказав. Потім богові Такехая Сусано Оо-но Мікото сказав: «Ти, бог, відай рівниною моря», – так йому наказав. І от, у той час, як [інші боги] царювали, відповідно до наказу, що кожному був даний, бог Сусано О-но Мікото країною, що була [йому] наказана, не відав, а плакав у голос, поки борода його, у вісім п'ястків, не досягла середини грудей. Такий був той плач, що зелені гори плачем [його], немов гори сухі, засохли, усі ріки-моря плачем [його] висохли. Через це злі боги, як літні мухи [дзижчанням], своїми голосами все заповнили, повсюди коїлися різні лиха.

Глава 12

Тоді бог Хая Сусано О-но Мікото Великій Священній Богині Аматерасу оо-мі-камі сказав: «Мої наміри чисті й світлі. Тому породжених мною дітей – ніжних жінок я одержав. Так що, я переміг», – так сказавши, у буйстві від [своєї] перемоги, на оброблених полях Священної Богині Аматерасу оо-мі-камі зніс межі, [зрошувальні]

135

канали засипав.

А ще – у покоях, де куштують першу їжу, випорожнився і розкидав випорожнення.

Іот, хоча [він] так зробив, Велика Священна Богиня Аматерасу оо-мі-камі, [йому] не дорікнувши, сказала: «На випорожнення схоже, але це братик мій – бог, напевно, заблював сп’яну. А те, що межі зніс, канали засипав, – це, напевно, братик мій – бог, землю пожалів, тому так зробив», – так виправдала [його], але все-таки його дурні діяння не припинялися, а стали ще гіршими. У той час, коли Велика Священна Богиня Аматерасу оо-мі-камі, перебуваючи у священному ткацькому покої, ткала одяг, що належить богам, [бог Сусано] дах тих ткацьких покоїв проломив і небесного рябого жеребця, з хвоста обдерши, всередину кинув.

Тоді небесні ткалі, побачивши це, злякалися, укололи себе голками в таємні місця і померли.

Ітоді Велика Священна Богиня Аматерасу оо-мі-камі, побачивши [це], злякалася і, відчинивши двері Аме-но-івая – Небесного Скелястого Грота, укрилася [у ньому]. Вся Рівнина Високого Неба занурилася в пітьму, в Очеретяній Рівнині-Серединної Країни усюди темінь стала. Через це вічна ніч наступила.

Тоді голоси безлічі злих богів, як літні мухи [дзижчанням], все наповнили, усюди лиха почали траплятися.

Тоді вісімсот міріад богів зібралося-зійшлося у Аме-но-ясу-но кава – Небесної Спокійної Ріки, синові бога Така-мі-мусубі-но камі Омоікане-но камі – Богові, Що Міркує наказали думати, зібрали довгоспіваючих птахів з Вічного Царства і змусили співати, добули небесну міцну скелю з верхньої течії Аме-но-ясу-но кава – Небесної Спокійної Ріки, добули залізо з небесної рудної гори, знайшли небесного коваля [по імені] Амацумарад Ісікорідоме-но мікото – Бо- гині-Ливарниці наказали виготовити дзеркало, Тама-но-я-но мі-кото

–Богові-Предкові Гранильників наказали виготовити довгу нитку з безліччю [нанизаних] магатама, призвали Аме-но-кояне-но мікото – Бога, Що Підносить і Футодама-но мікото – Бога, Що Приносить і змусили [їх] в оленя-самця з небесної гори Каґуяма вивернути лопатку, узяти небесне дерево Хахака з небесної гори Каґуяма і виконати ворожіння.

