Глосарій

АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА [АБСОЛЮТНОЕ ПРЕИМУЩЕСТВО] - досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності - економічної ефективності діяльності. Ця категорія привнесена Адамом Смітом (1723-1790), який доводив, що окремі країни в економічній діяльності повинні спеціалізуватись на тих виробництвах, де вони набувають абсолютної переваги.

АВТАРКІЯ [АВТАРКИЯ] (грец. autarkea - самовдоволення) - створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямоване на максимальне обмеження імпорту, стимулювання експорту товарів і капіталу. Окремі держави використовують політику А. для створення відносно замкнених господарств, які б виробляли все необхідне з метою протистояння економічній блокаді.

АДВАЛОРНЕ МИТО [АДВАЛОРНАЯ ПОШЛИНА] (від латин. advalorem-відповідно до ціни, за вартістю) - різновид митного збору на певні товари, який стягується у процентному відношенні до суми митної вартості перевезених через кордон товарів.

БАЗИСНА ВАЛЮТА [БАЗИСНАЯ ВАЛЮТА] - валюта, якає базовою зрівняльною валютою відносно курсу, до якого встановлюються котирування інших валют (напр., долар США, ЕКЮ, євро).

БАНК ОФШОРНИЙ [БАНК ОФФШОРНЫЙ] - банк, розміщений в офшорній зоні і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку.

БРЕТТОН-ВУДСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА [БРЕТТОН-ВУДСКАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕ-МА] (від англ. Bretton Woods system) - офіційно визнана валютна система, створена у 1944 р. відповідно до рішень валютно-фінансової конференції ООН (відбулась у м. Бреттон-Вудс (США)), де були розглянуті проекти договорів про створення Міжнародного валютного фонду й Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Було прийнято, що функції світових грошей знову належать золоту, проте масштаби його використання у міжнародних валютних відносинах і регулююча роль дещо зменшились. Нарівні із золотом як міжнародні платіжні засоби і резервна (ключова) валюта використовується долар США. Було визначено, що ринкові курси валют не можуть відхилятись від фіксованих доларових паритетів цих валют більше, ніж на 1% щодо валют різних країн. Ці валюти "прив'язувались" до долара США, а конвертовані національні валюти вільно обмінювались за курсами, не вищими від зазначених меж. Міждержавне регулювання валютних відносин здійснювалось в основному через посередництво Міжнародного валютного фонду.

ВАЛЮТА [ВАЛЮТА] (італ. valuta, від латин. valeo - коштую) - 1. Грошова одиниця країни (національна В.), яка використовується в даній державі. Напр., українська В. - гривня, російська - рубль, французька - франк. 2. Грошові знаки іноземної держави, кредитні і платіжні документи у вигляді векселів, чеків, банкнот, які використовуються в міжнародних розрахунках,- іноземна В.

ВАЛЮТА БАЗИСНА (ВАЛЮТА БАЗИСНАЯ] -Див. Базисна валюта.

ВАЛЮТА ЗАМКНУТА [ВАЛЮТА ЗАМКНУТАЯ] - неконвертована валюта, яка використовується лише у межах однієї країни.

ВАЛЮТА КОНВЕРТОВАНА [ВАЛЮТА КОНВЕРТИРУЕМАЯ] -Див. Конвертована валюта.

ВАЛЮТА НАЦІОНАЛЬНА [ВАЛЮТА НАЦИОНАЛЬНАЯ] - валюта, яку випускає певна держава (національний банк держави) і яку використовують як перевідний курс для перерахунку валюти угоди у валюту платежу.

ВАЛЮТА РЕЗЕРВНА (ВАЛЮТА РЕЗЕРВНАЯ] -Див. Резервна валюта.

ВАЛЮТА ЧАСТКОВО КОНВЕРТОВАНА [ВАЛЮТА ЧАСТИЧНО КОНВЕРТИРУЕМАЯ] - валюта, що має обмежені можливості обміну на інші валюти.

