ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Кафедра римського права в Імператорському університеті Святого Володимира в першій половині XIX століття

1.1 Олександр Миколайович Міцкевич……………………………5

1.2 Олександр Олексійович Федотов-Чеховський………………6

РОЗДІЛ 2. Кафедра римського права в Імператорському університеті Святого Володимира в другій половині XIX століття

2.1 Каленик Андрійович Мітюков………………………………..8

2.2 Леонід Миколайович Казанцев……………………………….10

2.3 Павло Омельянович Соколовський…………………………..11

2.4 Вільгельм Фрідріхович фон-Зелер…………………...……...11

2.5 Йосип Олексійович Покровський…………………………….12

РОЗДІЛ 3. Кафедра римського права в Імператорському університеті Святого Володимира в першій половині XX століття. Андрій Каленикович Мітюков. Науковий шлях. ……………………………………………………...........................14 ВИСНОВОК…………………………………………………………...16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………17

ВСТУП

Київський університет було засновано в 1834 р. Він складався із двох факультетів: філософсько-математичного та історико-філологічного. У 1835 р., згідно з університетським статутом 1833 р., було відкрито юридичний факультет у складі семи кафедр, однією з яких була кафедра римського права.

Римське право — це невід'ємна методологічна база професійної юридичної освіти, основа розуміння теоретичних галузей права і порівняльного правознавства, дидактичне поле становлення юридичної мови та юридичного мислення.

Школа римського права в Імператорському університеті Святого Володимира пов’язана з іменами визначних вчених та науковців, таких як Олександр Міцкевич, Олексій Федотов-Чеховський, Каленик Мітюков та його син Андрій Мітюков, Леонід Казанцев та інші. Кожен з них намагався зробити свій внесок у розвиток такої дисципліни як римське право. Погляди цих видатних науковців часто відрізнялися один від одного, кожен з них мав власне розуміння предмету, яке залежало від наукового світогляду кожної окремої особистості. Спільне в них було лише одне – прагнення зробити дисципліну зрозумілішою та легшою для засвоєння студентами, шо мали на меті перейняти їх визначний досвід.

Кафедра римського права забезпечувала в різні часи викладання низки таких навчальних дисциплін, як "Історія римського права", "Вступ до римського права", "Джерела римського права", "Система римського права - загальна та особлива частини" тощо. На той час кафедра римського права вважалася провідною і питома вага дисциплін з римського права була досить великою. Римське право розглядали як теоретичну основу цивільного права. Це було цілком природно, бо юридичний факультет збирав і готував наукових працівників з римського права і російського цивільного права. Цивільно-правові науки в Київському університеті того часу досягай високого рівня і набули високого розвитку.

Отже, об’єктом дослідження цієї роботи є історія школи римського права в Імператорському університеті Святого Володимира у період з 1834 по 1919 роки.

Мета дослідження – дослідити історію кафедри римського права в Імператорському університеті Святого Володимира у період з 1834 по 1919 роки, розглянути наукову та викладацьку діяльність співробітників кафедри в цей період.

Актуальність теми – полягає в тому, що римське право займає особливе місце в сучасній науковій літературі та європейській системі університетської юридичної освіти. Щоб мати змогу відродити традиції його глибокого та всебічного вивчення, необхідно враховувати дореволюційний досвід викладання римського права, особливо в Київському університеті.

РОЗДІЛ 1. Кафедра римського права в Імператорському університеті Святого Володимира в першій половині XIX століття.

