bukhgaltersky_oblik / Зубілевич С.Я. та ін. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України / 2.13.Financial instruments

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Саме тому найбільш поширеним методом визначення справедливої вартості деривативних інструментів, де відсутні ринкові квоти, є дисконтування очікуваних чистих грошових потоків із застосуванням поточних процентних ставок та факторів ризику.

Приклад 2. Облік деривативу, придбаного з метою торгівлі

2 січня 2002 р. компанія ABC придбала опціон “кол” на купівлю 1 000 акцій компанії KLM вартістю 100 гривень. Термін дії опціону закінчується 30 квітня 2002 р. Ринкова ціна акції KLM на дату придбання дорівнює 100 грн. Компанія ABC сплатила 400 гривень премії за опціон “кол”.

2 січня 2002 р. Відображення придбання опціону (перерахування премії):

Сума, сплачена за придбання деривативу, завжди менша, ніж ціна купівлі активу напряму.

Премія опціону складається з двох частин:

1.Внутрішня вартість.

2.Часова вартість.

Внутрiшня вартість опціону ―кол‖ є різницею між ринковою ціною та ціною виконання опціону.

Часова вартість є додатковими витратами, пов’язаними з отриманням можливості протягом певного періоду прийняти рішення щодо придбання активу.

Оскільки в нашому прикладі на дату придбання опціону ринкова ціна акцій дорівнювала ціні виконання опціону, то 400 грн., сплачених за опціон ―кол‖, є часовою вартістю опціону.

31 березня 2002 р. Ринкова ціна акції компанії KLM зросла до 120 грн.

У зв’язку із зміною ринкової ціни акцій справедлива вартість опціону склала 20 000 грн., що є внутрішньою вартістю опціону (20 000 = (120 – 100) х 1 000).

Ринкова оцінка показує, що часова вартість опціону на 31 березня 2002 р. складала 100 грн., тобто відбулось її зменшення на 300 грн. (400 – 100):

Таким чином, 31 березня опціон ―кол‖ показується у балансі в сумі 20 100 грн.

1 квітня 2002 р. Відображення погашення опціону “кол”

Як уже згадувалось в цьому розділі, розрізняють опціони з поставкою або без поставки базового активу. У випадку, якщо угода передбачає, що розрахунки відбуватимуться без поставки базового активу, продавець сплачує покупцю різницю між ринковою оцінкою базового активу та ціною виконання.

2.13.ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Унашому прикладі покупець виконає опціон, оскільки зміна ринкової ціни акцій компанії KLM є вигідною для нього – він може придбати акції за ціною опціону 100 і продати за ринковою ціною 120.

Продавець опціону перераховує покупцю опціону 20 000 грн., що є різницею між ринковою ціною акцій (120 х 1 000) та ціною акцій за опціонною угодою (100 х 1 000):

Фінансовий результат від операції – прибуток в сумі 19 600 грн. (20 000 – 300 – 100).

Облік хеджування

Розрізняють такі типи відносин хеджування:

1)хеджування грошових потоків;

2)хеджування справедливої вартостi.

Хеджування грошових потоків

Хеджування грошових потоків застосовується для хеджування ризику грошових потоків, який виникає внаслідок нестабільності в грошових потоках. Допускається особливий облік при хеджуванні грошових потоків. Похідні інструменти, що використовуються в хеджуванні грошових потоків, обліковуються в балансі за справедливою вартістю. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування відображаються з одночасною зміною власного капіталу.

Приклад 3. Облік хеджування грошових потоків

У вересні 2002 р. компанія АБВ планує придбати 1 000 тонн алюмінію у січні 2003 р. Компанія АБВ стурбована тим, що протягом наступних кількох місяців ціни на алюміній можуть зрости. Для того, щоб мати впевненість, що затрати на виробництво банок не зростуть вище очікуваного рівня, компанія АБВ вирішила захиститись від можливого збільшення ціни на алюмінієву сировину. Для хеджування ризику, пов’язаного з тим, що компанія АБВ буде змушена сплатити вищу ціну за сировину у січні 2003 р., вона заключає на біржі ф’ючерсний контракт на алюміній.

Ф’ючерсний контракт дає його власнику право і обов’язок закупити актив за попередньо обумовленою ціною на визначений період часу.

