Висновок

Кафедра Римського права в період з 1835 по 1919 роки являла собою колектив висококваліфікованих фахівців, найкращих в своїй галузі, на юридичному факультеті Імператорського університету Св. Володимира,в цей період, склалася певна традиція викладання римського права, яка визначалася такими рисами:

1. викладання здійснювалося професурою особливої кафедри римського права;

2. у навчальному плані існувало два самостійних курси – історії і догми римського права;

3. на першому курсі вивчали історію джерел та інститутів публічного і приватного права;

4. другий курс мав іншу назву, відображаючи його зміст – система римського права;

5. предметом курсу дог- ми римського права було законодавство Юстиніана, або римське (пандектне) право, яке діяло в Німеччині ще в кінці ХІХ ст.;

6. у курсі догми римського права виділялося дві частини – загальна та особлива;

7. традиційно викладачі римського права стажувалися в Німеччині, де вивчали сучасне їм римське (пандектне) право;

8. у навчальному плані було представлено не лише лекційну форму вивчення римського права, але і практичні заняття.

Праці видатних романістів того часу і досі використовуються в навчальному процесі Київським національним науково-дослідницьким університетом імені Тараса Шевченка, що є лише підтвердженням того, що наукові здобутки цих вчених важко, або навіть неможливо перевершити.

Список використаної літератури

1. Римське право в Університеті Святого Володимира за ред. І.С. Гриценка; [уклад.: І.С. Гриценко, В.А. Короткий]

2. В І С Н И К Київського національного університету імені Тараса Шевченка

3. https://uk.wikipedia.org

4. http://papers.univ.kiev.ua

17