ВАЛЮТНА ЗОНА [ВАЛЮТНАЯ ЗОНА] - об'єднання групи держав, які дотримуються правил взаємних валютних відносин (угод, домовленостей), відповідно до яких визначають, як основну, валюту провідної країни і надають їй визначальну роль у розрахунках між країнами зони й рештою країн. Така валюта використовується як платіжний і як резервний засоби.

ВАЛЮТНА СВІТОВА СИСТЕМА [ВАЛЮТНАЯ МИРОВАЯ СИСТЕМА] - сукупність валютно-економічних відносин, зумовлених міжнародними економічними зв'язками, взаємозалежність національних економік. В.с.с. включає міжнародні установи та комплекс міжнародно-договірних і державно-правових норм, які забезпечують функціонування валютних інструментів. Основними складовими елементами її є: визначений набір міжнародних платіжних засобів (національна, іноземна та колективна міжнародна валюта); режим обміну валют, включаючи валютні курси та валютні паритети; умови конвертації, механізм забезпечення валютно-платіжними засобами міжнародного обороту; регламентація та уніфікація міжнародних розрахунків: режим міжнародних ринків валюти та золота; статус міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини; мережа міжнародних і національних банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахункові та кредитні операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю.

ВАЛЮТНА СИСТЕМА [ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА] - сукупність валют, правил і норм їх використання і взаємного обміну, застосування як платіжних засобів, а також грошово-кредитних відносин, пов'язаних із використанням валюти. До В.с. належать: органи, які регулюють випуск і обіг валюти. Розрізняють світову, регіональну (напр., європейська)і національні В.с.

ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ [ВАЛЮТНАЯ КОТИРОВКА] - встановлення курсів іноземних валют відповідно до кон'юнктури валютного ринку. Здійснюють здебільшого національні банки або міждержавні банківсько-фінансові організації. В.к. буває прямим - коли іноземна валюта прирівнюється до певної ціни національної валюти, або опосередкованилі - коли національна валюта прирівнюється до певної іноземної валюти.

ВАЛЮТНИЙ КОРИДОР [ВАЛЮТНЫЙ КОРИДОР] - система правових, економічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення девальвації курсу національної валюти, встановлення державою інтервалу межі падіння курсу (котирування) національної валюти на певний період часу.

ВАЛЮТНИЙ КУРС [ВАЛЮТНЫЙ КУРС] - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни. Напр., коли валютний курс англійського фунта стерлінгів становить 1,2 долара США, це означає, що на валютному ринку фунт і долар обмінюються в такій пропорції. Розрізняють біржовий (гнучкий, плаваючий) курс, що встановлюється на біржових торгах, і фіксований курс, який випливає зі встановленого міжнародними органами валютного паритету.

ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ [ВАЛЮТНЫЙ СОЮЗ] - група країн, які встановили межі взаємних коливань курсів національних валют відповідно до укладеної ними міждержавної угоди.

ВАЛЮТНІ БЛОКИ [ВАЛЮТНЫЕ БЛОКИ] - угруповання держав, створювані для зміцнення валютно-економічних позицій країни, яка очолює даний блок, шляхом прикріплення валют країн-учасниць до валюти країни-гегемона. В.б. виникли під час світової економічної кризи 1933 р. у зв'язку з загостренням валютної війни між провідними промислове розвинутими країнами. Основні з них: стерлінговий (Великобританія), доларовий (США), золотий (Франція) та ін. Під час Другої світової війни і після неї В.б. розпались і на їх основі утворились валютні зони.

ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ [ВАЛЮТНЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ] - система спланованих державних заходів, спрямованих на регулювання (обмеження) валютних операцій, встановлення контролю і впливу на курс валют, концентрацію валютних ресурсів у руках держави з метою утримання стабільності курсу.

ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ [ВАЛЮТНЫЕ РЕЗЕРВЫ] - централізовані спеціальні запаси іноземної валюти, сконцентровані в системі національного банку країни або у міжнародних фінансово-кредитних установах для гарантування своєчасного здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних операціях.