У даному випадку ф’ючерсний контракт на алюміній дає право і зобов’язання компанії АБВ на придбання 1 000 метричних тонн алюмінію по ціні 1 550 грн. за тонну. Ця контрактна ціна є дійсною доти, доки дія контракту не закінчиться в січні 2003 р. Якщо ціна на алюміній зросте вище 1 550 грн., вартість ф’ючерсного контракту для АБВ зросте, тому що АБВ матиме можливість закупити алюміній за нижчу ціну – 1 550 грн. за тонну (ціна виконання ф’ючерсного контракту).

Припускаючи, що ф’ючерсний контракт був укладений 1 вересня 2002 р. і що ціна, яку потрібно сплатити на цю дату за сировину, яку поставлять у січні – ціна спот – дорівнювала контрактній ціні, ф’ючерсний контракт не має вартості.

Вересень 2002 р. Відображення ф’ючерсного контракту у позабалансовому обліку

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

31 грудня 2002 р. Ціна на січневу поставку алюмінію зросла до 1575 грн. за тонну. АБВ необхідно відобразити збільшення вартості ф’ючерсного контракту

[(1 575 – 1 550) х 1 000]:

Дебет 352 ―Інші поточні фінансові інвестиції‖ (Ф’ючерсний контракт) 25 000

Використання похідного фiнансового iнструмента – ф’ючерсного контракту – дозволило компанії АБВ зафіксувати ціну сировини. Отримані 25 000 грн. за ф’ючерсним контрактом від третьої сторони компенсують суму, сплачену за придбання сировини за превалюючою ринковою ціною 1 575 000 грн. Чисті витрати грошових коштів становлять 1 550 грн. за тонну, як і було бажано. Таким чином, компанія АБВ здійснила хеджування грошових потоків на придбання сировини.

Прибуток за ф’ючерсним контрактом у сумі 25 000 грн. обліковується на рахунках капіталу до моменту продажу готової продукції, виробленої із придбаної за ф’ючерсним контрактом сировини.

Припустимо, що алюміній перероблено у кінцевий продукт (банки). Загальна собівартість банок (включаючи алюміній, що був закуплений у січні 2003 р.) складає 1 700 000 грн. Компанія АБВ реалізувала ці банки у липні 2003 р. за 2 000 000 грн.

Оскільки результат від продажу впливає на прибуток, компанія АБВ робить такий бухгалтерський запис (методом сторно), пов’язаний з угодою хеджування:

Прибуток за ф’ючерсним контрактом, який був відображений як частина капiталу, тепер зменшує собівартість реалізованої готової продукцiї. В результаті вартість алюмінію, включеного до собівартості реалізованої готової продукції, складатиме 1 550 000 грн. Ф’ючерсний контракт спрацював, як і планувалось, для управління коштами, сплаченими за запаси алюмінію, і сумою собівартості проданої готової продукцiї.

2 Якщо відповідно до умов ф’ючерсного контракту розрахунки відбуваються без поставки базового активу, то грошові розрахунки за таким контрактом відбуваються лише в сумі, що становить різницю між ринковою ціною та ціною за ф’ючерсним контрактом.

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Хеджування справедливої вартості

Хеджування справедливої вартості обліковується таким чином:

а) прибуток (збиток) від переоцінки інструмента хеджування до його справедливої вартості визнається іншими доходами або іншими витратами;

б) зміни балансової вартості об’єкта хеджування визнаються іншими доходами або іншими витратами.

Приклад 4. Опціон “пут” щодо цінних паперів

У перший рік інвестор купує боргові цінні папери за 100 000 грн., які класифікуються як наявні для продажу. Наприкінці першого року справедлива вартість цінних паперів становила 110 000 грн. Збільшення справедливої вартості цінних паперів на суму 10 000 грн. відображається інвестором як дооцінка інвестицій з одночасним збільшенням капіталу. Балансова вартість цінних паперів на кінець першого року – 110 000 грн.

З метою збереження вартості цінних паперів на рівні 110 000 грн. інвестор укладає контракт хеджування шляхом придбання похідного інструмента. Наприкінці другого року прибуток за похідним інструментом складає 5 000 грн. Справедлива вартість боргових цінних паперів зменшується на відповідну величину.

Другий рік

1. Відображення збільшення справедливої вартості похідного інструмента:

2. Відображення зменшення справедливої вартості боргових цінних паперів:

У кінці другого року балансова вартість боргових цінних паперів становить 105 000 грн., а балансова вартість похідного інструмента – 5 000 грн. Прибуток в розмірі 10 000 грн. відображається на рахунках капіталу до моменту реалізації цінних паперів.

