- •Технічне завдання
- •Вихідні дані:
- •Технологічні умови:
- •Основні буквені позначення величин
- •1. Вибір схеми балочної клітки з металевим настилом
- •Вибір настилу
- •Розрахунок настилу
- •Розрахунок перерізу балок настилу
- •Попередній вибір перерізу
- •Остаточний вибір перерізу
- •Розрахунок перерізу допоміжних балок
- •Попередній вибір перерізу
- •Остаточний вибір перерізу
- •2. Розрахунок і конструювання головної балки
- •2.1. Вибір марки сталі
- •2.2. Розрахункова схема. Розрахункові навантаження
- •2.3. Визначення необхідної висоти головної балки
- •2.4. Підбір перерізу головної балки
- •2.5. Зміна перерізу головної балки по її довжині
- •2.6. Перевірка забезпечення загальної стійкості балки
- •2.7. Перевірка місцевої стійкості стінки
- •2.8. Розрахунок поличкових швів головної балки
- •2.9. Конструювання та розрахунок опорної частини балки
- •2.10. Конструювання та розрахунок монтажного стику головної балки з використанням болтів підвищеної точності
- •3. Розрахунок та конструювання колони
- •3.1. Добір перерізу суцільної колони двоярусного робочого майданчика
- •3.2. Розрахунок основних вузлів колони. Розрахунок оголовника
- •3.3. Розрахунок бази колони
- •Список використаної літератури
3.3. Розрахунок бази колони
Бази колон призначені для передачі зусилля N на бетонний (або залізобетонний) фундамент.
Площа плити в плані визначається з умови міцності бетону фундаменту на стиск:
A > N/Rb·γb
де γb – коефіцієнти згідно з п.3.39 СНиП II.03-84 «Бетонні і залізобетонні конструкції». Приймаємо бетон фундаменту класу В10 з Rb=6 МПа.
A > 4483,2/6·10-1·1,2 = 6226,7 см2.
Ширина плити В приймається конструктивно, виходячи з того, що плита повинна виступати за межі колони с=60...100 мм. Товщина траверси попередньо береться ts=10...16 мм. Приймемо ts = 14 мм і с = 80 мм.
В=bf + 2·(ts + с)=300+2·(14+80)=488 мм.
Тоді довжина плити:
L > A/B=6226,7/48,8=127,6 см.
Приймаємо L =110 см. Визначимо дійсне значення напруження під плитою бази:
σ=N/A=4483,2/(110·48,8) =0,84 кН/см2.
Товщина
плити визначається з умови її міцності
на згин. При цьому плиту розглядаємо як
пластину, навантажену знизу рівномірно
розподіленим тиском
σ=
0,84
кН/см2
фундаменту.
Пластина опирається на жорсткий контур
перерізу колони,
а також на траверси. Для розрахунку її
розділяють на окремі ділянки - одна
ділянка,
яка опираються по всьому контуру (на
чотири канти) - ділянка типу 1; дві
ділянки типу 2 (защемлення тільки одного
канта).
Для ділянки 1, опертої на чотири канта відношення більшої сторони до меншої b/а=300/400 =0,75;
Для такого відношення табличний коефіцієнт α = 0,037. Згинальний момент:
М1 =α· σ· а2 = 0,037· 0,84· 402 =49,7 кН·см
Для ділянки 2 момент рахується як для консольної балки довжиною с:
М2 = σ·а2/2 =0,84·52/2 = 10,5 кН·см
Товщину плити визначаємо з умови її міцності на згин найбільшим моментом:
Мтах = М1 = 49,7 кН·см
що
не
перевищує
допустиме значення;
t =4 см (найбільша товщина прокатних листів).
Для зменшення моменту на ділянці 1 приварюємо ребро товщиною 12 мм, яке зменшує розміри ділянки удвічі. Тепер b/а = 300/200=1,5; α =0,074.
М1 = α· σ· а2 = 0,074· 0,84· 202 =24,9 кН·см
Найбільшим є момент на ділянці типу 1:
Мтах = М1= 24,9 кН·см
приймаємо
t =3 см.
Траверси до колони приварюємо напівавтоматичною зваркою, зварний дріт Св-08Г2С. За ГОСТ 8050-85.
Знахомо:
.
Катет
зварних швів приймаємо
.
Висота
траверс hs
визначається з умови міцності швів,
якими вони кріпляться до колони.
Вважається, що колона не спирається
торцем на плиту, а зависає на швах, якими
вона
приварюється до траверс і консольних
ребер (загальна кількість таких швів
n=8).
Загальна довжина швів:

Довжина одного шва:
Враховуючи
можливий непровар по 1 см на кожному
кінці швів, отримуємо:
hs > ls + 2 см = 48,4+2=50,4 см
Приймаємо hs=50,4 см < 85βf·kf=85·0,7·1=59,5 см.
Торець колони конструктивно варимо до плити швами kf = 6 мм.

Рис.3.3.1. Конструкція бази колони

Список використаної літератури
1. СНиП 11-23-81. Стальные конструкции. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1990.- 96с.
2. Стальные конструкции производственных зданий: Справочник / А. А. Нилов,В. А. Пермяков, А. Я. Прицкер. - К.: Будівельник, 1986. – 272с.
3. Рудаков В.М., Мазур В.А. Методичні вказівки до виконання курсового проекту по курсу «Основи пректування металевих конструкцій» («Будівельні конструкції») «Балочна клітка і колони робочої площадки» (для студентів 3 курсу спеціальності 7.092.01 - «Промислове та цивільне будівництво»). - Харків: ХДАМГ, 2002. -12 с.
4. Клименко Ф. Є., Барабаш В. М. Металеві конструкції. Підручник. – Львів: Світ. 1994 – 280с.
5. Васильев А. А. Металические конструкции: Учебное пособие для техникумов. – 3 – е изд, перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1979. – 472с; ил.
6. Мандриков А.П., Лялин И.М. Проектирование металлических конструкций. - М.: Стройиздат, 1973. - 128 с.
7. Беленя Е.И. и др. Металлические конструкции. - М.: Стройиздат, 1986.- 560с.
8. Кузнецов В.В. и др. Справочник проектировщика. Металлические конструкции. Т.1. Общая часть. - М,.- 1998.- 569с.
9. Строительные конструкции. В 2 – х т. Т.1. Металлические, каменные,
армокаменные конструкции. Конструкции из дерева и пластмасс. Основания и фундаменты: Учебник для техникумов. /Н. Цай, М.К.Бородич,А.П.Мандриков; Под ред. Т. Н. Цая. – 2 – е изд; перераб и доп. – М.: Стройиздат, 1984.– 656 с.
10. СНиП 2.01.07-85. Нагрузки и воздействия. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат.- 1976.
