
- •Методи дослідження
- •Дихання.
- •Інтерпретація результатів огляду грудної клітки.
- •Пальпація.
- •Визначення еластичності грудної клітки.
- •Визначення голосового тремтіння.
- •Інтерпретація результатів визначення голосового тремтіння.
- •Перкусія.
- •Порівняльна перкусія легень.
- •Інтерпретація результатів порівняльної перкусії й визначення голосового тремтіння
- •Топографічна перкусія легень.
- •Зміни везикулярного дихання
- •Побічні дихальні шуми
Інтерпретація результатів огляду грудної клітки.
Симетричність дихальних рухів грудної клітки при глибокому дихання |
Симетричність грудної клітки при спокійному дихання |
Зміни міжреберних проміжків |
Синдроми або захворювання |
Відсутність відставання однієї половини грудної клітки в дихання |
Грудна клітка симетрична |
Змін немає Міжреберні проміжки розширені, ″бочкоподібна″ грудна клітка |
|
Відставання однієї з половин грудної клітки в дихання |
Грудна клітка симетрична |
Змін міжреберних проміжків частіше немає |
|
Збільшення ураженої половини грудної клітки |
Згладжування або вибухання міжреберних проміжків (симптом Літтена) |
| |
Можливе зменшення ураженої половини грудної клітки (рідше її западіння) |
Зменшення міжреберних проміжків або відсутність їх втяжений при дихання |
|
Відомо, що огляд органів дихання не є самим інформативним серед інших методів дослідження, однак значимість його не можна недооцінювати у виявленні ряду об'єктивних симптомів (відставання, западіння однієї з половин грудної клітки й ін.), які, поряд з іншими методами дослідження, дозволяють проводити діагностику основних бронхолегеневих синдромів.
Пальпація.
У завдання пальпації грудної клітки входять визначення хворобливості, еластичності грудної клітки й визначення голосового тремтіння.
Визначення хворобливості грудної клітки проводиться в положенні хворого сидячи або стоячи. Частіше пальпацію проводять двома руками, одночасно накладаючи кінчики пальців обох рук на симетричні ділянки грудної клітки.
У такий спосіб послідовно пальпують надключичні області, ключиці, підключичні області, грудину, ребра й міжреберні проміжки, потім бокові відділи грудної клітки і далі над-, між- і підлопаткові області.
При необхідності у ослаблених хворих хворобливість можна визначати й однією рукою, досліджуючи зазначені ділянки грудної клітки праворуч і ліворуч. Другою рукою при цьому притримують тулуб хворого.
При виявленні ділянки хворобливості його обмацують більш докладно, при необхідності двома руками (для виявлення хрускоту відломків ребер, крепітації і т.д.), при цьому відзначають зміни болю на висоті вдиху, видиху, нахилах тулуба у хвору і здорову сторони. Для диференціювання болю, обумовленого поразкою м'язів грудної клітки, грудні м'язи і м'язи спини досліджують, захоплюючи їх у складку між більшим і вказівним пальцями.
Визначення хворобливості остистих відростків у паравертебральних областях краще проводити великим пальцем правої руки, як це показано на малюнках а і б.
Визначення хворобливості остистих відростків (а) і паравертебральних
областей (6).
Визначення еластичності грудної клітки в передні - задньому напрямку.
Визначення еластичності грудної клітки в поперечному напрямку.