1.1. Олександр Миколайович Міцкевич

Першим завідуючим кафедри римського права було призначено Олександра Миколайовича Міцкевича (1804–1871), рідного брата польського поета Адама Міцкевича. Раніше він викладав римське та литовське цивільне право у Кременецькому ліцеї, на основі якого було створено Київський університет. Викладати римське право О. Міцкевич розпочав у 1835 р., спираючись на розпорядження міністра освіти, за яким “…викладання римського права зосередити таким чином, щоб, пройшовши скорочено зовнішню історію римського права, вслід за тим пройти внутрішню історію його, в об'єм якої мають увійти інституції. Усі їх закінчити в першому півріччі, а друге півріччя присвятити пандектам, які викладати тематично скороченими...". Протягом 1835–1838 рр. О. Міцкевич викладав римське право студентам першого та другого курсів, по чотири години на тиждень. Пояснював їм інституції римсь- кого права, із його зовнішньою та внутрішньою історією латинською мовою. Предмет викладач читав за власними записками, пропонуючи слухачам оригінальний текст джерел права. Окрім цього, через складність сприйняття студентами предмету, які ще не звикли до читання лекцій латиною, професор робив часті зупинки, повторення з перекладом російською мовою. Також викладач радив студентам робити виписки з поясненнями деяких пунктів Юстиніанового законодавства, які були віднесені до даного курсу, щоб краще ознайомити їх з ним. При підготовці лекційних записок О. Міцкевич керувався творами європейських правознавців: Гуго, Гаубольда, Штекгардта, Кленце, Варкеніга та Мацієвського. За відгуками сучасників, Олександр Миколайович був людиною високоосвіченою, володів світлим практичним розумом та енергійним характером і користувався пошаною в колі кременецьких викладачів. У 1838 р., через політичну ситуацію в регіоні, О. Міцкевич змушений залишити викладацьку діяльність в Університеті Св. Володимира і переїхати до Харківського університету.

1.2. Олександр Олексійович Федотов-Чеховський

На кафедру римського права було призначено екстраординарного професора Олександра Олексійовича Федотова-Чеховського (1806–1891), вихованця Санкт-Петербурзького університету. У 1831 р. він був командирований до Берлінського університету, де слухав лекції з римського права в засновника історичної школи права К.Ф. фон-Савіньї. У 1835 р. після захисту докторської дисертації О. Федотов-Чеховський був направлений до Харківського університету, де викладав римське право. З квітня 1838 р., Олександр Олексійович розпочав читати лекції з римського права. Про манеру проведення ним занять з римського права свідчать звіти стану та діяльністі університету за 1838–1846 рр. Римське право разом з його історією він викладав для студентів першого та другого курсів російською мовою по сім годин на тиждень за власними записками. Для першого курсу професор читав зовнішню історію римського права, яка поділялася на три періоди: 1) період царський (753–496 рр. до Р. Х.); 2) період республіки – до Костянтина Великого (496 р. до Р. Х. – 325 по Р. Х. ); 3) період монархічний – до Юстиніана (325–565 рр. після Р. Х.). У кожному з цих періодів викладалася історія державного права, історія розвитку джерел права і, насамкінець, історія вивчення та обробка права. У вигляді додатку до історії римського права було звернено увагу на історію рецепції Кодексу Юстиніана європейськими державами. У другому півріччі О. Федотов-Чеховський викладав систему римського права яка складалася з таких розділів: а) вступ у систему римського права, де мав подати аудиторії поняття про право та правознавство; б) різні способи вивчення римського права; в) план цивільного римського права; г) вчення про фізичну та юридичну особу (тут також подавалися настанови, які відносилися до сімейного права); д) про речі; є) про дії; ж) про судовий захист у випадку правопорушення . Крім цього, протягом двох семестрів викладач виділяв одну годину на тиждень для проведення прак- тичних занять, де пояснював інституції Гая порівняно з інституціями Юстиніана, які на той час вважалися нововведенням, тому що, за словами самого професора, його попередник О. Міцкевич у 30-х роках, ще не знав про існування інституцій Гая. У 1843 р. О. Федотов-Чеховський переходить на ка- федру російських цивільних законів, привівши, таким чином, кафедру римського права до занепаду. У наступні роки: 1844, 1845 і початок 1846 – римське право, як сторонній предмет, викладав той же О. Федотов- Чеховський. У 1845 р., за пропозицією Попечителя Київського навчального округу, Рада Університету оголосила конкурс для заміщення посади завідувача кафедри римського права. На початку 1845 р. юридичний факультет створив програму конкурсу, яка складалася із трьох пунктів. Даний конкурс не приніс позитивного результату, тому було вирішено шукати особу, яка б відповідала вимогам серед власних вихованців факультету. Так факультет і вчинив, досягши блискучого результату.

РОЗДІЛ 2. Кафедра римського права в Імператорському університеті Святого Володимира в другій половині XIX століття