bukhgaltersky_oblik / Зубілевич С.Я. та ін. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України / 2.07.LIABILITY_p

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Амортизація дисконту повинна здійснюватись протягом всього строку існування довгострокових фінансових зобов’язань і визначатиметься вона таким чином:

При суттєвій зміні ринкових ставок здійснюються додаткові коригування амортизації дисконту до досягнення оцінки зобов’язання значення теперішньої вартості, яка визначена по новій ставці дисконтування.

Якщо припустити, що ринкові ставки довгострокових запозичень суттєво не зміняться протягом всього строку до погашення облігацій, то бухгалтерські записи виглядатимуть таким чином:

Таблиця 11

Відображення в обліку облігацій, випущених з дисконтом

Нараховані відсоткові витрати за облігаціями за 2004 р.(951 880+14 226 + 15 933) х 0,12 = 117 845

У випадку, коли ставка відсотка за облігаціями перевищує ринкову ставку відсотка, облігації продаються за ціною, що перевищує їхню номінальну вартість.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Продовження табл. 12

Відображення у бухгалтерському обліку поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями

Якщо підприємство одержало довгостроковий кредит чи уклало угоду фінансової оренди, частина його довгострокових зобов’язань, або і вся сума зобов’язання, яку за умовами кредитної чи орендної угоди необхідно сплатити протягом 12 місяців з дати балансу, повинна бути перекласифікована у поточне зобов’язання. Для відображення перекласифікації частини довгострокового зобов’язання у поточне необхідно застосувати таку кореспонденцію рахунків:

Дебет 50 “Довгострокові позики” Дебет 51 “Довгострокові векселі видані”

Дебет 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” Дебет 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” Дебет 55 “Інші довгострокові зобов’язання”

Кредит 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”

Приклад 20. Переведення частини довгострокового боргу до поточних зобов’язань

На початку 2001 р. підприємство отримало відстрочку по сплаті податку на додану вартість на 2 роки. При цьому 600 000 грн. податку підлягає сплаті у грудні 2002 р., а 400 000 грн. податку підлягає сплаті у січні 2003р., бухгалтерські записи на момент отримання відстрочки та на дату складання фінансової звітності за 2001 рік виглядатимуть таким чином:

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Оцінка та облік забезпечень

Оцінка забезпечення здійснюється за балансовою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідних зобов’язань на дату балансу.

Кожне забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. Саме тому аналітичній облік забезпечень слід вести у розрізі окремих забезпечень.

Підприємство, наприклад, може встановити певний щомісячний норматив відрахувань для створення відповідного забезпечення сплати відпускних.

Приклад 21. Відображення в обліку забезпечення виплат відпусток

Підприємство нарахувало заробітну плату робітникам основного виробництва у сумі 2 400 грн. за червень 2002 р. Норматив відрахувань на створення забезпечення сплати відпусток на підприємстві встановлено у розмірі 10% нарахованої заробітної плати. У червні були нараховані відпускні працівникам підприємства у сумі 1 400 грн. Кредитове сальдо рахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” станом на

01.06.2002р. становить 1 800 грн.

Сальдо рахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” відображається за статтєю Балансу “Забезпечення виплат персоналу” (рядок 400).

До цієї ж статті включається сума коштів, що сплачуються у рамках реалізації програми додаткового пенсійного забезпечення. Бухгалтерські записи у цьому випадку подібні до тих, що були наведені для відображення забезпечення оплат відпусток, з використанням спеціального субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення”.

Оцінка зобов’язань щодо гарантійного обслуговування може здійснюватись на підставі інформації про фактичні витрати, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань стосовно кожного виду продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг за ряд звітних періодів. Цю оцінку слід здійснювати з урахуванням заходів щодо удосконалення технічних умов виробництва, підвищення якості сировини та матеріалів, що використовуються при виготовленні виробів, тощо.

Приклад 22. Оцінка забезпечення гарантійних зобов’язань

Підприємство, що реалізує побутову техніку із гарантією очікує, що 5% побутової техніки протягом гарантійного терміну може вийти з ладу. На дату складання звітності 2 000 одиниць техніки у підприємства на гарантії. Середня очікувана вартість гарантійного ремонту для підприємства – 100 грн.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Оцінка забезпечення під виконання гарантійних зобов’язань може бути розрахована цим підприємством таким чином:

Кількість одиниць техніки на гарантії х 5% х середню вартість гарантійного ремонту для підприємства = 2000 х 0,05 х 100 = 10 000 грн.

Приклад 23. Відображення у бухгалтерському обліку забезпечення гарантійних зобов’язань

Підприємство надає один вид послуг із 3-місячним терміном гарантії. На основі вивчення відповідної інформації встановлено, що витрати на гарантійне обслуговування складають приблизно 6% загальної вартості наданих послуг. У квітні 2000 р. дохід від реалізації послуг склав 120 000 грн. Протягом квітня фактичні витрати, пов'язані з виконанням гарантійних зобов’язань, склали 1 400 грн.

Для створення забезпечення гарантійних зобов’язань у квітні слід визнати витрати у сумі 7 200 грн. (120 000 х 0,06). Бухгалтерські записи у цьому випадку будуть такі:

Непередбачені зобов’язання

Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Приклад 24. Оцінка непередбачених зобов’язань

Підприємство прострочило на 10 днів поставку товарів контрактною вартістю 1 млн. грн. За таке порушення договором на поставку передбачена пеня 1% від контрактної вартості непоставлених у строк товарів за кожний день прострочення, проте підприємство-постачальник не погоджується сплачувати штрафні санкції у зв’язку з тим, що покупцем також порушені певні умови договору. Покупець подав до арбітражного суду позов на стягнення відповідної суми пені.

