5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 128-130, 182-185.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 93-95, 140-144.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 129-135.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 100-110, 162-164.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Будова кульшової кістки?

2. Будова кульшової западини?

3. Утворення затульного отвору, каналу, великої та малої сідничних отворів?

4. Назвіть неперервні з’єднання тазу?

5. Будова крижово-клубового суглобу?

6. Будова лобкового симфізу, статеві особливості?

7. Загальний план будови тазу?

8. Будова малого тазу?

9. Розміри великого тазу у жінок?

10. Розміри малого тазу у жінок?

11. Назвіть вікові та статеві особливості тазу?

Тестові завдання:

1. Які кістки входять до складу тазової кістки:

А.Крижова, сіднична.

В. Клубова, сіднична, лобкова.

С. Крижова, клубова, сіднична.

D.Сіднична, лобкова, крижова.

Е. Лобкова, куприк.

2. Які частини має клубова кістка?

А. Голівку, крило.

В. Тіло, крило.

С. Тіло, гілку.

D. Голівку, тіло.

Е. Тіло, горбок.

3. Які частини має сіднична кістка?

А. Тіло, горбок.

В. Тіло, малу та велику сідничні вирізки.

С. Тіло, гілку.

D. Голівку, тіло.

Е. Голівку, горбок.

4. Які з перелічених кісток тазу мають ості:

А. Клубова, лобкова.

В. Лобкова.

С. Клубова, сіднична.

D. Сіднична, лобкова.

Е. Крижова, лобкова.

5. На якій кістці розташована затульна борозна?

А. Крижова.

В. Клубова.

С. Сіднична.

D. Лобкова.

Е. Куприк.

6. Які з перелічених зв'язок належать до власних зв'язок тазу?

А. Лобкова-стегнова, пахвинна, крижово-горбова.

В. Клубово-стегнова, пахвинна, крижово-горбова.

С. Пахвинна, крижово-горбова, крижово-остьова.

D. Сіднично-стегнова, клубово-стегнова.

Е. Тазово-стегнова, лобково-стегнова.

7. При фізіологічних пологах у жінки розміри малого таза повинні бути:

А. Прямий розмір – 11,5 см; прямий діаметр – 9,5 см; поперечний діаметр – 13,5 см; косий діаметр – 12 см.

В. Прямий розмір – 10,5 см; прямий діаметр – 11см; поперечний діаметр – 12,5 см; косий діаметр – 13 см.

С. Прямий розмір – 12,5 см; прямий діаметр – 9 см; поперечний діаметр – 11 см; косий діаметр – 11 см.

D. Прямий розмір – 12 см; прямий діаметр – 9 см; поперечний діаметр – 10 см; косий діаметр – 13 см.

Е. С. Прямий розмір – 10 см; прямий діаметр – 11 см; поперечний діаметр – 11 см; косий діаметр – 10 см.

Б. Ситуаційні задачі.

1.У вагітної жінки 29 р., лікар-акушер визначив розміри таза. За допомогою циркуля була виміряна відстань між двома верхніми передніми клубовими остями. Який розмір великого таза був визначений?

A *distantia spinarum

B distantia cristarum

C distantia trochanterica

D conjugata vera

E conjugata anatomica

Тема 8. Кістки вільної нижньої кінцівки. З’єднання кісток нижньої кінцівки. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для фахівців усіх спеціальностей, особливо хірургів, травматологів, ортопедів.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах будову стегнової кістки, надколінка, кісток гомілки, стопи. Вивчити з’єднання кісток вільної нижньої кінцівки. Навчитися давати повну класифікаційну характеристику з’єднань. Знати будову суглобу Шопара, Лісфранка, склепіння стопи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи та з’єднань;

- з курсу анатомії: знати класифікацію з’єднань;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Кістки вільної нижньої кінцівки.

1. Стегнова кістка. Кістка вільної нижньої кінцівки, стегна. Довга трубчата, вторинна. Кістково-мозковий канал трубчатий кісток використовується в клініці для металоостеосинтезу (фіксація фрагментів кісток при переломах металевим стрижнем). Частини: голівка, ямка голівки, шийка, великий вертлюг, вертлюжна ямка, малий вертлюг, міжвертлюжна лінія, гребінь,тіло, шорстка лінія, губи, сіднична горбистість, підколінна поверхня, виростки, надвиростки, надколінна поверхня, між виросткова ямка.

2. Надколінок. Найбільша сесамоподібна кістка. Частини: основа, верхівка, суглобова поверхня, передня поверхня. Особливість: розміщений в сухожилку чотирьохголового м’язу стегна; має слабке окістя, переломи зростаються дуже довго.