Приклад 5. Відсотковий “своп”

Припустимо, що 2 січня 2001 р компанія ABC випустила облігації зі строком погашення 5 років, з фіксованою ставкою відсотка 8% на загальну суму 1 000 000 грн.

―Своп‖ – це операція між двома сторонами, в якій перша сторона зобов’язується зробити платіж другій стороні. Подібним чином друга сторона зобов’язується зробити одночасний платіж першій стороні. Найбільш поширений тип ―свопу‖ – відсотковий

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

своп, при якому одна сторона робить платежі на основі фіксованої або плаваючої

―Своп” з фіксованою ставкою було запропоновано як привабливий для інвесторів. В той же час компанія ABC занепокоєна тим, що, якщо ринкові ставки відсотка зменшаться, то справедлива вартість зобов’язання збільшиться і компанія зазнає економічного збитку. Для захисту від ризику збитків ABC вирішує хеджувати ризик зменшення ставки відсотка шляхом укладання контракту з компанією ТОМСОН (третьою стороною) на відсотковий “своп” строком на 5 років.

Умови контракту ―своп‖ для ABC такі:

1.ABC отримуватиме фіксовану суму платежу за ставкою відсотка 8% (виходячи з суми 1 000 000 грн.).

2.ABC платитиме змінну ставку, виходячи з ринкової ставки, чинної протягом строку контракту ―своп‖.

Застосовуючи такий ―своп‖, компанія ABC міняє фіксовану ставку відсотка до сплати за облігаціями на змінну ставку.

Дати розрахунку за ―своп‖ відповідають датам сплати відсотка за борг (31 грудня). На кожну сплату відсотка (дату розрахунку) компанія ABC та її партнер обчислюватимуть різницю між поточними ринковими ставками відсотка та фіксованою ставкою у 8% і визначатимуть вартість ―свопу‖. У результаті, якщо ставки відсотка зменшаться, вартість контракту ―своп‖ для ABC збільшиться (ABC має прибуток), у той час, як зобов’язання ABC з боргу за фіксованою ставкою зростуть (ABC понесе економічний збиток).

―Своп‖ – це ефективний інструмент управління ризиком за таких умов, оскільки його вартість пов’язана з тією самою основою (ставками відсотка), яка впливатиме на вартість облігації до сплати за фіксованою ставкою. Отже, якщо вартість ―свопа‖ зросте, то таке зростання згорнеться зі збитком, пов’язаним з борговим зобов’язанням.

Якщо припустити, що ―своп‖ укладено 2 січня 2001 р. (на ту ж дату, що і випуск боргового інструмента), то ―своп‖ у цей момент не має вартості, а тому бухгалтерські записи не здійснюються.

1 грудня 2001 р. Здійснюється платіж відсотка за облігаціями на суму 80 000 грн. (8% x 1 000 000 грн.)

Наприкінці 2001р. ринкові ставки відсотка зменшилися до 6,8%. Таким чином, вартість контракту ―своп‖ збільшилась. За контрактом ―своп‖ ABC має отримати фіксовану ставку у 8% або 80 000 грн. (1 000 000 грн. x 8%) та сплатити змінну ставку 6,8% або 68 000 грн. Отже, ABC отримує 12 000 грн. (80 000 — 68 000 ) від компанії ТОМСОН як розрахунковий платіж за контрактом ―своп‖ на першу дату сплати відсотка.

Ринкова вартість відсоткового ―свопу‖ збільшилася на 40 000 грн.

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

31 грудня 2001 р.

1. Отримання розрахункового платежу за контрактом ―своп‖:

У зв’язку із зменшенням ставок відсотка компанія відображає збиток і відповідне збільшення зобов’язання:

Збиток за операціями хеджування наводиться у складі фінансових результатів періоду, а облігації до сплати у балансі коригуються до їх справедливої вартості.

Подання інформації у фінансових звітах Баланс компанії АВС на 31.12.2001р.(витяг)

Убалансі компанії ABC показується зростання вартості активу – контракту ―своп‖

іпідвищення балансової вартості облігацій, що підлягають сплаті.

