Заходи по покращенню умов праці і техніки безпеки на дільниці.

Під умовами праці розуміються сукупність факторів виробничого середовища, яке показує вплив на здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Дослідження умов праці показали, що факторами виробничого

середовища в процесі праці є санітарно-гігеєнічна обстановка,

психофізіологічні елементи. При організації умов праці необхідно також враховувати дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Організація і покращення умов праці на робочому місці являється одним з важливих резервів економічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самого економічного значення організації і покращення умов праці. Створення умов праці для систематичного росту виробничих показників є важливим завданням організації виробництва.

Важливим є питання техніки безпеки праці. Техніка безпеки – це система організаційних і технічних засобів, які запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. Правила, норми, стандарти, техніки безпеки вимагають створення безпечних машин, механізмів, інструментів та іншого виробничого приладдя, розробки безпечних технологічних процесів, методів та прийомів праці.

Враховуючи сказане на підприємстві використовуються такі заходи покращення умов праці як оптимальний розподіл робочого часу і перерва на відпочинок. Працівники, які працюють в шкідливих умовах праці забезпечуються спецодягом і спецхарчуванням – молоком, кефіром і фруктовими соками.

На підприємстві діє вентиляція приміщень як загальна так і індивідуальна, підведена до кожного робочого місця монтажника і регулювальника радіоапаратури.

При прийомі на роботу всі працівники проходять інструктаж по техніці безпеки.

Температурні режими підтримуються системами опалення. Для покращення умов праці в виробничих приміщеннях я рекомендую використовувати кондиціонери.

5.2 Розрахунок показників охорони праці. Розрахунок захисного заземлення.

Метою розрахунку захисного заземлення є визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтіканню струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

Вихідні дані:

• Захищуваний об’єкт – стаціонарний.

• Напруга мережі – 220 В.

• Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.

• Тип заземлювального пристрою – вертикальний.

• Розміри вертикальних заземлювачів: довжина l_в=3,5м; діаметр прутка d=0,04м.

• Відношення відстані між трубами до їхньої довжини lв/Lв=1.

• Розміри горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки): довжина L_r=L_з.с. – визначається при розрахунку; ширина стрічки b_с=0,035м.

• Глибина закладання вертикальних заземлювачів h_в=0,55м; горизонтальних h_r=0м.

• Розташування заземлювачів попередньо приймають за чотирикутним контуром при числі стержнів від 4 до 100 та в один ряд при числі стержнів від 2 до 20 (див. рис. 5.1).

• Грунт – суглинок; склад – однорідний; вологість – мала.

• агресивність – нормальна.

• кліматична зона – І І.

Рисунок 5.1 Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення

1 – заземлювач; 2 – з’єднувальна стрічка; h_В – глибина закладання вертикальних заземлювачів; L_B – відстань між заземлювачами; t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача; l_B – довжина заземлювача; b_C – ширина стрічки.

5.2.1 Визначаємо характеристику навколишнього середовища в опоряджувальному цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно

відноситься до класу П – І І; за вибухонебезпечністю згідно з ПУЕ – до класу В – І; за ступенем ураження електричним струмом – без підвищеної небезпеки.

5.2.2 Визначаємо R_Д – допустиме (нормативне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої. За таблицею 7.1 [10] С. 258

приймаємо R_Д = 4 Ом.

5.2.3 Визначаємо р_табл – приблизне значення питомого опору грунту,

що рекомендується для розрахунку. За таблицею 7.2 [10] C. 260

приймаємо р_табл=100Ом*м.

5.2.4 Визначаємо К_с.в - коефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони І І. За таблицею 7.4 [10] C. 261 приймаємо К_с.в.=1,3.

5.2.5 Визначаємо К_с.г. - коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача згідно з кліматичною зоною. За таблицею 7.4 [10] C. 261 приймаємо К_с.г.=3,5.

5.2.6 Визначаємо р_розр.в. - розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів:

р_розр.в = р_табл* К_с.в [Л.10 С.44] (5.1)

де: р_табл - приблизне значення питомого опору грунту;

К_с.в. - коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача згідно з кліматичною зоною.

