bukhgaltersky_oblik / Зубілевич С.Я. та ін. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України / 3 general_3.1.Balance

3.СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

3.1. БАЛАНС

3. СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статтях 11 – 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та у ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо:

-придбання, продажу та володіння цінними паперами;

-участі в капіталі підприємства;

-оцінки якості управління;

-оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

-забезпеченості зобов’язань підприємства;

-визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

-регулювання діяльності підприємства;

-інших рішень.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” на основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства повинні складати фінансову звітність. До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включаються такі звіти:

1.Баланс;

2.Звіт про фінансові результати;

3.Звіт про рух грошових коштів;

4.Звіт про власний капітал;

5.Примітки до фінансової звітності.

Уповному складі фінансова звітність готується підприємствами за календарний рік. Крім того, щоквартально всі підприємства та організації готують проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а Звіт про фінансові результати – наростаючим підсумком з початку звітного року.

Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути менший ніж 12 місяців, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Строки та порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.

3.СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

3.1. БАЛАНС

Дія цього Порядку поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – “підприємства”), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:

органам, до сфери управління яких вони належать;

трудовим колективам на їх вимогу;

власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

органам державної статистики;

органам державного казначейства або місцевим фінансовим органам (щодо використання бюджетних асигнувань);

іншим користувачам згідно з законодавством (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку).

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

У Законі визначено перелік організаційно-правових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносяться:

-відкриті акціонерні товариства;

-підприємства-емітенти облігацій;

-банки;

-довірчі товариства;

-валютні та фондові біржі;

-інвестиційні фонди;

-інвестиційні компанії;

-кредитні спілки;

-недержавні пенсійні фонди;

-страхові компанії;

-інші фінансові установи.

Відповідно до п. 12 “Порядку подання фінансової звітності” перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань.

Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операції до складання фінансової звітності може бути поділений на такі етапи:

1)відображення всіх операцій у первинних документах;

2)аналіз операції, її визнання та оцінка відповідно до вимог ПБО, а також відображення у певних регістрах бухгалтерського обліку (відомості, журнали);

3)внесення записів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов’язань до регістрів;

3.1.БАЛАНС

4)перенесення даних у Головну книгу;

5)закриття рахунків доходів та витрат;

6)складання оборотно-сальдового балансу;

7)складання фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки).

Оборотно-сальдовий баланс – це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітного періоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду. Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевірити рівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових та кредитових оборотів за звітний період. На основі оборотно-сальдового балансу складається Баланс та Звіт про фінансові результати.

Етапи 1, 2, 4, 5, 6 та частково 7 здійснюються підприємством щомісяця (або раз у квартал).

Етап 3 пов’язаний з проведенням інвентаризації. Згідно зі статтею 10 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Такі випадки визначені в п.3 “Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” (затвердженої наказом МФУ від 11 серпня 1994 р. №69, із змінами і доповненнями внесеними наказами МФУ від 5 грудня 1997 р. №268 та від 26 травня 2000 р. №115). Так, проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років.

Форми фінансової звітності підприємств та порядок їх заповнення встановлені у відповідних ПБО та будуть розглянуті нижче.

3.1. БАЛАНС

Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються ПБО 2 “Баланс”.

Загальні вимоги до складання звіту

Згідно з ПБО 2 метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня звітного періоду (ПБО 1, п. 12). Баланс подається у складі річної та проміжної (квартальної) звітності. Крім того, підприємства складають Баланс на кінець місяця.

У Балансі підприємства відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства за умови відповідності всім критеріям визнання (ПБО 2, п. 4, 10 – 13). Якщо об’єкт бухгалтерського обліку не відповідає принаймні одному із критеріїв визнання, то він не відображається у Балансі.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

3.1. БАЛАНС

Актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до критеріїв визнання активу, не можуть бути відображені у Балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати. Наприклад, якщо підприємство не впевнене у можливості отримання економічної вигоди від використання активу, то йому слід, склавши відповідний первинний документ, списати цей актив з балансу і відобразити його у складі витрат поточного періоду у Звіті про фінансові результати.

У випадку, коли підприємство не може достовірно оцінити актив, але вважає дану інформацію суттєвою, воно розкриває інформацію щодо нього в Примітках до річної фінансової звітності.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал відображається у Балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Наприклад, неприпустимим є згортання дебіторської та кредиторської заборгованостей за продукцію, товари, роботи, послуги; дебіторської заборгованості та зобов’язань за різними видами податків, що обліковуються на рахунку 641 тощо.

