- •Передмова
- •1. Функція
- •Способи задання функції
- •Класифікація функцій
- •Механічний та геометричний зміст похідної
- •Правило знаходження похідної
- •Приклади
- •Теореми
- •Приклади
- •Похідні вищих порядків
- •Приклади
- •Загальна схема дослідження функції та побудова графіка
- •Розв’язування
- •Графік заданої функції
- •3. Диференціал функції
- •Приклади
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Невизначений інтеграл
- •Приклади
- •Властивості невизначеного інтегралу
- •Методи інтегрування
- •Приклади
- •Інтегрування за частинами
- •Приклади
- •Визначений інтеграл
- •Задача про роботу змінної сили
- •Властивості визначеного інтегралу
- •Приклади
- •4. Диференціальні рівняння Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •Приклади
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Приклади
- •Неоднорідне диференціальне рівняння
- •Розв’язок
- •Диференціальні рівняння вищих порядків. Основні означення і поняття
- •Приклади
- •5. Математична обробка результатів вимірювання. Обчислення похибок
- •Приклад:
- •Приклад:
Приклади
1. Знайти диференціал від функції y
= sinx в точці
.
Розв’язування
dy = cosxdx. Підставим тепер замість х
величину
dy
=
dx.
Знайти диференціл від функції y = sin2 +etgx в довільній точці х.
Розв’язування
dy = y′dx = (sin
cos
+etgxsec2x)dx.
Диференціал функції використовується для обчислення наближених значень функції та підрахунку похибок при дослідженнях.
Приклад: знайти наближене значення
.
Розглянемо функцію f(x) = .
Нехай х0=1,
х=0,001,
тоді
можна
зобразити так:
.
Отже, можна використати формулу f(x0+
x)
f(x0)+f′(x0)
x.
Для цього треба знайти f(x0) = f(1),
f′(x0) = f′(1). Маємо f(1)=
=1,
f′(x) =
;
f′(1) =
.
Тоді
1+
0,001
= 1,0005.
Використання диференціалу функції для підрахунку похибок буде розглянуто в відповідному розділі.
Невизначений інтеграл
Основна задача диференціального числення полягає в тому, щоб від заданої функції f(x) знайти її похідну f′(x). Проте на практиці доводиться частіше розв’язувати обернені задачі, коли відома похідна, а потрібно знайти функцію.
Отже, з чисто математичної точки зору ми дістаємо таку задачу. На деякому проміжку (а;b) задано функцію f(x). Треба знайти таку функцію F(x), щоб похідна F′(x) в кожній внутрішній точці проміжку (а;b) дорівнювала б f(x); тобто F′(x) = f(x).
Функція F(x) на проміжку (а; b)
називається первісною для функції f(x),
якщо F(x) на проміжку (а; b) є
неперервною, а в кожній внутрішній точці
проміжку (а;b) F(x) є диференційованою
і F′ (x) = f(x). Інакше кажучи, якщо F(x) –
первісна функція для f(x), то множина
всіх первісних функцій для функції f(x)
записується рівність F′(x) = f(x)+с, в якій
с – довільне стале число. Множина
всіх первісних функцій для функції f(x)
називається невизначеним інтегралом
і позначається
.
При цьому F(x) називається підінтегральною
функцією, а f(x)dx – підінтегральним
виразом. Отже, якщо F(x) є первісною
для f(x), то
.
Знаходження невизначеного інтегралу для функції f(x) називається інтегруванням даної функції.
Розділ математичного аналізу, в якому вивчаються способи інтегрування функцій, називається інтегральним численням.
Приклади
Знайти невизначений інтеграл функцій:
f(x) = 1
f(x) = ex
f(x) = sinx
f(x) =
f(x) =
,
припустивши, що х
0,
підінтегральну функцію можна записати
так:
Властивості невизначеного інтегралу
Послідовне виконання операції диференціювання та інтегрування в будь-якому порядку з точністю до довільної сталої приводить до початкової функції d(
)=
f(x)dx
= F(x)+c. Розглянуту властивість можна
сформулювати ще так: операції
диференціювання та інтегрування з
точністю до сталої є взаємно обернені.Якщо число а 0, то
=a
.
Дана властивість формулюється так:
сталий множник можна виносити за знак
невизначеного інтегралу.Невизначений інтеграл від суми (різниці) функції дорівнює сумі (різниці) невизначених інтегралів від кожної функції:
.
Основна таблиця інтегралів
-
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
;
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