Звіт про фінансові результати за 2001 р.(витяг)

У Звіті про фiнансовi результати відображаються витрати за відсотками у сумі 68 000 грн. (12 000 – 80 000). Компанія ABC ефективно змінила ставку відсотка боргу з фіксованої на змінну. Тобто, одержуючи фіксовану ставку і сплачуючи змінну ставку за ―своп‖, фіксована ставка за облігаціями, що підлягають сплаті, конвертується y змінну, що призводить до виникнення ефективної ставки відсотка в 6,8% у 2001 р. Крім того, прибуток, що одержується за ―свопом‖, компенсує втрати, пов’язані з борговими зобов’язаннями, і таким чином чистий прибуток, або втрати з хеджування, дорівнюють нулю.

Підсумок: облік хеджування справедливої вартості відображає деривативи за справедливою вартістю в балансі, при цьому будь-які доходи чи втрати відображають напряму в звіті про фiнансовi результати.

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Приклад 6. Опціон “пут” щодо іноземних валют

2 січня 2002 р. компанія ABC реалiзувала товар та очікує отримати виручку у російських рублях через три місяці на суму 1 000 000 рос. руб. Через значні коливання російського рубля ABC бажає хеджувати ризик можливих втрат при обміні валюти. З цією метою 2 січня, коли обмінний курс (спот) становить 25 грн. за 100 рос.руб., ABC купує опціон “пут” строком на три місяці на суму 1 000 000 рос. руб. за “ціною опціону” 25 грн./100 рос .руб. та загальною премією розміром 1 000 грн.

2січня

1.Відображення доходу від реалізації товару (1 000 000 RUR х 0,25 грн.):

1 березня

Обмінний курс російського рубля змінився до 20 грн. за 100 рос. руб. У результаті цього ринкова оцінка вартості опціону становила 50 800 грн.

На цю дату компанія АВС встановила фактичне значення коефіцієнта ефективності хеджування:

Отже, якщо фактичне значення коефіцієнта хеджування перебуває в межах (0,8 – 1,25) та виконуються всі інші необхідні умови хеджування, то здійснюється облік

3 У даному випадку, згідно з п. 36 ПБО 13 ―Фінансові інструменти‖, для відображення втрат від переоцінки дебіторської заборгованості у російських рублях використовується рахунок 97 ―Інші витрати‖.

У випадку, якщо б опціон не був би пов’язаний з активом, який лежить в його основі (у даному випадку дебіторська заборгованість у російських рублях), або не виконувались умови обліку хеджування, то бухгалтерські записи з переоцінки були б такими:

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

1 квітня

Обмінний курс російського рубля змінився до 15 грн. за 100 рос. руб. Як наслідок, справедлива вартість опціону зросла до 100 500 грн. ABC виконала опціон і продала російські рублі за 250 000 грн.

Розкриття інформації про фінансові інструменти у Примітках до фінансової звітності

Для кожного класу фінансових активів, фінансових зобов’язань та інструментів власного капіталу підприємство наводить інформацію про:

1.Види та суму фінансових інструментів, строки та умови, які можуть впливати на їх суму, розподіл у часі та визначеність майбутніх грошових потоків.

2.Облікову політику, зокрема, методи визнання та оцінки.

Якщо операції з фінансовими інструментами призводять до виникнення цінових, кредитних або інших ризиків, підприємство наводить інформацію про:

1.Вартість оголошену, номінальну тощо, на підставі якої розраховуються майбутні виплати.

2.Дату погашення, закінчення строку дії або виконання контракту.

3.Опціони, утримані будь-якою стороною-укладачем контракту про фінансовий інструмент, що передбачають дострокове погашення зобов’язань, включаючи період або дату, коли вони можуть бути здійснені, ціну або верхню та нижню межу цін здійснення опціону.

4.Опціони, утримані будь-якою стороною-укладачем контракту про фінансовий інструмент, на конвертацію в інший фінансовий інструмент, інший фінансовий актив або фінансове зобов’язання, включаючи період або дату, коли опціон можна здійснити, а також коефіцієнти конвертації або курс обміну.

2.13.ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

5.Суму та її розподіл за терміном передбачених майбутніх грошових потоків або виплат, включаючи вартість погашення фінансового інструмента, оголошену ставку або величину відсотка, дивіденду або іншого періодичного доходу від фінансового інструмента.

6.Суму та опис застави, отриманої або наданої за фінансовим інструментом.

