§ 1.3.4. Прогнозування надзвичайних ситуацій

1. Прогнозування — це процес наукового передбачення, який ґрунтується на розумінні закономірностей розвитку подій, явищ та процесів і завершується формуванням щодо них превентивного (від лат. praeventus - випередження) висновку.

2. Прогнозування надзвичайної ситуації має на меті здобуття висновку щодо вірогідності виникнення, подальшого розвитку і наслідків будь-якої небезпечної події на основі: 1) вивчення документації; 2) аналізу даних розвідки; 3) розрахунків і математичного моделювання; 4) практичного досвіду.

Зверніть увагу!

За висновками Європейського бюро з аналізу ризиків, витрати на прогнозування і попередження надзвичайних ситуацій є у 12…15 разів меншими, ніж витрати на ліквідацію наслідків непередбачених надзвичайних ситуацій.

3. Прогнозування може бути двох видів: 1) попереднє (короткострокове або довгострокове), яке здійснюється до виникнення надзвичайної ситуації, і 2) оперативне (аварійне), яке виконується під час розгортання надзвичайної ситуації з метою уточнення обстановки.

3.Для здійснення прогнозування необхідно мати об'єктивну первинну інформацію (якісні вихідні дані).

4.Основними вихідними даними, потрібними для попереднього прогнозування, є відомості про:

1)особливості об'єкта, стосовно якого виконується прогнозування;

2)тип, властивості й кількість на об'єкті небезпечних речовин;

3)наявність на об'єкті систем життєзабезпечення, їх тип і стан;

4)можливий вплив уражаючих факторів надзвичайної ситуації на територію, що знаходиться за межами даного об'єкту;

5)геофізичні та гідрометеорологічні особливості місцевості, де розташований даний об'єкт.

5.Прогнозування надзвичайної ситуації потребує здійснення дії у певній їх послідовності, тобто може бути алгоритмізоване.

6.Алгоритм прогнозування надзвичайної ситуації передбачає таку послідовність операції:

1)отримання об'єктивної вихідної інформації (шляхом вивчення документації і за даними розвідки);

2)визначення структури і закономірностей розвитку надзвичайної ситуації у часі і просторі;

3)оцінка інтенсивності дії уражаючих факторів, властивих даній надзвичайній ситуації;

4)аналіз взаємозв'язку та взаємної обумовленості уражаючих факторів, властивих надзвичайній ситуації;

5)побудова всіх можливих сценаріїв розвитку надзвичайної ситуації;

6)оцінка можливої шкоди (людських втрат і матеріальних збитків) за кожним сценарієм розвитку надзвичайної ситуації.

7.Алгоритм прогнозування надзвичайної ситуації дозволяє:

1)оцінити можливі людські втрати та економічні збитки, спричинені як великомасштабними стихійними лихами, так і різноманітними техногенними аваріями й катастрофами;

2)визначити ймовірний стан об'єктів господарювання після ліквідації надзвичайної ситуації;

3)визначити кількість сил і засобів, необхідних для ліквідації надзвичайної ситуації;

4)створити тренінгові системи для навчання персоналу і населення діям у надзвичайних ситуаціях.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

1)Висновки, отримані внаслідок здійснення попереднього прогнозування (прогноз) є тією основою, на якій розробляються плани основних заходів Цивільного захисту у випадку загрози (або виникнення) надзвичайної ситуації.

2)дуже часто висновки, отримані шляхом попереднього прогнозування, є єдиними даними щодо характеру розгортання надзвичайної ситуації у просторі і часі, які має у своєму розпорядженні керівник Цивільного захисту в перші години після виникнення надзвичайної події.

ПРИКЛАД

Спрогнозувати можливі втрати населення у випадку забруднення місцевості сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР) при аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, якщо відомі: середня щільність проживання населення на даній території 81 чол/км2, площа можливого хімічного забруднення 16,7 км2, і повна відсутність забезпеченості населення засобами індивідуального захисту.

РОЗВ’ЯЗАННЯ:

1. Скористаємося таблицею типових людських втрат від ураження СДЯР (табл.1.3).

Таблиця 1.3

Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися в осередку хімічного зараження, %

2.Відомо, що типова структура втрат може розподілятися за такими наслідками:

ураження легкого ступеня отримують до 25% постраждалих; ураження середньої тяжкості - до 40% постраждалих; смертельні ураження - до 35% постраждалих.

3.За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості і позбавлені засобів хімічного захисту (протигазів), можливі втрати становлять 90...100%, тобто з урахуванням щільності населення 81 особа на кв. км це дає

N ураж = 81×16,7 ×(0,90...1,00)=1218...1353осіб .

