- •Технічне завдання
- •Основні буквені позначення величин
- •Вибір схеми балочної клітки з металевим настилом
- •Вибір настилу
- •Розрахунок настилу
- •Розрахунок перерізу балок настилу.
- •Попередній вибір перерізу
- •Остаточний вибір перерізу.
- •Розрахунок перерізу допоміжних балок
- •Попередній вибір перерізу
- •Остаточний вибір перерізу.
- •2. Розрахунок і конструювання головної балки.
- •2.1. Вибір марки сталі
- •2.2. Розрахункова схема. Розрахункові навантаження.
- •2.3. Визначення необхідної висоти головної балки.
- •2.4. Підбір перерізу головної балки.
- •2.5. Зміна перерізу головної балки по її довжині.
- •2.6 Перевірка забезпечення загальної стійкості балки
- •2.7 Перевірка місцевої стійкості стінки.
- •2.8 Розрахунок поличкових швів головної балки.
- •2.9 Конструювання та розрахунок опорної частини балки.
- •2.10 Конструювання та розрахунок монтажного стику головної балки з використанням зварних швів.
- •3. Розрахунок та конструювання колони.
- •3.1 Добір перерізу суцільної колони двоярусного робочого майданчика.
- •3.2 Розрахунок основних вузлів колони Розрахунок оголовника.
- •3.3. Розрахунок бази колони.
- •Список літератури
Остаточний вибір перерізу.
Навантаження на балку з урахуванням її власної маси становить :
![]()
![]()
Зусилля в балці:
![]()
![]()
Перевірка міцності:
![]()
![]()

Балка має достатню міцність.
Перевірка
жорсткості:
Максимальний прогин балки становить:
![]()
Підібрана балка відповідає вимогам жорсткості.
Перевірка стійкості:
Місцева стійкість елементів балки забезпечується конструктивними параметрами прокатного фасону.
Перевіримо загальну стійкість допоміжних балок в середині прольоту. Загальна стійкість балки повинна забезпечуватися розкріпленням стиснутого пояса балками настилу з привареним до них настилом.
Розрахункова довжина балки дорівнює відстані між точками закріплення поперечних зв’язків (балок настилу).
![]()
Співвідношення, характерні для обраної балки:
![]()
![]()
Дана формула придатна для використання з урахуванням коефіцієнту

в
розрахунках слід приймати
![]()
В
середині балки
,
тому
,
для прокатних балок c
=1,1.

Фактичне співвідношення:
![]()
Підрахуємо
найбільші значення
,
при яких не потрібен розрахунок на
стійкість:


7 < 7,2; прийнятий переріз не потрібно перевіряти на загальну стійкість.
Тобто загальна стійкість балки в середній частині забезпечується.
Недонапруження складає:
,
що значно більше рекомендованого максимуму 10%
Прийнятий двотавр №27 ГОСТ 8239-89 повністю задовольняє умовам міцності, жорсткості і стійкості.

2. Розрахунок і конструювання головної балки.
Підбір перерізу здійснюємо з урахуванням пластичних деформацій.
2.1. Вибір марки сталі
Балки перекриттів, які працюють при статичному навантаженні, відносяться до 2 групи конструкцій. Припускаючи, що при виконанні монтажних робіт балки можуть сприймати динамічні навантаження, приймаємо сталь класу С275 марки ВСт3пс6-2 ГОСТ 23570 – 79
Для товщини листового прокату від 10 до 20мм (стінка) Ry = 260 МПа (Товщини прокату приймаються орієнтовно з огляду літератури, в процесі розрахунку уточнюються).
На головну балку передаються зосереджені навантаження від балок настилу. До балки прикладено більше п’яти зосереджених сил, тому спрощено можна прийняти, що навантаження розподілено рівномірно. Ширина смуги, з якої збирається розподілене навантаження, дорівнює кроку головних балок а = 6 м. Постійні навантаження від маси настилу, балок настилу та допоміжних балок обчислені вище.
2.2. Розрахункова схема. Розрахункові навантаження.


Рис.4. Розрахункова схема головної балки .
2.3. Визначення необхідної висоти головної балки.
Висоту h головної балки визначають, виходячи з двох умов: забезпечення необхідної жорсткості балки і найменших витрат сталі.
Найменша
висота hmin
балки,
яка дає змогу забезпечити прогин, що не
перевищує допустимий (для головних
балок [f] = 1/400L), за умови повного використання
міцності матеріалу,
визначається за формулою:
![]()
де с1 - коефіцієнт, що враховує пластичну роботу сталі (приблизно можна прийняти c1 = 1,1); Ry та Е - розрахунковий опір і модуль пружності сталі, з якої виготовляється балка; L - проліт балки; qn/q - відношення нормативного навантаження на балку до розрахункового.
Умові найменших витрат сталі за заданого значення моменту опору Wx відповідає так звана оптимальна висота (hef) балки
![]()
гнучкість
стінки, яку приймають в межах
λω
= 120…150 ( більші значення при менших Ry).
Остаточно висоту h головної балки приймають за більшим з двох значень hmin або hef . Крім того, висоту h треба заокруглити так, щоб висота hω , стінки балки збігалась з шириною прокатної універсальної сталі.
Якщо висота h більша за 1100 мм, її вибирають кратною модулеві 100 мм.
Навантаження на метр балки (нормативне):
qn = 1,03 (17 +1,08)∙6 = 111,73 кН/м,
де 1,03 - коефіцієнт, що враховує власну вагу головної балки, 1,08 – витрати металу на 1 м2 перекриття, кН/м2, 6 - крок головних балок, м.
Розрахункове навантаження:
q = 1,03(17∙1,2 + 1,08∙1,05)∙6 = 133,08 кН/м.
Розрахункові зусилля:
![]()
![]()

Потрібний момент опору перерізу балки:
м3.
Розрахунковий опір сталі ВСт3пс6-2 Ry = 260 МПа приймаємо з таблиць для листа завтовшки до 40 мм (попередньо); f/L = 1/400 для балки прогоном 12 м.
Мінімальна висота балки:
![]()
Оптимальна висота при гнучкості λω = 130:
![]()
Приймаємо висоту стінки hω = 1,1 м, а товщину поясів tf = 18 мм (рекомендується приймати tf в межах 12…30 мм).
Тоді h = hω + 2 tf = 1,1 + 2∙0,018 =1,136 м, що більше hef і приблизно дорівнює hmin.

Рис.5. Розрахункові розміри елементів перерізу середньої частини головної
балки.
