
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Хребці. Типовий хребець. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка, куприк. Будова, аномалії розвитку, вікові особливості.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Ребра, груднина. Вчення про з`єднання кісток. Будова і класифікація суглобів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. З’єднання кісток тулуба. Хребетний стовп і грудна клітка в цілому. Аномалії розвитку, патологія.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Кістки плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. Будова, аномалії розвитку.
- •Тема 6. З’єднання кісток плечового поясу і вільної верхньої кінцівки. Будова, біомеханіка рухів.
- •4. Суглоби кисті:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Тазові кістки. З’єднання кісток тазу. Таз в цілому. Розміри тазу. Статеві та вікові особливості тазу.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Кістки вільної нижньої кінцівки. З’єднання кісток нижньої кінцівки. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9. Морфофункціональна анатомія черепа. Лобна, тім’яна, потилична кістки черепа. Будова, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 10. Скронева кістка. Канали скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Клиноподібна та решітчаста кістки черепа.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Кістки лицьового черепа: верхня і нижня щелепи. Будова, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Кістки лицьового черепа: слізні, носові, леміш, виличні, піднебінні кістки, нижні носові раковини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Топографія порожнин черепа (орбіта, ротова і носова порожнини, навколо носові пазухи) та їх сполучення.
- •4. Придаткові пазухи носа (ппн).
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки черепа, їх границі, сполучення з іншими топографічними утвореннями черепа.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки.
- •Тема 17. Череп в цілому. Контрфорси черепа. З’єднання кісток черепа і черепа з хребтовим стовпом.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Скронево-нижньощелепний суглоб. Будова, біомеханіка рухів. Статеві і вікові особливості черепа. Рентгенанатомія черепа. Краніометрія.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Змістовий модульний контроль з остеології і з’єднанню кісток. Крок-1.
- •Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Жувальні м’язи, функції. Кістково-фасціальні і міжм’язові простори голови.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 23. М’язи і фасції спини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 24. М’язи і фасції грудей. Діафрагма. М’язи і фасції живота. Паховий канал. Біла лінія живота.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 25. М’язи плечового поясу. М’язи та фасції плеча.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. М’язи передпліччя та кисті. Фасції і топографія верхньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. М’язи та фасції тазу. Топографія. М’язи та фасції стегна. Топографія. Стегновий канал.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 28. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Змістовий модульний контроль з міології. Крок-1.
- •Тема 30. Огляд будови травної системи. Ротова порожнина. Язик, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 31. Залози порожнини рота. Класифікація, будова, функції. Клітинні простори порожнини рота.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 32. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Періодонт, пародонт, зубощелепний сегмент.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 33. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Зубна система в цілому. Прикуси, оклюзія. Аномалії розвитку зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Тонка і товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Очеревина. Рентгенанатомія органів травної системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Огляд дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Трахея. Бронхи. Легені. Плевра: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Середостіння. Рентгенанатомія органів дихальної системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Анатомія сечовидільної системи. Нирки: будова, топографія, функції. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Особливості чоловічого та жіночого сечівника.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Анатомія чоловічої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 48. Закріплення практичних навичок з спланхнології. Тестовий контроль до складання модуля 1.
- •Тема 49. Підсумковий контроль засвоєння знань з модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарату. Спланхнологія. Ендокринні залози».
- •1. Теоретичні питання:
- •2. Ситуаційні задачі:
Тема 46. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.
Тема 47. Органи ендокринної системи: периферичний відділ.
Кількість годин – 4
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Вивчити розвиток органів ендокринної системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, класифікацію, функції органів ендокринної системи. Вивчити формування гіпоталамо-гіпофізарної системи.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології: філогенез ендокринної системи;
- з курсу анатомії: онтогенез і класифікація ендокринної системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров.
Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.
Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ
1. Центральний відділ
а) гіпоталамус
б) гіпофіз
в) епіфіз
2. Периферійний відділ
1. Спеціалізовані
а) щитоподібна залоза
б) паращитоподібні залози
в) наднирники
2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)
а) статеві залози
б) підшлункова залоза
в) простата
г) нирки
д) плацента
3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)
До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.
