48. Проблеми оптимального валютного простору у роботах р. Манделла.

Роберт Александер Мандел — канадський економіст. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1999 року за створену ним теорію оптимальних валютних зон. У своїй роботі опублікованій ще на початку 1960-х роках він показав, що міжнародні фінансові потоки можуть впливати на здатність урядів керувати їх економіками шляхом зміни відсодкових ставок і податкової та бюджетної політики.

Великим здобутком Манделла стала теорія про оптимальні валютні зони, що в 1960-х роках виглядало науковою фантастикою.

Однак майбутній нобелівський лауреат наполягав: якщо адміністративні регіони однієї держави використовують однакову валюту, то кілька держав можуть робити те саме. Теорія Манделла була втілена в життя у 1999 році з введенням євро.

У статті "Теорія оптимальної валютної зони" від 1961 року Манделл писав, що валютна зона - це географічна область з єдиною або кількома валютами, курси яких незмінно зафіксовані між собою і змінюються синхронно щодо валют решти світу.

В країнах валютної зони витрати, пов'язані з відмовою від валютного курсу як інструменту регулювання, компенсуються вигодою від введення спільної валюти.

Важливі плюси єдиної грошової одиниці - зниження інформаційних та трансакційних витрат на обмін валют і відсутність девальваційних ризиків в рамках країн валютної зони, що сприяє стабільному зростанню товарообороту.

Вчений також окреслив проблеми, з якими можуть стикатись країни, об'єднані у валютну зону. Ключова проблема полягає у недостатній мобільності робочої сили, що перешкоджає вільному переміщенню праці як фактора виробництва з депресивних країн у більш розвинуті для усунення макроекономічного дисбалансу.

Як наслідок, посилюються нерівномірності економічного розвитку країн, що може призвести до розпаду валютної зони. Оптимальність валютної зони виявляється у здатності її членів підтримувати стан внутрішньої та зовнішньої економічної рівноваги.

Сучасні країни єврозони якраз проходять тест на оптимальність. Від вирішення проблем Греції, Ірландії та Іспанії залежить майбутнє єдиної європейської валюти.

49. Прямі зарубіжні інвестиції, їх суть, масштаби, динаміка, географія та структура.

У процесі інтернаціоналізації виробництва відбувається трансферт капіталу однієї країни в іншу в грошовій або речовій формі, відомий як "міжнародні інвестиції". Розрізняють два види міжнародних інвестицій: прямі і портфельні.

Прямі інвестиціїє різновидом іноземних, що супроводжуються контролем за діяльністю компанії навіть у випадку придбання невеличкої частки її акцій (на рівні 10 %).

Одним з чинників залучення в Україну іноземних інвестицій – є стимулювання діяльності ТНК. До списку глобальних корпорацій, представлених на вітчизняному ринку можна віднести Coca-Cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Hewlett-Packard, British American Tobacco та деякі інші ТНК. Великі промислові концерни, такі як ExxonMobil або General Electric, на українському ринку нажаль відсутні.

Визначальна причина вкладення інвестиції в Україну - пошук нових ринків збуту. Більшість іноземних інвесторів приваблює передусім великий внутрішній ринок України. Наявність дешевої робочої сили є істотним фактором лише для інвесторів-підприємців.