Розділ 5 охорона праці
5.1 Характеристика дільниці з точки зору охорони праці, техніки безпеки, протипожежного захисту та заходи по покращенню умов праці на дільниці
Обов'язкові вимоги до обслуговуючого персоналу:
До обслуговування обладнання майстерень допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли навчання безпечним методам праці.
Працівник повинен знати:
інструкцію з охорони праці;
способи надання першої допомоги потерпілим;
Працівник зобов’язаний:
виконувати роботу справним інструментом, використовуючи його тільки за прямим призначенням;
Вимоги техніки безпеки перед початком роботи:
До початку роботи необхідно:
одягнути робочий одяг;
підготувати діелектричні рукавички, інструмент з ізолюючими
рукоятками, перевірити наявність діелектричних килимків;
перевірити справність захисних засобів, відсутність на них
зовнішніх пошкоджень, почистити і витерти їх, перевірити по
штампу строк придатності;
перевірити діелектричні рукавички на відсутність проколів шляхом
згортання їх в бік пальців;
переконатися в достатньому освітленні робочого місця та при необхідності застосувати переносний електричний світильник, який необхідно оснащувати запобіжною сіткою з рефлектором та гачком для підвішування, перевіривши справність його проводу.
Вимоги техніки безпеки під час роботи:
1. Всі роботи на діючому обладнанні виконувати за допомогою інструменту з ізольованими ручками.
2. Для переносних ламп постійно використовувати спеціально призначенні для цього світильники, які виключають можливість доторкання до струмопровідних частин, мають металічну сітку, пристрій для підвішування.
3. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки) на напругу 42В по своєму конструктивному виготовленню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, які використовуються на напругу 220В.
Постійно слідкувати за тим, щоб перед обладнанням, яке має напругу 220В лежали діелектричні килимки.
5. На всіх частинах обладнання, що закривають контакти з напругою 220В, повинен бути знак електричної напруги, для попередження обслуговуючого персоналу про небезпеку пораження електричним струмом.
6. Для чистки діючого обладнання необхідно користуватися спиртом, використовуючи щітки з рукоятками з ізолюючого матеріалу. При цьому категорично забороняється користуватися бензином.
7. Заміну запобіжників необхідно проводити при знятому навантаженні і знятій напрузі.
Якщо неможливо зняти напругу, у виняткових випадках, допускається заміна запобіжників під напругою, але зі знятим навантаженням, за допомогою ізолюючих кліщів, у захисних окулярах та діалектричних рукавицях.
При обслуговуванні обладнання майстерень забороняється:
1. Користуватися інструментами без ізолюючих рукавичок.
2. Застосовувати тимчасові перемички замість стандартних запобіжників.
3. Для чистки обладнання використовувати етиловий бензин.
4. Користуватися захистними засобами із закінченим строком придатності.
Пожежна безпека.
В комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту підприємств зв’язку, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно зі СНиП 2.04.09-84
Горіння припиняється:
при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її спалахування;
при зниженні консентрації кисню в повітрі в зоні горіння;
при припиненні надходження пари, газів горючої речовини в зону горіння;
припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів;
води (у вигляді струменя або у розпиленому вигляді);
інертних газів (вуглекислота та ін.);
хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);
порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);
пожежних покривал з брезенту та азбесту.
Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин і їх носіїв (протипожежної техніки) визначається в кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загорянь, особливостей горіння речовин та матеріалів.
Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв’язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.
Вода – найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин.
Опис існуючих на дільниці засобів індивідуального захисту від електротравматизму.
Електротравматизм людини можливий, коли при експлуатації електроустановок не виконуються необхідні технічні умови, коли електроустановка експлуатується на низькому технічному рівні, коли не виконуються вимоги ПУЕ і ПТБ (Правилавлаштування електроустановок іправили техніки безпеки).Електротравматизм– це результат порушення вимог правил техніки безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок. Це наслідок незадовільної ізоляції струмопровідних частин, перехід напруг на корпус електроустановок, обрив проводів (і як наслідок – крокова напруга, напруга дотику). Причиною електротравматизму в багатьох випадках є необдумані, помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу.
В електоустановках утворюється, перетворюється та використовується електрострум (силові трансформатори, електродвигуни, батареї статичних конденсаторів, повітряні і кабельні лінії, апаратура провідного зв’язку, радіо і телебачення тощо).
Діючі електроустановки – це електроустановки, підключені до джерел живлення, які знаходяться під напругою, або ті електроустановки, що в даний момент знеструмленні, але можуть опинитись під напругою через комутаційні апарати.
Опис засобів захисту обслуговуючого персоналу, від специфічних для даної дільниці шкідливих факторів впливу на людей (парів флюсу, електромагнітних полів і т.д.)
Дія шкідливих речовин на людину та захист від них.
За фізіологічним впливом шкідливі речовини поділяються на 5 груп:
подразнюючі, що уражують шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (кислоти, луги, сірчисті сполуки, аміак тощо);
задушливі (інертні гази, вуглекислий газ, метан, азот тощо);
отрути, що призводять до ушкоджень внутрішніх органів, кровоносних судин і нервової системи (спирти, ефіри, бензол, фенол, пил таких токсичних металів, як олово, свинець, ртуть, марганець);
летючі наркотики, що спричиняють наркотичний вплив (ацителен, летючі вуглеводи);
пил (інертний або той, що викликає алергічні реакції).
За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:
1-й надзвичайно шкідливі;
2-й високошкідливі;
3-й помірно шкідливі;
4-й малошкідливі;
Робота в умовах запиленого повітря призводить до різних захворювань шкіри, запалення очей (кон’юктивіту), носової та бронтхиальної астми, бронтхіту, катару шляхів дихання тощо, а також до тяжких професійних захворювань (сілікозу) та хронічних отруєнь працюючих.
Шкідливі пари та гази, що утворюються у виробничих приміщеннях, можуть спричинити порушення нормальної життєдіяльності організму і стати причиною гострих і хронічних отруєнь.
Захист працюючих від дії промислових газів, пари та пилу здійснюється за допомогою таких основних заходів:
автоматизації та механізації процесів, що супроводжуються шкідливими виділенями;
удосконалення технологічних процесів;
удосконалення конструкції обладнання, герметизація тощо;
влаштовування місцевої вентиляції для всмоктування отруйних
речовин безпосередньо від місця їх утворення.
Організаційні заходи захисту:
не допускати до роботи підлітків до 18 років, осіб, хворих на хвороби серця, нервової системи, очей.
проводити щорічний медогляд, надавати додаткову відпустку та скорочений робочий день
встановлення оптимальних режимів роботи обслуговуючого персоналу.