Густогіллясті дерева Масакакі з небесної гори Каґуяма, викопавши з коренями, до верхніх гілок прикріпили довгі нитки з безліччю

136

магатама, на середні гілки повісили величезне дзеркало, до нижніх гілок підвісили білі, блакитні шматки ніґіте, і всі ці речі бог Футо- дама-но мікото благоговійно, для піднесення [богині Аматерасу], тримав, а бог Аме-но кояне-но мікото дієву молитву благоговійно виголисив, а Аме-но-тадзікара-о-но мікото – Небесний Бог-Чоловік Могутніх Рук біля дверей [грота] причаївся, а Аме-но-удзуме-но мікото – Небесна Богиня Відважна, рукава підв'язавши лозою з небесної гори Каґуяма, з небесної лози Сасакі сітку кадзура зробивши, листя Саса з небесної гори Каґуяма пучками зв'язавши, порожній казан у дверей Небесного Скелястого Грота перекинувши, ногами [по ньому] з гуркотом б'ючи, у священну одержимість прийшла і, груди оголивши, шнурки спідниці до таємного місця розпустила.

Отут Рівнина Високого Неба ходуном заходила – усі вісімсот міріад богів вибухнули реготом.

Тоді Велика Священна Богиня Аматерасу-но оо-мі-камі, дивним це порахувавши, двері Небесного Скелястого Грота ледве відкрила і мовила зсередини: «Я сховатися забажала, через це Рівнина Високого Неба вся занурилася в пітьму, так, я думаю, і Очеретяна Рів- нина-Серединна Країна теж уся в пітьмі. Чого ж це Аме-но удзуме потішає [вас], та й усі вісімсот міріад богів регочуть?» – так мовила.

Тоді Аме-но-удзуме сказала: «Є високе божество, перевершує тебе – богиню. От [ми] і веселимося-потішаємося», – так сказала. А поки так говорила, боги Аме-но коянe-но мікото і Футодама-но мікото, те дзеркало принісши, Великій Священній Богині Аматерасу оо-мі-камі [його] показали, і тоді Велика Священна Богиня Аматерасу оо-ми-камі ще більше здивувавшись, поступово з дверей виходила-виглядала, і раптом бог Аме-но тадзікара-о-но мікото, що біля дверей [грота] причаївся, узяв її за священні руки і витяг [назовні], а бог Футодама-но мікото отут-то мотузку-загородження за нею і протягнув, і сказав: «Відтепер повертатися туди не смій», – так сказав.

І от, коли Велика Священна Богиня Аматерасу-но оо-мі-камі вийшла [з грота], тоді і Рівнина Високого Неба, і Очеретяна Рів- нина-Серединна Країна, самі собою, опромінилися світлом.

Тоді вісімсот міріад богів, порадившись, бога Хая Сусано О-но Мікото змусили тисячу столів заповнити [спокутними дарунками], а ще [йому] бороду обрізали, нігті на руках і на ногах змусили зірвати, і [з Рівнини Високого Неба] вигнали [його] божественним вигнанням.

137

Глава 13

А ще [бог Сусано] попросив їжу в Оо-ґецу-хіме-но камі – ДівиБогині Великої Їжі. Тоді богиня Оо-ґецу-хіме дістала [у себе] з носа, з рота, а також із заднього місця різні апетитні страви, і коли порізному їх приготувавши, піднесла, бог Сусано О-но Мікото, ці дії [її] побачивши, подумав, що [вона] осквернену [їжу], йому підносить,

ібогиню Оо-ґецу-хіме-но камі вбив.

Іось те, що в тілі убитої богині народилося – у голові шовковичні хробаки народилися, в очах рис-розсада народилася, у вухах просо народилося, у носі квасоля народилася, у таємному місці пшениця народилася, у задньому місці соєві боби народилися. Тому Камімусубі-но-мі-оя-но мікото – Богиня Божественного Творіння – Священна Мати все це підібрала і перетворила на семена.

Глава 14

І от, вигнаний, [бог Сусано] зійшов у місцевість з назвою Торікамі, у верхів'ї ріки Хі, що в країні Ідзумо. У цей час спустилися за течією тієї ріки хасі. Отут бог Сусано О-но Мікото подумав, що у верхів'ї ріки є люди, і, розшукуючи [їх], піднявся [нагору по] річці]. Там дві людини було – старий і баба, молоду дівчину між собою посадивши, плакали.