7.Іноземну валюту, у якій надходитимуть або сплачуватимуться суми за фінансовим інструментом.

8.Умови контракту, які в разі їх порушення суттєво змінюватимуть терміни або інші умови фінансового інструмента.

Щодо окремого фінансового інструмента, який передбачено отримати в обмін на інший фінансовий інструмент, наводиться інформація, передбачена підпунктами 1–7 наведеними вище.

Для кожного класу визнаних і невизнаних фінансових активів і фінансових зобов’язань наводиться інформація про наявність:

1. Відсоткового ризику із зазначенням:

дати перегляду ставки відсотка або дати погашення зобов’язань за контрактом залежно від того, що настає раніше;

ефективних відсоткових ставок, якщо вони застосовуються.

2.Кредитного ризику із зазначенням:

його максимальної суми на дату балансу (без урахування справедливої вартості застави);

наявності одночасного впливу різних чинників кредитного ризику.

Для кожного класу визнаних і невизнаних фінансових активів і фінансових зобов’язань наводиться інформація про їх справедливу вартість. Якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, то про це разом з відомостями про основні характеристики фінансового інструмента, які впливають на його справедливу вартість, зазначається у примітках до фінансової звітності.

До інформації про справедливу вартість включаються відомості щодо застосованого методу визначення справедливої вартості та суттєвих припущень (про безперервність діяльності, про відсутність намірів скорочувати обсяги діяльності або здійснювати операції на невигідних умовах тощо), прийнятих при його застосуванні.

Якщо підприємство відображає один або кілька фінансових активів за вартістю, що перевищує їх справедливу вартість, то наводиться інформація про:

1.Балансову або справедливу вартість окремих активів або відповідних груп цих активів.

2.Причини, які вплинули на прийняття рішення про відмову від зниження балансової вартості до справедливої, включаючи причини впевненості у тому, що балансову вартість буде компенсовано (відшкодовано).

Приклад 6. Примітка: операції хеджування та деривативні фінансові інструменти

ABC застосовує фінансові деривативи переважно для зменшення ризиків, які стосуються несприятливих змін процентних ставок, обмінних курсів іноземних валют, цін на товари та інших ринкових ризиків. Ці фінансові інструменти при застосуванні визначаються як хеджування ризиків, що лежать в їх основі. Через високе співвідношення між інструментом хеджування та ризиком, який хеджується, зміни

2.13. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

вартості інструментів, як правило, компенсують зміни вартості ризиків, що лежать в їх основі. Підприємство ефективно відслідковує застосування цих фінансових деривативів шляхом використання об’єктивних систем вимірювання, чітко визначених обмежень ринкового та кредитного ризиків та вчасного інформування вищого керівництва згідно з рекомендаціями. Фактично, всі наші деривативи є позабіржовими інструментами.

Оцінена справедлива вартість деривативу, що використовується для хеджування або для модифікації наших ризиків, змінюється з часом. Ці суми справедливих вартостей не повинні розглядатися ізольовано, а скоріше у співвідношенні до справедливої вартості операцій та інвестицій, що хеджуються, і загального зменшення ризику несприятливих змін процентних ставок, валютних курсів та інших ризиків, притаманних ринку.

Номінальні суми фінансових деривативів не обов’язково є сумами, якими обмінюються сторони, і, таким чином, не є прямим вимірюванням нашої вразливості через застосування деривативів. Суми обміну вимірюються через врахування номінальних сум та через інші умови деривативів, такі, як процентні ставки, обмінні курси або фінансові індекси.

Підприємство розробило суворі рекомендації стосовно визначення кредитоспроможності іншої сторони і укладає угоди з установами, які мають високу ступінь кредитоспроможності. Ступінь ризику, притаманний іншій стороні, відслідковується на щоденній основі, і будь-яке падіння рейтингу кредитоспроможності отримує належну увагу. У разі падіння кредитоспроможності іншої сторони угоди в розпорядженні підприємства є положення, які вимагають надання забезпечення у формі українських казначейських облігацій для операцій зі строком погашення більш ніж три місяці. Для пом’якшення перед-розрахункового ризику мінімальні вимоги стосовно кредитоспроможності стають дедалі суворішими при збільшенні терміну дії фінансового деривативу, внаслідок чого можливість дефолту (невиконання контрактних зобов’язань) другої сторони наближається до мінімальної.

Стислий виклад обліку деривативів