Біологічна дозиметрія

Біологічні методи дозиметрії знаходяться|перебувають| в прямій залежності від реакцій, які виникають в опроміненому організмі. Відомо, що в перші роки розвитку променевої терапії реакції шкіри на опромінювання|опромінення| були|з'являлися,являлися| єдиним способом вимірювання|виміру| кількості іонізуючого випромінювання. Були встановлені|установлені| дози випромінювання, які викликали|спричиняли| почервоніння шкіри. У той час ця реакція приймалася як чинник|фактор|, що визначає дозу іонізуючого випромінювання, і була названа|накликати| еритемною| дозою. Еритемною| вважалася|лічилася| мінімальна доза, яка після|потім| одноразового|однократного| місцевого опромінювання|опромінення| ділянки шкіри через 14 днів викликала|спричиняла| помітне почервоніння. Звичайно еритема з'являлася|появлялася| після|потім| дози від 500 до 800 р залежно від якості випромінювання. Неоднаковою видовою, органною і клітинною|клітковою| чутливістю до випромінювання, яка була погано вивчена у той час, тепер пояснюються недоліки|нестачі| цього способу.

Іншим недоліком|нестачею| цього методу є|з'являється,являється| те, що у відповідь реакція, а отже, і одержана|отримана| доза ставали відомими тільки|лише| після тривалого часу після|потім| опромінювання|опромінення|.

Таким чином, методи біологічної дозиметрії знаходять|находять| обмежене застосування|вживання| навіть в експериментальних умовах, не говорячи вже про клініку, де вони абсолютно|цілком| залишені. Проте|однак| в літературі відомі роботи, коли точно визначалися дози іонізуючого випромінювання на підставі|основі,заснуванні| загибелі яєць мухи-дрозофіли|. При цьому особливо ретельно враховувався вік яєчок, оскільки|тому що| їх чутливість до випромінювання міняється залежно від проміжку часу між кладкою і опромінюванням|опроміненням|. Не менш важливим|поважним| біологічним тестом, придатним для визначення дози, є|з'являється,являється| загибель бактерій під дією випромінювання.

Для визначення дози випромінювання запропоновані і інші біологічні реакції. Діючу дозу випромінювання можна визначати і виникненням хромосомної аберації, викликаної|спричиненої| радіацією. Всі методи біологічної дозиметрії потребують витрати|затрати| значного часу: і тому знаходять|находять| дуже обмежене застосування|вживання|.

Радіаційний захист

Сукупність захисних пристроїв|устроїв| і організаційних заходів, в результаті|унаслідок,внаслідок| яких дія рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати гранично допустиму дозу (ПДД|), яка встановлюється залежно від категорії опромінювання|опромінення|.

Категорія А. Професіональне опромінювання|опромінення| осіб|облич,лиць|, що працюють безпосередньо з|із| рентгенівським випромінюванням.

Категорія Б. Опромінення осіб|облич,лиць|, що працюють в приміщеннях|помешканнях|, суміжних з|із| кабінетом, рентгенодіагностики.

Категорія В. Опромінення населення всіх вікових категорій.

Згідно «Санітарним правилам роботи з|із| радіоактивними речовинами» (1960) ПДД| для персоналу рентгендіагностичних| кабінетів є|з'являється,являється| 100 мрад| в тиждень, або 5 рад в рік; для тих, що працюють в суміжних приміщеннях|помешканнях| - 10 мрад| в тиждень, або 0,5 радий в рік; для решти населення – 1 мрад| в тиждень, або 0,05 радий в рік. При професійному опромінюванні|опроміненні| ПДД| для грон рук встановлюється в 5 разів більшою, тобто 500 мрад| в тиждень.

Радіаційний захист досягається низкою заходів, які можна умовно згрупувати таким чином.