bukhgaltersky_oblik / Зубілевич С.Я. та ін. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України / 2.07.LIABILITY_p

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Оцінка зобов’язань

Правила оцінки зобов’язань визначаються головним чином ПБО 11 та за окремими видами зобов’язань:

-ПБО 14 “Оренда” – у зв’язку з орендою (див. розділ 2.3);

-ПБО 17 “Податок на прибуток” – відстрочені у зв’язку з податком на прибуток (див. розділ 2.12);

-ПБО 19 “Об’єднання підприємств”, ПБО 20 “Консолідована фінансова звітність”, ПБО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін” – за операціями з пов’язаними сторонами;

-ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів” – за операціями в іноземній валюті (див. розділ 2.9).

У даному розділі головним чином розглядаються правила оцінки, передбачені ПБО 11.

Оцінка та облік поточних зобов’язань

Поточні зобов’язання відображаються у балансі за сумою погашення.

Відображення в обліку короткострокових позик банків

Приклад 9. Оцінка зобов’язань за короткостроковими позиками

Підприємство отримало в банку кредит на суму 100 тис. грн. строком на 6 місяців. Таке зобов’язання відображається у фінансовій звітності тільки в сумі погашення – 100 тис. грн.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Приклад 10. Облік короткострокових позик банку

02.01.2002 р. підприємство одержало від банку позику у сумі 50 000 грн. терміном на 2 місяці під 36% річних. Позику було погашено 01.03.2002 р.

Відображення в обліку короткострокових векселів виданих

У статті балансу 520 “Векселі видані” показується поточна заборгованість підприємства постачальникам, підрядчикам та іншим кредиторам за одержані від них товари, надані послуги чи виконані роботи, підтверджена (забезпечена) векселем.

Нарахування витрат на відсотки здійснюється у момент погашення векселя. У тому випадку, коли дата виписки векселя і дата його погашення відносяться до різних облікових періодів, на дату балансу здійснюється нарахування витрат на відсотки за векселем, що стосуються звітного періоду.

Приклад 11. Облік короткострокових відсоткових векселів

02.01.2002 р. підприємство “А” придбало у підприємства “Б” товари на загальну суму 24 000 грн. 01.02.2002 р. підприємство “Б” погодилось прийняти від підприємства “А” простий вексель на суму 24 000 грн. під 48% річних з терміном погашення 31.05.2002 р.

Для підприємства “А” кореспонденція рахунків для відображення в обліку цих операцій буде такою:

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

За відсутності номінальної ставки відсотка операції з векселями підлягають ретельному аналізу з точки зору визначення вартості отриманих активів проти дійсної суми, що підлягає погашенню.

Різниця між вартістю активів або сумою зобов’язань, які сплачуються шляхом випуску векселя, та номіналом векселя становитиме фактичну суму відсотків, що необхідно буде сплатити кредитору у вигляді дисконту.

Облік дисконтних векселів має свої особливості, зумовлені невідповідністю номінальної вартості векселя та кредиторської заборгованості на суму відсотків, що входить до складу номінальної вартості векселя.

Приклад 12. Облік короткострокових дисконтних векселів

Кредиторська заборгованість постачальникові, що виникла 01.10.2002 р. у сумі 24 000 грн., була погашена 02.01.2003 р. дисконтним векселем номінальною вартістю 26 400 грн., який, у свою чергу, був погашений 31.03.2003 р.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Продовження табл. 4

Відображення в обліку кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

У бухгалтерському обліку визнання зобов’язань при придбанні підприємством матеріальних та нематеріальних цінностей, послуг здійснюється із дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з точки зору визнання зобов’язань по відношенню до своїх кредиторів, вимагає від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме у момент переходу права власності, який визначається, наприклад, умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов’язання за отримані активи.

Для обліку таких зобов’язань використовується рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

На рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями” ведеться облік зобов’язань, що не можуть бути відображені на рахунках 63 – 67.

У тому числі на 68 рахунку відображаються :

зобов’язання за отриманими авансами (субрахунок 681);

зобов’язання за розрахунками з дочірніми підприємствами (субрахунок 682 “Внутрішні розрахунки”). За кредитом субрахунку 682 “Внутрішні розрахунки” відображаються зобов’язання материнського (головного) підприємства перед дочірніми підприємствами за одержані від них товари (роботи, послуги), за нарахованою заробітною платою, відсотками тощо;

внутрішні розрахунки, наприклад, з філіалами, виділеними на окремий баланс (субрахунок 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”). За кредитом субрахунку 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” відображаються зобов’язання за взаємним відпуском матеріальних цінностей, передачею витрат загальноуправлінської діяльності, розрахунками із заробітної плати та ін.

Сума кредитових сальдо субрахунків 682 та 683 відображається у балансі за статтею внутрішніх розрахунків (рядок 600), а при складанні консолідованої звітності або звітності підприємства як юридичної особи в цілому ця стаття згортається на відповідні суми дебіторської заборгованості, що відносяться до внутрішніх розрахунків;

на субрахунку 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” ведеться облік зобов’язань стосовно нарахованих відсотків;

субрахунок 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” призначений для обліку розрахунків з різними організаціями за операціями некомерційного характеру.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Приклад 15. Облік одержаних авансів

01.07.2001 р. підприємство одержало аванс в сумі 12 000 грн. від покупця під постачання товарів. Фактично постачання товарів було здійснено в серпні 2001 р. на суму 6 000 грн., залишок авансу – 6 000 грн. було повернено 03.09.2001 р.