ВАЛЮТНІ РЕСУРСИ [ВАЛЮТНЫЕ РЕСУРСЫ] - сконцентровані у банківсько-фінансовій системі країни або інших суб'єктах фінансово-комерційної діяльності фінансово-грошові ресурси іноземної валюти.

ВІЛЬНО КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА (ВКВ) (СВОБОДНО КОНВЕРТИРУЕМАЯ ВАЛЮТА (СКВ)] - здатність національної валюти вільно обмінюватись (переводитись) з інши-ми національними валютами з урахуванням діючого ринкового курсу, а також бути віль-но проданою чи купленою.

ГЛОБАЛЬНА ГАЛУЗЬ (ГЛОБАЛЬНАЯ ОТРАСЛЬ] - великомасштабна і потужна га-лузь, у якій стратегічне положення конку-рентів на основних регіональних, національних і товарних ринках визначається їх глобальною позицією, монополізмом у ціло-му і є основним виразником економічної по-літики, домінантом ринку.

ГЛОБАЛЬНА КОМПАНІЯ (ГЛОБАЛЬНАЯ КОМПАНИЯ] - великомасштабна компа-нія. котра діє у різних регіонах, багатьох країнах, використовуючи значні можливос-ті й переваги у витратах виробництва, логіс-тики, маркетингу, фінансів і репутації своєї продукції на кожному конкретному ринку, що недоступно меншим компаніям, які пра-цюють виключно на внутрішній ринок.

ГЛОБАЛЬНИЙ (ГЛОБАЛЬНЫЙ] (фр. global - загальний, всесвітній, від лат. globus - куля) - 1. Взятий у цілому, всебічний, над-мірний, об"єднавчий (напр., Г. договір, поши-рений на весь регіон; Г. план - комплексний план економічної розбудови регіону). 2. По-ширений на всю земну кулю.

ГОРИЗОНТАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ [ГОРИЗОНТАЛЬНАЯ ИНТЕГРАЦИЯ] - об'єднання підприємств, організацій (виробничих, буді-вельних) за спільними підприємницькими інтересами з урахуванням виробничої спе-ціалізації з випуску однотипної продукції на базі подібності технології і впровадження спільної стратегії збуту.

ЕКОНОМІКА ВІДКРИТА [ЭКОНОМИКА ОТКРЫТАЯ] -така, що послідовно інтегруєть-ся в систему міжнародних економічних зв'язків. В умовах Е.в. будь-який суб'єкт під-приємництва має право здійснювати зов-нішньоекономічні операції. Іноземні юри-дичні і фізичні особи на умовах, аналогічних для вітчизняних підприємців, діють на внут-рішньому ринку згідно з законодавством да-ної країни і міжнародними правилами, до-мовленостями.

ЕКОНОМІКА ЗАКРИТА [ЭКОНОМИКА ЗАКРЫТАЯ] - економіка, цілком ізольована від міжнародної торгівлі (відсутність експорту, імпорту чи руху капіталу), або економіка з жорсткими обмеженнями, що накладають-ся на торгівлю і рух капіталу.

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ [ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИНТЕГРАЦИЯ] (латин. intagratio - поповнення, відновлення) - процес збли-ження, об'єднання господарського життя, економік ряду країн. Основа Е.і. - міжна-родний поділ праці, мета - досягнення ефективної структури національних госпо-дарств, створення спільного ринку товарів, послуг, капіталу, робочої сили, а також збли-ження економічної політики інтегрованих держав.

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕРВЕНЦІЯ [ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ИНТЕРВЕНЦИЯ] (латин, interventio - втручання, від interventio - втручаюсь) - 1. Насильницьке втручання однієї чи кіль-кох держав в економіку іншої держави або в її взаємозв'язки з третіми державами. 2. Виступ держави на товарному або грошово-му ринку своєї країни з метою впливу на ціни товарів або курс валюти (інтервенція товарна, валютна).

