Деструкція

Деструкція: а) травматична – при переломах, сколюванні емалі при деяких формах недосконалого емалогенеза;

б) запальна – при карієсі;

в) пухлинна – одонтома.

Остеоліз – в результаті нейродистрофічних розладів, при парадонтитах, патологічні стертості, ударі зуба, що не сформувався, новоутвореннях – (остеокластома), променевій терапії, ендокринній патології – гіпотиреозі.

Утворення секвестрів – при загибелі паросткової зони.

Остеонекроз – при загибелі паросткової зони.

Резорбція верхівок кореня фізіологічна – при розсмоктуванні кореня або може бути наслідком патологічного процесу, при хронічному гранулюючому періодонтиті, після травми.

Основні відхилення від норми, які виявляються на рентгенограмах при обстеженні порожнин зубів

Немає порожнини або порожнина майже облітерується при дисплазії Капдепона, при інволюції, спадковій дисплазії, відкладенні замісного дентину при запаленні, травмах, ерозіях, недосконалому остеогенезі, внаслідок відкладення іррегуляторного (вторинного) дентину або цементу (Кухта стор. 48), синостоз або вторинна зубовина (захисний дентин).

Збільшується порожнина коронки – при осередковій одонтодисплазії і при внутрішній резорбції. Збільшується порожнина кореня при осередковій одонтодистрофії, кісті кореневого каналу, при тавродонтії, особливо у молярів, частіше верхніх, коли широкі пульпові камери переходять в один лейковидний канал.

Структура порожнини коронки і кореня

Утворення дентиклів у центрі і відкладення петрифікатів. Дентиклі – новоутворення або аномальні відкладення дентиноподібні тканини всередині пульпи, (пристіночні і інтерстиціальні) по структурі що нагадують дентин, конкрементозний пульпіт. Петрифікати пульпи зуба – звапніння тканини пульпи (помилковий дентикль) – по структурі нагадують кальцифікат, цементикль, гіперцементоз.

Зміни щілини періодонтиту

Розширення щілини періодонтиту – при періодонтиті, пульпіті. Звуження щілини періодонтиту – при фіброзному періодонтиті.

Відсутність щілини періодонтиту – при злитті кореня і кісткової тканини лунки природженого характеру – конкресценція (при порушеному внутрішньоутробному формуванні кореня зуба в області паросткової зони) або придбаного характеру після запалення в області паросткової зони або її травми у постійних і молочних зубів – анкілоз.

Травми зубів

Травми зубів розділяють на гострі і хронічні. До гострих травм відносять вивих і перелом зуба.

Хронічні травми виникають в результаті тривалої дії підвищеного навантаження, головним чином в результаті аномального зімкнення зубних рядів або помилок в лікуванні.

Розрізняють вивих повний і неповний.

При повному вивихі зуб залишає ямку (альвеолу). Анатомічна цілісність її зберігається, або проявляются розриви кортикальної пластинки при супутніх тріщинах або переломах, які проходять через альвеолу.

При неповному вивихі розширюється вся або частина щілини періодонтиту при збереженні цілісності кортикальної пластинки або у поєднанні з ознаками її перелому. Найчастіше найширшим виявляється прояв верхівкова ділянка щілини.

У разі вивиху, що супроводжується зміною положення зуба в зубному ряду, його коронка зміщується в один бік, а корінь - в інший і частково виходить за межі альвеоли.

В результаті останнього щілина періодонтиту з одного боку розширюється, а з іншого звужується або зникає зовсім.

У такому разі, на внутрішньоротових знімках при зсуві зуба у бік мови, чіткість коронки значно більша, чим при зрушенні в напрям неба. Зображення зуба на знімку коротшає.

При зсуві зуба у бік губ частіше наступає надлом або обломлення альвеолярного краю, що супроводжується переломом кортикальної пластинки, з'являється лінія перелому в губчастій речовині. Кістковий фрагмент, що відокремився, часто повністю відривається, і корінь зуба оголюється.

При зсуві зуба вправо або вліво зуб нахиляється, а зображення його на рентгенограмі коротшає.

Поворот вивихнутого зуба навколо подовжньої вісі також приводить до асиметрії або повного зникнення щілини періодонтиту.

Забуті вивихи приводять до занурення кореня в кісткову тканину. Нижче за дно альвеоли періодонтиту щілина зникає, а кортикальна пластинка переривається

При забутому вивихі тимчасового зуба його корінь може викликати удар фолікула або порушити цілісність його стінки. Удар не повністю сформованого зуба приводить до загибелі паросткової зони, припинення зростання кореня або до його розсмоктування.

Порушення стінки фолікула приводить або до загибелі, або до неправильного формування зубного зачатка.

Рентгенологічне дослідження при вивихі зуба проводиться в процесі лікування для перевірки правильності репозиції зуба, визначення стану периапікальних тканин, а в несформованих зубах для контролю життєздатності пульпи, про збереження якої свідчить продовження формування кореня

Перелом зуба. Прямою ознакою перелому зуба є лінія перелому; на рентгенограмі вона представлена смугою прояснення (на негативній рентгенограмі чорного кольору). Лінія перелому може бути поперечною, подовжньою і косою. Ліній перелому може бути декілька, і тоді утворюються відламки, і дрібніші фрагменти - осколки, наявність яких також є прямою ознакою перелому.

Зсув коронкового відламка може відбуватися у різних напрямках: вперед, назад, вправо, вліво, вгору і навколо осі.

Кореневий відламок відразу після травми залишається на місці. Зміна його положення наступає якщо розвивається запалення в корені і виявляється на рентгенограмі по розбіжності бічних контурів фрагментів кореня.

Зсув відламків кореня спостерігається нечасто, а якщо воно наступає, то на рентгенограмі спостерігається муфтоподібне потовщення зуба, зображення лінії перелому зникає.

Якщо перелом кореня тимчасового зуба не приводить до загибелі пульпи, то розсмоктування відбувається в звичайні терміни. При видаленні коронкового відломку корінь може розсмоктуватися не повністю і віддаляється як стороннє тіло.

Якщо лікування перелому не проводилося, то рентгенологічне дослідження в динаміці дозволяє визначити швидкість відкладання замісного дентину в порожнині зуба і каналу, розсмоктування поверхонь відламків, перебудову щілини періодонтиту і кортикальної пластинки.

При відламку частини коронки, рентгенографія проводиться для визначення відстані між порожниною зуба і поверхнею відламку, для визначення локалізації місця перелому, що визначить метод лікування.

При загибелі пульпи лікування зводиться до трепанації коронки, видалення пульпи, пломбування каналу з штифтом для з'єднання відламків, тому рентгенографія потрібна для визначення ширини каналу, положення відламків кореня, обтурації або збереження апікального отвору.

Після лікування рентгенографія потрібна для визначення якості обтурації апікального отвору. Глибина введення штифта, стану периапікальних тканин, розпізнавання того, чи потрапили пломбірувальні маси між відламками, а також для виявлення ускладнень, які виникли в процесі лікування.