Класифікація залоз по розвитку
1. Ентодермальні залози
а) щитоподібна залоза
б) прищитоподібні залози
в) острівки підшлункової залози
2. Мезодермальні залози
а) коркова речовина наднирників
б) інтерстиціальна частина статевих залоз
3. Нейро-ектодермальні залози
а) гіпофіз
б) епіфіз
в) мозкова речовина наднирників
г) пара ганглії
Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система.
Гіпофіз (нижній мозковий придаток, пітуітарна залоза).
Непарний орган, форма квасолини, в ямці турецького сідла, маса 0,5-0,7г. передня частка – аденогіпофіз
задня частка - нейрогіпофіз
особливість кровопостачання - "чудесна сітка".
Гормони передньої частки
1. Тіреотропний гормон (ТТГ) стимулює секрецію йодованих гормонів щитоподібної залози.
2. Фолікулотимулюючий гормон (ФСГ) стимулює розвиток фолікулів та продукцію естрогену у жінок, та сперматогенез у чоловіків.
3. Лютенізуючий гормон (ЛГ) визиває овуляцію і утворення жовтого тіла, у чоловіків утворення тестостерону.
4. Лактотропний гормон (ЛТГ) стимулює лактацію.
5. Адренокортикотропний (АКТГ) стимулює кору наднирників.
6. Соматотропний гормон (СТГ) активує процеси росту та розвитку.
7. Меланоцитостимулюючий пігмент контролює утворення пігменту - меланіну.
Гормони задньої частки
1. Вазопресин - антидіуретичний, звужує судини.
2. Окситоцин - скорочує гладкі м'язи матки.
Епіфіз (верхній придаток мозку, шишкоподібне тіло, corrpus pineale)
Непарний, овальний орган, частина проміжного мозку, над верхніми горбиками середнього мозку, маса 0,11-0,13 г.
Забезпечує ритмічні коливання активності гіпоталамусу та гіпофізу. Секреторна активність залежить від освітлення.
Щитоподібна залоза
Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по бокам проходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до щитоподібного хряща на рівні С V-VII. Маса 25-30 г.
Будова залози
Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки.
Гормони залози
1. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-відновлювальні процеси, основний обмін.
2. Кальцитонін. Знижує рівень кальцію в крові, депонує в клітки.
Прищитоподібні залози.
Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози, від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г.
Виробляють паратиреоідний гормон, регулює вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.
Ендокринна частина підшлункової залози.
Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5 млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.
В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає рівень цукру в крові.
А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.
Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та глюкагону, подавляє діяльність залози.
РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного соку.
Наднирники
Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh ХI-ХII, 12-13 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори: клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та корепінефроцити.
Гормони кори:
клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс калію та натрію;
пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон) регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;
сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).
Гормони мозку:
1. Адреналін:
- підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах
2. Норадреналін
- діє на судинну систему, медіатор в синапсах
Ендокринна частина статевих залоз
1. Чоловічі статеві залози:
Інтерстиціальні ендокриноцити між покрученими сім’яними канальцями, продукують тестостерон:
формування статевих ознак, чоловічу конституцію
обмін білка
статева тяга
2. Жіночі статеві залози
Клітини інтерстицію яєчника та зернистий шар дозріваючого фолікула, виробляють естроген.
формує статеві ознаки, жіночу конституцію
статеву тягу
Жовте тіло яєчника виробляє прогестерон:
підготовка організму до вагітності
перебіг вагітності
стимулює розвиток молочних залоз
подавляє овуляцію
Дифузна ендокринна система (ДЕС)
Наряду з органами ендокринної системи в тканинах (органи травлення, бронхи, шкіра, по ходу судин) розсіяні поодинокі гормонвиробляючі клітини.
Серед них виділяють ендокриноцити нервового походження та інші. Скупчення хромафінних ендокринних клітин коло симпатичних вузлів та по ходу судин одержали назву – параганглії.
Самі великі – сонний клубок, куприковий клубок, парааортальне тіло.