ЕКСПОРТ [ЭКСПОРТ] (англ. export, від ла-тин. exporto - виношу, вивожу)- 1. Продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення товарів через мит-ний кордон держави, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна суб'єктом зов-нішньоекономічної діяльності іноземному суб'єкту господарської діяльності за кордо-ном як натуральної частки участі у форму-ванні статутного капіталу при спільній гос-подарській діяльності. 2. Кількість і вартість вивезених за кордон товарів.

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ [ЭКСПОРТНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ] - потенційна здатність, можливість даної країни експортувати наяв-ні ресурси або товари, які вона виробляє.

ЕКЮ (ЭКЮ] (фр. ecu -щит) - 1. Грошова одиниця, яка взята за основу європейської валютної системи. Введена в обігу 1979 р. Вартість цієї грошової одиниці, її курс щодо інших валют визначається за "кошиком валют" країн, які входять до Європейського співтовариства, тобто як деяка середня (середньозважена) величина, що залежить від вартості 1 питомої ваги валют, представлених у "кошику". 2. Старовинна золота і срібна французька монета з зображенням щита, карбована з XIII ст. Вилучена з обігу у 1834 р., але її назва збереглася на п'ятифранко-вих монетах.

ЕМБАРГО [ЭМБАРГО] (від ісп. embargo - на-кладення арешту, заборона) - 1. Державна заборона на ввезення або вивезення з кра-їни товарів, золота, цінних паперів, валюти тощо. 2. Блокування торгівлі з будь-якою країною за рішенням ООН як репресивний захід щодо даної країни за порушення Ста-туту ООН чи інші неприйнятні дії. 3. Затри-мання (арешт) у країні іноземної власності. 4. Заборона входити в порти або виходити з них іноземним суднам.

ЕМІГРАНТ [ЭМИГРАНТ] (від латин, emigran-tus (emigrantis) - той, що виселяється) - особа, яка виїхала зі своєї країни в іншу з різних причин (економічних, політичних, релігійних).

ЕМІГРАЦІЯ [ЭМИГРАЦИЯ] (від латин, emi-gratio - виселення, переселення) - перемі-щення населення з країн постійного про-живання в інші країни, зумовлене соціаль-но-економічними, політичними, релігійни-ми та іншими причинами. Найпоширені-шою є економічна або трудова Е„ що поді-ляється на постійну й тимчасову, сезонну, маятникову. Відома ще з часів Стародавньої Греції, Риму. В Україні - з часів Київської Русі. Набула інтенсивного розвитку напри-кінці XIX - на початку XX ст. Потік емігран-тів з України спрямувався в інші європейські країни-Австрію, Німеччину, Польщу, Ро-сію і навіть Австралію, Америку, Канаду, Ар-гентину, Бразилію. Робочі люди, полишаю-чи нажиті місця, змушені були емігрувати через нестерпну експлуатацію, економічні і політичні утиски з боку держав, що понево-лювали на той час і розчленовували Україну. Особливо інтенсивно еміграційні процеси відбувались у передвоєнні часи із Західної України - до Австрії, Німеччини, Італії, США, Канади у пошуках заробітку й освіти, а також з УРСР - примусово-добровільна еміграція на новобудови Сибіру, Далекого Сходу, примусове направлення фахівців піс-ля закінчення середніх 1 вищих навчальних закладів, технічних училищ. У такий спосіб здійснювалась сталінська політика денаці-оналізації України. Внаслідок політичних репресій радянської державної машини стосовно української інтелігенції, патріотичних сил значно зросло число політичних втіка-чів під час і після Другої світової війни до країн Західної Європи, Америки, Канади і масові депортації до Сибіру, Казахстану і на Далекий Схід. Тільки з західних областей України у 1944-1947 рр. депортовано близь-ко 1 млн населення. Таким чином, україн-ська еміграція є однією з найчисленніших у світі і за оцінками експертів становить по-над 15 млн осіб.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ [ВНЕШНЯЯ ТОРГОВЛЯ] - торгівля між країнами, що вклю-чає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни у світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зов-нішньоекономічних зв'язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відпо-відними зовнішньоторговельними контрак-тами. Основним узагальнюючим показником З.т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається з експорту, імпорту та реекспорту товарів і послуг. Співвідношення між вар-тістю експорту та імпорту утворює торго-вельний баланс, який є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо імпорт перевищує експорт. Зовнішня тор-гівля зародилася і почала поширюватися за рабовласництва і феодалізму у зв'язку з роз-витком продуктивних сил і суспільним по-ділом праці. Швидко зросла вона за капі-талізму, коли виник світовий ринок. За су-часних умов, коли значного розвитку на-буває міждержавна спеціалізація і коопе-рування виробництва, зовнішньоторговельні відносини набувають дедалі більшого роз-витку й ваги.

ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ (ЗОЛОТОВАЛЮТНЫЕ РЕЗЕРВЫ] - державні запаси золота та іноземної валюти, що зберігають-ся в центральному банку або у фінансових органах, а також золото та іноземна валюта, що належать державі й містяться у міжна-родних валютно-кредитних організаціях.

ЗОНА ВАЛЮТНА [ЗОНА ВАЛЮТНАЯ] - Див. Валютна зона.

ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ (ЗОНА СВОБОДНОЙ ТОРГОВЛИ] - зона, в межах якої група країн підтримує вільну безмитну торгівлю.

СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА [МИРОВАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА] - здійснення гро-шових операцій (міжнародна торгівля, ін-вестиції), що пов'язують країни світу і від-буваються в межах міжнародної валютної системи, яка охоплює національні валютні системи і зовнішні валютні ринки.

СВІТОВА ЦІНА [МИРОВАЯ ЦЕНА] - грошо-вий вираз інтернаціональної (міжнародної) вартості товару, що реалізується на світово-му ринку. Практично виступає як усередне-на ціна найважливіших продавців і покуп-ців певного товару або як ціна основних цен-трів міжнародної торгівлі, яка встановлю-ється залежно від кон'юнктури світового ринку під час здійснення великомасштаб-них і регулярних угод у вільно конвертова-ній валюті.

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО [МИРОВОЕ ХОЗЯЙСТВО] - взаємопов'язані і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функці-онують за погодженими правилами, послі-довне їх об'єднання в єдину світову (світогос-подарську) систему. Сукупність національ-них економік країн світу, пов'язаних між собою мобільними факторами виробництва.

СВІТОВИЙ РИНОК [МИРОВОЙ РЫНОК] - 1. Сфера стійких товарно-грошових від-носин між країнами, що базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. 2. Сукупність національних ринків країн земної кулі, зв'язаних між со-бою зовнішньою торгівлею, наданням транспортних послуг або іншими видами еконо-мічних відносин. Обсяг С.р. визначають як суму обороту між країнами.

СВІТЧ (СВИТЧ] - 1. Ліквідація раніше взятих зобов'язань і завершення операцій з одним видом цінних паперів, валют та перехід до операцій з іншими видами. 2. Переуступка третій стороні залишку боргу за двостороннім розрахунком між двома країнами зі знижкою проти офіційного курсу. 3. Операції. дії, спрямовані на використання блокованого, замороженого рахунку.

СВІФТ [СВИФТ] - автоматизована система здійснення міжнародних грошових розрахунків і платежів з використанням комп'ютерів і міжбанківських телекомунікацій. Створена в 1973 р. у Брюселі представниками 240 банків 45 країн світу з метою спрощення та уніфікації міжнародних розрахунків. Працює з 1977 р.

СВОБОДА ТОРГІВЛІ (СВОБОДА ТОРГОВЛИ] - відсутність будь-яких бар'єрів і обмежень у торгівлі між фірмами, особами, державами. Принцип свободи торгівлі реалізується, як правило, у вільній економічній зоні. Див. також Зона вільної торгівлі.

СВОП (СВОП] - операція обміну національної валюти на іноземну із зобов'язанням зворотного обміну через певний час.

СВОП-КУРС [СВОП-КУРС] - ціни одночасної купівлі і продажу банками іноземної валюти за умови розрахунків за ними у різні дати.