35. Особливості розвитку інтеграційного процесу у Європі

Розвиток інтеграції в Європі (створення ЄС) пройшов всі етапи: від зони вільної торгівлі до екон. і вільного союзу. 

Регіональна еко­номічна інтеграція — це домовленість країн певного географічного регіону про ско­рочення і, в кінцевому рахунку, скасування тарифних і нетарифних бар'єрів на шляху вільного потоку товарів, послуг та факторів виробництва. Для полегшення реалізації плану Маршала, 16 європейських країн в 1948 році створили організацію європейського економіч­ного співробітництва, ї цілями були:стабілізація валют; об'єднання економічного потенціалу; поліпшення торговельних відносин.

Перший напрям передбачав: а) усунення перешкод на шляху просування товарів, капіталу і людей;б) гармонізацію політики різних країн в галузі економіки;в) створення єдиних зовнішніх тарифів.Ці ідеї, врешті-решт, втілились в створенні Європейського Союзу.

другий напрям відкидав ідею повної інтеграції на користь ство­рення зони вільної торгівлі. Він передбачав також:1) зняття обмежень на шляху переміщення промислових товарів між членами зони;2) збереження структури зовнішніх тарифів кожної країни. Іншими словами, цей напрям передбачав надання кожній країні-учасниці організації вигоди від вільної торгівлі, але залишало кожній з них можливість дотримуватись власних економічних цілей у відносинах з іншими країнами. Ці ідеї втілились у створення Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

1 січня 1993 р. Європейський Союз фактично перетворився на єдиний ринок з 340 млн. споживачів. Поступове злиття національних економік досяглось за допомогою:

а) формування спільного ринка на основі укладеного в 1968 р. митного союзу і спільної політики, особливо сільськогосподарської;б) створення європейської валютної системи (березень 1979 р.) з метою формування "зони валютної стабільності" в Європі. (ЄВС) ґрунтувався на ЕКЮ - складній валютній одиниці (корзині валют),");в) створення єдиного внутрішнього ринка (січень 1993 р.) 1997-Шенген. 1 січня 2002-Євро.

3 стовпи; спільна зовн і безпекова політика; спільна політика в сфері юстиції; європейскі співтовариства

Європейська асоціація вільно торгівлі (ЄАВТ), що створена у 1960 році.

(Швейцарія, Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн. )Головною метою організації є розвиток торгівлі між країнами-членами на умовах добросовісної конкуренції, сприяння розширенню світової торгівлі, усунення торговельних перепон. Незважаючи на утворення спільної торговельної зони, переважна частина товару кожної з країн ЄАВТ припадає на ринки ЄСЗавдання ЄАВТ-  створення зони вільної торгівлі промисловими товарами;-   розвиток економічної активності;-   досягнення повної зайнятості та фінансової стабільності;-зростання продуктивності праці;- раціональне використання ресурсів.Цій асоціації притаманні такі особливості:- високий рівень розвитку промисловості та велика питома вага зовнішньої торгівлі в економіці країн-учасниць;-  суверенні права країн-учасниць і відсутність наднаціональних інститутів;-   вільна зовнішньоекономічна політика з третіми країнами;- відсутність прагнення до створення економічного союзу або ще більшої інтеграції.

-Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю (ЦЕФТА); утворена в 1993 р., до її складу входять: Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина; усі ці країни є членами ЄС;

-Рада держав Балтійського моря (РДБМ); утворена в 1992 р.; до неї входять 11 держав: Німеччина, Данія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Росія, Фінляндія, Швеція, Естонія. Рада є координуючим органом країн Балтійського регіону і покликана сприяти більш тісному регіональному співробітництву в економіці, насамперед у галузях транспорту, зв'язку, туризму, охорони довкілля.