4. Враховуючи типову структуру втрат населення при ураженні СДЯР визначаємо, що ураження легкого ступеня отримають від 305 до 339 осіб (близько 25% уражених); ураження середнього і важкого ступеня, що потребує госпіталізації, отримають від 488 до 542 осіб (близько 40% уражених); ураження, не сумісні із життям, отримають від 427 до 474 осіб (близько 35% уражених).

8.Оперативне (аварійне) прогнозування здійснюється за даними

розвідки.

9.Розвідка — це сукупність заходів, які виконуються усіма формуваннями сил Цивільного захисту з метою збору даних щодо характеру небезпек (властивих надзвичайній ситуації), масштабу і ступеня ураженості об'єктів, що розвідуються, для належної оцінки обстановки (радіологічної, хімічної, бактеріологічної, інженерної тощо) в зоні ураження.

10.Розвідка обов'язково передує усім основним діям сил Цивільного захисту.

11.Розрізняють такі види розвідки:

1)інженерна;

2)пожежна;

3)медична;

4)радіаційна;

5)хімічна;

6)бактеріологічна.

12.Принципи, за якими ведеться розвідка:

1)комплексність;

2)активність;

3)своєчасність та оперативність;

4)цілеспрямованість;

5)безперервність;

6)достовірність.

13.Основними засобами розвідки є:

1)спостереження;

2)огляд;

3)пошук;

4)вивчення документації;

5)опитування персоналу й населення;

6)вимірювання фізичних характеристик дії уражаючих факторів і стану довкілля.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Розвідка є обов'язковим елементом забезпечення дій сил Цивільного захисту. Вона ведеться усіма формуваннями сил Цивільного захисту з метою своєчасного виявлення даних, на основі яких приймаються рішення і виконуються рятувальні та інші невідкладні роботи.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.Для яких категорій населення передбачено укриття в захисних спорудах?

A)для населення, що проживає поблизу вибухонебезпечних об’єктів;

B)для населення, що проживає поблизу аварійнонебезпечних об’єктів;

C)для робітників і службовців державних підприємств;

D)для персоналу об’єктів підвищеної небезпеки.

2.Які заходи передбачає радіаційний і хімічний захист населення в разі радіоактивного або хімічного забруднення місцевості?

A)встановлення карантину в районах забруднення;

B)встановлення обсервації в районах забруднення;

C)проведення санітарної обробки населення;

D)розгортання пересувних медичних лабораторій для проведення біохімічних аналізів крові у постраждалих.

3.Як називається процес знезараження територій від наслідків хімічного зараження місцевості?

A)дегазація;

B)дезінфекція;

C)дезактивація;

D)дератизація;

E)дезінсекція.

4.На який мінімальний термін безперервного перебування в них людей розраховані сховища?

A)на одну добу;

B)на дві доби;

C)на тривалість робочої зміни;

D)до закінчення терміну дії небезпечного фактора;

E)на необмежений період часу.

5.Яка повинна бути площа приміщення для розташування людей на двохярусних лавах у сховищі місткістю 900 осіб?

A)250 м2;

B)450 м2;

C)540 м2;

D)1800 м2.

6.На якій максимальній відстані від місць постійного перебування людей повинні бути розташовані протирадіаційні укриття загального користування?

A)300 м;

B)500 м;

C)600 м;

D)1000 м.

7.Яке з перелічених нижче приміщень, що входять до складу протирадіаційних укриттів, зайве?

A)вентиляційна;

B)кімната для зберігання продовольства;

C)кімната для зберігання верхнього забрудненого одягу;

D)санвузли.

8*. В яких випадках передбачається загальна евакуація населення?

A)загроза катастрофічного затоплення місцевості;

B)аварія на вибухонебезпечному об’єкті;

C)небезпечне радіоактивне забруднення територій;

D)забруднення територій сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР).

9*. Які категорії населення підлягають вивезенню (виведенню) при частковій евакуації в першу чергу?

A)вихованці дитячих будинків і інтернатів;

B)студенти;

C)працівники органів виконавчої влади;

D)працівники медичних закладів;

E)пенсіонери та інваліди разом із членами їхніх сімей.

10.Який вид прогнозування складається до виникнення надзвичайної ситуації?

A)оперативний прогноз;

B)терміновий прогноз;

C)довгостроковий прогноз;

D)реалістичний прогноз.

Модуль 2. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту населення

Практичне заняття 1.

ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