Якщо на момент складання звітності рішення суду невідомо, підприємствопостачальник повинно оцінити непередбачені зобов’язання в сумі:

10 х 1000 000 х 0,01 = 100 000 грн.

Складання звітності

Як вже було зазначено, при складанні фінансової звітності всі позиції зобов’язань повинні бути переглянуті з точки зору виконання умов їх визнання, класифікації та оцінки. Ті зобов’язання, що є визнаними балансовими позиціями на дату складання фінансової звітності підлягають відображенню у балансі. При належному виконанні правил бухгалтерського обліку встановлюється така відповідність між залишками за рахунками та даними балансу (розділ 3.1).

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Встановлення відповідності між даними обліку та звітності не повинно обмежуватись простим перенесенням залишків рахунків у певну статтю фінансової звітності. На кожному підприємстві мають бути встановлені процедури аналітичного узгодження змісту окремих статей та розділів різних форм фінансової звітності між собою, а також із змістом приміток до звітів.

Наприклад, за наявності у підприємства фінансових зобов’язань (ненульове значення рядків 440, 450, 550 балансу) у звіті про фінансові результати рядок 140 “Фінансові витрати” теж має бути заповненим. При цьому відображені в балансі та звіті про фінансові результати суми нарахованих витрат не повинні суперечити інформації відносно фінансових зобов’язань, що наведена у примітках (див. розділ 3.5).

Розкриття інформації щодо зобов’язань у Примітках до фінансової звітності

Існує перелік інформації відносно зобов’язань підприємства, яка повиненна бути представлена у Примітках до фінансової звітності. До такої інформації відносяться всі важливі характеристики відносно виникнення, існування та погашення зобов’язань, витрат, які можуть бути з ними пов’язані.

Так, забезпечення можуть бути класифіковані як поточні зобов’язання (забезпечення оплат відпусток, гарантійних зобов’язань протягом терміну, що не перевищує 12 місяців) чи довгострокові зобов’язання (зобов’язання за програмами додаткового пенсійного забезпечення, окремі види гарантійних зобов’язань). Через це у Примітках до фінансової звітності слід розкривати додатково інформацію про класифікацію забезпечень за строками їх імовірного погашення.

Інший приклад. Оскільки доходи майбутніх періодів також можуть бути класифіковані як поточні або довгострокові зобов’язання, у примітках до фінансових звітів необхідно додатково розкривати інформацію про те, до яких (довгострокових чи поточних) зобов’язань відносяться ті чи інші види доходів майбутніх періодів.

Крім того, у Примітках до фінансової звітності необхідно наводити таку інформацію:

1.Суми та строки погашення зобов’язань, які були перекласифіковані (виключені зі складу поточних зобов’язань) з обґрунтуванням причин такого виключення.

2.Перелік і суттєві суми зобов’язань, що включені до складу статей балансу “Інші довгострокові зобов’язання” та “Інші поточні зобов’язання”.

3.Щодо кожного виду забезпечень наводиться така інформація:

цільове призначення, причини невизначеності, очікуваний строк погашення;

залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду;

збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань;

сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду;

сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення.

4. За кожним видом непередбачених зобов’язань наводиться така інформація: невизначеність щодо строку та суми погашення; сума очікуваного погашення зобов’язання іншою стороною.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Узагальнення операцій з обліку зобов’язань в регістрах бухгалтерського обліку

Операції з одержання довгострокових і короткострокових позик та інші операції, облік яких ведеться на рахунках 50 “Довгострокові позики” і 60 “Короткострокові позики” відображаються у Журналі 2. У цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків 50 і 60 у розрізі кореспондуючих рахунків. Записи здійснюються на підставі виписок банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують рух залучених позикових коштів.

УЖурналі 3 та Відомостях аналітичного обліку 3.1 – 3.6 ведеться облік розрахунків:

-з постачальниками та підрядниками,

-покупцями і замовниками,

-різними дебіторами і кредиторами,

-за податками і платежами,

-облік виданих та отриманих короткострокових векселів,

-виданих довгострокових векселів,

-довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться у Журналі 2),

-відстрочених податкових активів і зобов'язань.

УЖурналі 3 відображаються обороти за кредитом рахунків:

-у розділі I – 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68,

-у розділі II – 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69.

Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних Відомостей 3.1 – 3.6 та первинних документів.

Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями).

Відомість 3.3 призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображаються на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Відомість 3.4 призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена одержаними векселями, а також для розрахунків за зобов'язаннями постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі (рахунки 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”, 34 “Короткострокові векселі одержані”, 51 “Довгострокові векселі видані”, 62 “Короткострокові векселі видані”).

Відомість 3.5 призначена для аналітичного обліку внутрішніх, внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими відсотками, за

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

авансами одержаними та за іншими операціями, що відображаються на рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”.

Відомість 3.6 призначена для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи прибутковий податок з працівників підприємства, фінансові санкції, що справляються в дохід бюджету. У відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця відображаються нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми податків і платежів, їх сплата, списання тощо. Сальдо на кінець місяця визначається окремо за кожним видом податків і платежів.

Типові проблеми та їх вирішення (приклади)

В практиці бухгалтерського обліку зустрічається досить багато проблем визнання, класифікації та оцінки. Помилки, яких припускаються підприємства, часто є наслідками помилок у формуванні облікової політики, відсутності системного та послідовного застосування правил обліку зобов’язань, недостатнього розуміння положень ПБО та правил, що передбачені Інструкцією.

Таблиця 14

Типові проблеми відображення в обліку та звітності зобов’язань

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