р_розр.в =100*1,3=130(Ом*м)

5.2.7 Визначаємо р_розр.г - розрахунковий питомий опір грунту для горизонтальних заземлювачів:

р_розр.г = р_табл*К_с.г [Л.10 С.44] (5.2)

де: К_с.г. - коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача згідно з кліматичною зоною.

р_розр.г=100*3,5=350(Ом*м)

5.2.8 Визначаємо t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (рисунок 5.1):

[Л.10 С.44] (5.3)

де: h_в – глибина закладання вертикальних заземлювачів;

- довжина заземлювача.

5.2.9 Визначаємо R_B – опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі:

[Л.10 С.44] (5.4)

де: р_розр.в. - розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів;

l_B – довжина заземлювача.

Приймаємо 35Ом.

5.2.10 Визначаємо η_т.в - теоретична кількість вертикальних

заземлювачів без врахування коефіцієнта використання η_в.в, тобто η_в.в=1:

[Л.10 С.45] (5.5)

де: R_B – опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі;

R_Д – допустиме (нормативне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої.

Приймаємо 9 штук.

5.2.11 Визначаємо η_в.в - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при кількості заземлювачів η_т.в=9шт та при

відношенні L_в/l_в=1. За таблицею 7.5 [10] C. 262 приймаємо η_в.в =0,59.

5.2.12 Визначаємо η_н.в. - необхідна кількість, шт., вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання:

[Л.10 С.45] (5.6)

де: R_B – опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі;

R_Д – допустиме (нормативне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої;

η_в.в - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно з вихідними даними.

Приймаємо 15 штук.

5.2.13 Визначаємо R_розр.в - розрахунковий опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних заземлювачах при η_н.в.=15шт без врахування з’єднувальної стрічки:

[Л.10 С.45] (5.7)

де: R_B – опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі;

η_в.в - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно з вихідними даними;

η_н.в. - необхідна кількість, шт., вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання.

Приймаємо 4 Ом.

5.2.14 Визначаємо - відстань між вертикальними заземлювачами за відношенням.

Звідси L_в=1·l_в=1·3,5=3,5(м).

5.2.15 Визначаємо L_з.с - довжину, м, з’єднувальної стрічки – горизонтального заземлювача:

L_з.с=1,05·L_в(η_н.в-1) [Л.10 С.46] (5.8)

де: η_н.в. - необхідна кількість, шт., вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання;

L_B – відстань між заземлювачами.

L_з.с=1,05·3,5(15-1)=51,45(м)

Приймаємо 52 м.

5.2.16 Визначаємо R_г.з.с - опір розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці):

[Л.10 С.46] (5.9)

де: р_розр.г - розрахунковий питомий опір грунту для горизонтальних

заземлювачів;

t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача;

b_C – ширина стрічки.

Приймаємо 102 Ом.

5.2.17 Визначаємо η_в.г - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при розташуванні вертикальних заземлювачів згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при відношенні L_в/l_в=1 та необхідній кількості вертикальних заземлювачів η_н.в.=15шт . За таблицею 7.6 [10] C. 263 приймаємо η_в.г=0,42.

5.2.18 Визначаємо R_розр.г - розрахунковий опір, Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці) при числі електродів η_г=1.

[Л.10 С.46] (5.10)

де: R_г.з.с - опір, Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі;

η_в.г - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при

розташуванні вертикальних заземлювачів згідно з вихідними даними;

Приймаємо 243Ом.

5.2.19 Визначаємо R_{розр.в.г} - розрахунковий теоретичний опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних та горизонтальних заземлювачах:

[Л.10 С.46] (5.11)

де: р_розр.г - розрахунковий питомий опір грунту для горизонтальних

заземлювачів;

_розр.в. - розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних

заземлювачів.

5.2.20 Вибираємо матеріал та поперечний перетин з’єднувальних провідників. За таблицею 7.7 [10] C. 265 вибираємо голі мідні провідники S_м=4мм­² або алюмінієві S_А=6мм­².

5.2.21 Вибираємо матеріал та поперечний перетин магістральної шини. За таблицею 7.8 [10] C. 265 вибираємо сталеву шину товщиною δс=4мм і перетином не менше σ=100мм².