3. Великогомілкова кістка. Довга трубчаста, вторинна, займає медіальне положення в гомілці. Частини: виростки, верхня суглобова поверхня, між виросткове підвищення, горбистість, тіло, поверхні тіла, краї, при середня кісточка, малогомілкова вирізка.

4. Малогомілкова кістка. Довга трубчата, вторинна, займає латеральне положення в гомілці. Частини: голівка, верхівка голівки, суглобова поверхня, тіло, поверхні та краї тіла, бічна кісточка, суглобова поверхня кісточки, ямка кісточки, борозна кісточки.

5. Кістки стопи.

А. Кістки заплесна. 7 окремих кісток які розміщені в 2 ряди: проксимальний – 2 кістки (надп’яткова, п’яткова), дистальний – 5 кісток (човноподібна; клиноподібні: медіальна, проміжна, латеральна; кубоподібна).

В. Плесневі кістки. Складається з 5 коротких, трубчатих, моноепіфізарних кісток. Частини: основа, тіло, голівка.

С. Кістки пальців. Всі пальці мають 3 фаланги (проксимальну, середню, дистальну), за винятком 1 пальця, в якого відсутня середня фаланга.

З’єднання кісток нижньої кінцівки.

1. З’єднання поясу нижніх кінцівок з кістками вільної нижньої кінцівки.

1.1. Кульшовий суглоб. Простий, кулястий (чашеподібний), багато осьовий, комплексний.

Внутрішньосуглобові утвори: губа, поперечна зв’язка, зв’язка голівки (в якій проходить артерія голівки, тому розрив зв’язки приводить до некрозу голівки стегнової кістки).

Позасуглобові зв’язки : клубово-стегнова, лобково-стегнова, сіднично-стегнова, коловий пояс. За рахунок цих зв'язок капсула суглоба міцна, щільно охоплює голівку, вивихи дуже рідкі.

Біомеханіка рухів: згинання і розгинання; відведення і приведення; обертання; колові рухи.

2. З’єднання кісток вільної нижньої кінцівки.

2.1. Колінний суглоб. Складний (утворений стегновою, великогомілковою кістками та надколінком), виростковий, двоосьовий, комплексний.

Внутрішньосуглобові утворення: медіальний меніск, латеральний меніск, поперечна зв’язка коліна, передня схрещена зв’язка , задня схрещена зв’язка.

Позасуглобові зв’язки: великогомілкова обхідна зв’язка, малогомілкова обхідна зв’язка, коса підколінна, дугоподібна підколінна, зв’язка надколінка.

Біомеханіка рухів: згинання-розгинання, обертання гомілки при зігнутому коліні.

Деформації: Х –подібне скривлення – valgus; О – подібне скривлення – valus.

2.2. З’єднання кісток гомілки:

- міжгомілковий проксимальний суглоб;

- міжгомілковий дистальний синдесмоз;

- міжгомілкова перетинка.

3. З’єднання кісток гомілки та стопи.

3.1. Надп’ятково-гомілковий суглоб. Великогомілкова і малогомілкова кістки в формі вилки охоплюють блок надп’яткової кістки. Суглоб складний, блокоподібний, але двоосьовий: згинання та розгинання; бічні рухи при максимальному згинання підошви. Зв’язки суглоба:

- медіальна (дельтоподібна): від медіальної кісточки йде до човноподібної, надп’яткової, п’яткової кісток;

- латеральна зв’язка: від латеральної кісточки до надп’яткової та до п’яткової кісток.

4. Суглоби стопи.

4.1. Суглоби заплесни.

4.2. Заплесно-плесневі суглоби (Лісфранка).

4.3. Плесно-фалангові суглоби.

4.4. Міжфалангові суглоби.

Клінічне значення: 1. суглоб Шопара (поперечний суглоб заплесна) – місце високої ампутації стопи, ключем суглоба Шопара є роздвоєна зв’язка;

2. суглоб Лісфранка – місце низької ампутації стопи, коючем є зв’язка, яка з’єднує медіальну клиноподібну зв’язку з основою другої плеснової кістки.

Склепіння стопи.

1. Поперечне склепіння.

2. Поздовжні склепіння (дуги Фіке).

Від п’яткового горба через всі плеснові кістки, саме високе 2 склепіння.

Фіксація склепінь:

1. Пасивні затяжки (довга підошвова зв’язка).

2. Активні затяжки (м’язи стопи).

3. Сухожилки довгих м’язів гомілки.

Клишоногість: назовні (valgus), всередину (varus).

Рентгенанатомія кісток та з’єднань.

На прямих та бічних рентгенограмах необхідно визначити кістки, їх утворення, з’єднання. Рентгенограмму насамперед потрібно правильно орієнтувати (верх, низ, право, ліво).

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 130-138, 186-202.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 95-101, 144-160.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 135-153.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 110-122, 164-182.