40. Особливості системи вищої освіти Франції.(88крс)

Франція є третім за популярністю напрямком для навчання за кордоном. Хоча багато студентів приїжджають з франкомовних країн, існують міцні традиції навчання студентів з Європи, Азії та Північної Америки. Майбутніх магістрів та аспірантів приваблює у Франції рідкісне поєднання світового рівня післядипломної освіти та низької плати за навчання.

На відміну від більшості країн у Франції університети не знаходяться на вершині освітньої піраміди. Лідерські позиції тут займають великі школи, що забезпечують підготовку спеціалістів для сфери бізнесу, державного управління та інженерії. Навчання у вищих школах вважається у Франції набагато більш престижним, ніж в університетах.

На відміну від університетів, у вищі школи треба здавати складні вступні іспити при великому конкурсі для абітурієнтів. Вступити до вищих шкіл значно складніше, але і професійні перспективи після їх закінчення незрівнянно краще: випускникам не тільки гарантована повна зайнятість, але найчастіше - найпрестижніші і прибуткові робочі місця у державному та приватному секторах.

Майже всі вищі навчальні заклади Франції є державними і фінансуються урядом.

Приватні вузи Франції - це п'ять католицьких університетів, що підпорядковуються промисловим компаніям і церкві. В приватних вузах навчається менше 10% французьких студентів.

У наш час у Франції є 20 академій більше 50 університетів і так званих університетських центрів на правах університетів.

Крім університетів, і великих шкіл, французька система вищої освіти включає великі заклади вищої освіти.

Великі заклади вищої освіти приваблюють досить відомих вчених, користуються великим науковим авторитетом, проте не є вищими навчальними закладами у звичайному розумінні. Основна маса студентів навчається в університетах (понад 95%).

Для вступу в університет абітурієнт повинен мати ступінь бакалавра.

41. Підготовка економістів-міжнародників в Інституті міжнародних відносин. (165крс)

Початком історії Інституту міжнародних відносин вважається 1944 рік, коли на підставі наказу наркома освіти УРСР від 18 жовтня 1944 року в Київському університеті було відкрито новий факультет - міжнародних відносин. Головна мета - підготовка практичних працівників Міністерства закордонних справ. Очолювали факультет у перші повоєнні роки І.А.Василенко, М.П.Овчаренко. Першим завідувачем кафедри історії міжнародних відносин став професор О.К.Касименко, директор Інституту історії АН УРСР.

З 1971 року підготовку фахівців-міжнародників було продовжено на відновленому факультеті міжнародних відносин та міжнародного права. Структурно факультет включав кафедру історії міжнародних відносин і зовнішньої політики, кафедру міжнародного права та іноземного законодавства та кафедру російської мови для іноземців.

1972 рік. На факультеті відкрито ще одну спеціальність – «МЕВ». Незабаром було створено й відповідну випускну кафедру – МЕВ (завідувачі –професори В.С.Будкін, А.С.Філіпенко).

Якісно нова сторінка в історії інституту відкрилася з проголошенням незалежності України. Указом Президента України від 30 травня 1995 року інститут було визначено головним навчальнометодичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики нашої держави.

Впродовж 1992-1999 років відбулися суттєві зміни у внутрішній структурі Інституту.

У 2002 році вперше серед вищих навчальних закладів України в Інституті розпочато підготовку студентів за спеціальністю „міжнародний бізнес” (кафедра управління зовнішньоекономічною діяльністю).

Сьогодні відділення "Міжнародний бізнес" готує фахівців у галузі міжнародного бізнесу за освітньо-професійними програмами бакалавра, спеціаліста та магістра за такими спеціалізаціями:


• Ділове адміністрування


• Менеджмент міжнародного бізнесу


• Міжнародний маркетинг

Студенти відділення отримують теоретичні знання з основ проведення міжнародних бізнесоперацій, практичні вміння організації підприємницької діяльності. Під час навчання студенти вивчають, аналізують та прогнозують сучасні тенденції та умови міжнародного бізнес-середовища, що дає їм можливість орієнтуватися в динамічному економічному житті.