Можливість згортання статей активів та зобов’язань передбачена тільки у пунктах 16 та 17 ПБО 17 “Податок на прибуток”:

дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов’язання відбудеться заліком цієї заборгованості.

У консолідованому Балансі дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто;

відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом.

У консолідованому Балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються розгорнуто.

Згортання відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів (рахунок 17) і сумою визнаних відстрочених податкових зобов’язань (рахунок 54). Відповідно у Балансі підприємства буде відображений або відстрочений податковий актив (рядок 060), або відстрочене податкове зобов’язання (рядок 460) у разі, якщо це не консолідований звіт.

3.1. БАЛАНС

Всі статті Балансу розташовані за принципом зростання ліквідності. Активи поділені на оборотні та необоротні, а зобов’язання – на довгострокові та поточні. Основою розподілу активів та зобов’язань є відношення до операційного циклу і строк реалізації (споживання) для активів чи строк погашення для зобов’язань.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців з дати балансу або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Для забезпечення співставності в Балансі підприємства наводиться відповідна інформація на кінець попереднього року. При заповненні статей Балансу підприємствам слід звернути увагу на забезпечення відповідності показників вступного сальдо (графа 3) даним на кінець звітного періоду (графа 4). Тобто, якщо на підприємстві станом на 1 січня звітного року відбулися організаційно-структурні зміни, то їх слід врахувати. Прикладом таких змін можуть бути: вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства. Також слід враховувати коригування показників звітності щодо подій після дати балансу.

Порядок складання звіту

Баланс складається виходячи з залишків на рахунках 1 – 6 класів Плану рахунків. Однією з особливостей Плану рахунків є його тісний взаємозв’язок з формами фінансової звітності. На рівні класів рахунків та розділів звіту це можна простежити таким чином:

Таблиця 1

Зв’язок Плану рахунків та розділів Балансу

1 А – актив балансу, П – пасив балансу.

3.1. БАЛАНС

Таким чином, коректне використання Плану рахунків спрощує процес складання фінансової звітності.

Дані на початок року переносяться у графу 3 Балансу з попереднього річного звіту з урахуванням коригувань вступного сальдо нерозподіленого прибутку, які відображаються у Відомості 7.2 “Аналітичні дані рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) за __ рік” та у бухгалтерській довідці до неї.

Для заповнення даних на кінець звітного періоду підприємство може складати оборотно-сальдовий баланс.

Коли підприємство має сформовані залишки на рахунках з урахуванням усіх необхідних коригувань на кінець періоду для заповнення Балансу, необхідно встановити зв’язок між окремими статтями Балансу та рахунками.

Такий зв’язок між статтями Балансу та рахунками Плану рахунків, який було встановлено на основі вимог ПБО 2 до змісту окремих статей Балансу та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, відображено у табл. 2.

Таблиця 2

Взаємозв’язок між статтями Балансу та рахунками Плану рахунків

3.1. БАЛАНС

3.1. БАЛАНС

2Відповідно до п.15 ПБО 17 “Податок на прибуток”, затвердженого наказом МФУ № 353 від 28 грудня 2000 р., підприємство самостійно обирає підхід до періодичності обчислення рядка 060 Балансу:

1)при складанні річної та проміжної фінансової звітності або

2)тільки при складанні річної фінансової звітності.

Якщо підприємство обирає другий підхід, то

-у проміжному Звіті про фінансові результаті у статті “Податок на прибуток від звичайної діяльності” наводиться лише сума поточного податку на прибуток;

-у Балансі на кінець місяця (кварталу) наводиться сума, що була визначена на кінець попереднього року без розрахунку і відображення сум протягом звітного року (тобто показується сальдо на початок року);

-на дату річного Балансу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування суми витрат з податку на прибуток, виходячи з облікового прибутку (збитку) за звітний рік.

3Також до статті “Незавершене виробництво” (рядок 120) включається вартість незакінчених виправленням бракованих виробів.

3.1. БАЛАНС

3.1. БАЛАНС

4Пов’язані сторони – особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і операційних рішень іншою стороною.

5Цей рахунок використовують учасники спільної діяльності без створення юридичної особи для відображення дебіторської або кредиторської заборгованості за операціями у рамках спільної діяльності. Кредиторська заборгованість, відповідно, відображається у рядку 600 “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків”. На субрахунку 377 учасники спільної діяльності відображають господарські операції з перерахування і одержання грошових коштів, нарахування заробітної плати і амортизації, інших витрат, доходів, фінансових результатів тощо.

6Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків при складанні загального Балансу підприємства – юридичної особи згортається. Сальдо за цим рахунком може бути у філій.