Тоді запитав [бог Сусано]: «Хто ви такі?». И старий той сказав у відповідь: «Я земний бог, син Оо-яма-цумі-но камі. По імені звуся Асінадзуті – Старець, Що Гладить Ноги, дружина по імені Тенадзуті

– Баба, Що Гладить Руки, зветься, дочка по імені Кусінада-хіме – Чудесна Діва з Інада зветься», – так сказав.

Коли знову запитав: «У чому причина того, що ти плачеш?» – [старий] сказав у відповідь: «Моїх дочок – а їх, дівиць, спочатку вісім було, Ямата-но ороті – Змій-страховисько Восьмихвостий-Вось- миголовий з Косі, щороку з’являючись, проковтує. Нині час, коли він має з'явитися. Тому плачу», – так сказав. Тоді запитав: «А який він з себе?» – і [старий] сказав у відповідь: «Очі в нього, немов червоні [плоди] каґаті, а з тіла вісім голів – вісім хвостів виходять. А ще на тілі мох і кипариси з криптометріями ростуть. А довжиною він – на вісім долин, висотою – на вісім вершин простирається. На черево

138

його глянеш – усе кров'ю сочиться», – так сказав.

Тоді бог Хая Сусано О-но Мікото сказав тому старому: «Цю дочку твою, чи не віддаси мені?» – коли так сказав, [старий]: «Тріпочу [перед тобою], але [твого] поважного імені не знаю», – сказав у відповідь. Тоді [бог Сусано] зважився сказати у відповідь: «Я старший брат Великої Священної Богині Аматерасу оо-мі-камі. Зараз тільки спустився з небес», – так сказав. Тоді боги Асінадзуті-тенадзуті-но камі: «Якщо так, тремтимо [перед тобою]. Шанобливо віддамо [тобі дочку]», – сказали. Тоді бог Хая Сусано О-но Мікото відразу ту дівчину перетворив у частий гребінь, у [свою] зачіску мідзура [його] застромив і тим богам Асінадзуті-тенадзуті-но камі сказав: «Ви вісім разів очищене саке зваріть, а ще навкруги огорожу зведіть, у тій огорожі вісім воріт відкрийте, у кожних воріт поміст сплетіть, на кожен той поміст діжку для саке помістіть, у кожну діжку того вісім разів очищеного саке повнісінько налийте і чекайте!» – так сказав.

І от, коли точно так, як [він] сказав, усе підготували і чекати стали, Ямата-но ороті і вірно, як сказано було, з'явився. Відразу в кожне барило по голові своєї звісив, і те саке випив. Тоді [він] сп'янів, роз- валився-розтягнувся і впав у сон.

Тоді бог Хая Сусано О-но Мікото оголив свій меч у десять п'ястків, що його оперізував, і того Змія розрубав-розкидав, так що ріка Хі кров'ю замість води потекла. І от, коли [він] його середній хвіст розрубав, лезо меча тріснуло. Тоді, здивувавшись, [бог Сусано] уламок свого меча [у хвіст] всадив і подивився, [а там] Цумуґарі-но таті

– Меч-булат виявився. І от, [бог Сусано] меч узяв, за дивовижну річ його порахував і Великій Священній Богині Аматерасу-но-оо-мі-камі [про це] розповів і [меч] підніс. Це і є Кусанаґі-но-таті – Меч-булат Кусанаґі.

Глава 15

І тоді той бог Хая Сусано О-но Мікото став шукати у країні Ідзумо місце, де міг би побудувати [шлюбні] покої. Досягши місцевості Суґа, сказав: «У цю місцевісь прийшов я, і на серці в мене легко», – так сказавши, там покої побудував і [там] перебував. Ту місцевість і тепер називають Суґа. Коли цей Великий Бог уперше побудував покої в Суґа, над місцевістю тією хмари підвелися-піднялися. Тоді [він]

139