Відображення в обліку поточних зобов’язань за податками й платежами

Для обліку розрахунків за податками й платежами використовується рахунок 64. На цьому рахунку узагальнюється інформація про усі види платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємств, та за фінансовими санкціями, що справляються до бюджету. Аналітичний облік на цьому рахунку ведеться в розрізі видів податків і платежів.

Таблиця 8

Облік податку на додану вартість

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Кореспонденція рахунків з нарахування інших податків і платежів здійснюється за такою ж схемою: за дебетом відображаються рахунки нарахованих зобов’язань з оплати праці, нарахованих доходів та витрат тощо, з яких вираховуються, або до складу яких входять відповідні суми податків та обов’язкових платежів, а кредитуються при цьому відповідні субрахунки рахунків 64 “Розрахунки за податками й платежами” чи 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Облік розрахунків з оплати праці

Для обліку розрахунків з оплати праці використовується рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”. На цьому рахунку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Таблиця 9

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Облік розрахунків з учасниками

Виникнення зобов’язання перед учасниками (співзасновниками, акціонерами) відбувається після прийняття рішення про розподіл прибутку між засновниками чи про сплату дивідендів із одержаного у звітному періоді чистого прибутку. Також виникнення зобов’язань перед засновниками можливо у випадку повернення частини, або всього внеску, при вибутті конкретного учасника чи при ліквідації підприємства.

Оголошено дивіденди за результатами звітного року:

Дебет 443 “Прибуток, використаний у звітному році” Кредит 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

Нараховані суми до сплати у порядку розподілу прибутку між співзасновниками:

Дебет 443 “Прибуток, використаний у звітному році” Кредит 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

Оцінка та облік довгострокових зобов’язань

Виникнення довгострокових зобов’язань, як правило, визначається угодою, яка затверджує графік погашення зобов’язання позичальником та порядок сплати ним відсотків, якщо це передбачено умовами відповідної угоди. Саме ці умови та сума активів, яку отримує підприємство в обмін на зобов’язання, визначають показники, що пов’язані з існуванням та погашенням довгострокової заборгованості.

Усі довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки,

відображаються у балансі підприємства за їх теперішньою вартістю.

Приклад 16. Оцінка довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки

На дату складання звітності у підприємства існує зобов’язання по відсотковому векселю (20% річних, які сплачуються щорічно) на суму 100 тис. грн. до моменту погашення якого залишається 2 роки. Ринкова ставка подібних векселів – 10%.

2.7. ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Сума за якою таке зобов’язання підприємству слід відображати у звітності визначається таким чином:

Теперішня вартість довгострокового зобов’язання

=

Теперішня вартість основної суми боргу

+

теперішня вартість анюїтету (20 000 щорічно).

Теперішня вартість основної суми боргу визначається з допомогою Таблиці значень теперішньої вартості однієї грошової одиниці (див. Додаток 5.2.2). В

нашому прикладі необхідно взяти значення теперішньої вартості для періоду n (2 роки) та відсоткової ставки i ( 10%), яке становить 0,8264.

Теперішня вартість основної суми боргу = 100 000 х 0,8264 = 82 640

Теперішня вартість ануїтету (визначення наведено на с. 70 розділу 2.3)

визначається з допомогою Таблиці значень теперішньої вартості звичайного анюїтету однієї грошової одиниці (див. Додаток 5.2.4). В нашому прикладі необхідно взяти значення теперішньої вартості ануїтету для періоду n (2 роки) та відсоткової ставки i ( 10%), яке становить 1,7355.

Теперішня вартість анюїтету = 20 000 х 1,7355 = 34 710 Звідси, теперішня вартість довгострокового векселя = 82 640 + 34 710 = 117 350

При ринковій ставці 24% теперішня вартість векселя визначатиметься так:

100 000 х 0,6504 + 20 000 х 1,4568 = 94 176

Різниця між номіналом (сумою погашення) та теперішньою вартістю в першому випадку становитиме 17 350 грн. премії по векселю, а в другому випадку негативна сума – 5 824 грн. – це дисконт.

Як правило, при здійсненні операцій по розміщенню векселів та облігацій між незалежними та достатньо обізнаними сторонами фактичні суми грошових потоків наближатимуться до розрахункових значень теперішньої вартості зобов’язань. В таких випадках первісне значення теперішньої вартості довгострокових зобов’язань визначатиметься в сумі коштів фактично отриманих боржником або балансової оцінки погашеного зобов’язання.

Так, у розглянутому прикладі за рахунок випуску векселю підприємство матиме потенційну можливість при ринковій ставці довгострокових запозичень на рівні 10% погасити поточну заборгованість в сумі 117 350 грн., а при ринковій ставці 24% вже тільки 94 176 грн. Якщо відсоток сплачуваний по довгострокових зобов’язаннях співпадає або несуттєво відрізняється від рівня ринкових ставок довгострокових запозичень, теперішня вартість довгострокових зобов’язань дорівнюватиме сумі погашення.

На кожну звітну дату теперішня вартість фінансових зобов’язань (зобов’язань, по яких сплачуються відсотки) змінюватиметься за рахунок плину часу, а також, можливо, за рахунок зміни ринкових ставок. Зміна теперішньої вартості за рахунок плину часу визначається шляхом рівномірної (прямолінійної або з використанням внутрішньої ставки відсотка) амортизації теперішньої вартості зобов’язання. Після визначення сум амортизації здійснюється додаткове коригування оцінки довгострокових зобов’язань до нової теперішньої вартості, яка визначена з урахуванням нових ринкових умов, якщо вони суттєво змінилися. При відсутності достовірної інформації відносно зміни ринкових ставок по подібних запозиченнях обрахунок змін теперішньої вартості здійснюється лише шляхом амортизації первісно визначеної премії або дисконту.