1. Визначення подачі станції

1.1 Визначення подачі насосної станції

Розраховуємо подачу рідини. Знаходимо годинну подачу станції. Знаходимо годинну подачу води :

м/год;

Рис. 1.1. Графік подачі насосної станції

1.2 Визначення подачі насосу

Приймаємо кількість насосів, які задіяні в насосній установці рівній трьом. Тоді подачу води одного насосу буде рівна:

;

1.3 Визначення втрат напору насосної станції

Для визначення втрат напору насоса спочатку визначаємо напір насосної установки . Він складається з висоти підйому , втрат напору на напірному і всмоктую чому водогонах , втрат напору на трубопроводах в середині станції , втрат напору на витратомірі.

Загальний напір насосної установки має вигляд :

Н_ну=Н_г+h_wвс+h_нс+h_wн+h_л+1,0 , м ,

де h_л – втрати напору на лічильнику , м ;

h_нс – втрати на насосній установкі , м ;

h_wвс , h_wн – втрати насосу на всмоктуючій і напірній лініях , м ;

Н_г – геометричний напір , м ;

1.3.1 Визначення подачі по водогонам

Всмоктуюча лінія відсутня тому розраховуємо тільки напірну.

Для визначення діаметрів трубопроводів задаємося швидкостями руху рідини на напірній лінії V_н = 2,5 м/с.

Виходячи з цих швидкостей та враховуючи довжини водогонів згідно ДБН 360-92 проводимо подальші розрахунки .

Подача на напірному водогоні визначається за формулою :

Обчислюємо діаметр напірного та всмоктуючого трубопроводів за формулою:

, м ,

Відповідно до ДБН 360-92 вибираємо труби , які мають найближчий більший внутрішній стандартний діаметр :

Вираховуємо дійсну швидкість рідини в трубопроводі :

,

Швидкість на напірному трубопроводі :

Визначаємо втрати напору по довжині для напірного трубопроводу.

Втрати напору по довжині водогону розраховуються за відомою

формулою:

, де

d – діаметр, м;

- швидкість руху, м/с;

- довжина напірних водогонів, м;

- коефіцієнт гідравлічного тертя (коефіцієнт Дарсі);

розраховується залежно від режиму руху рідини. Як відомо, таких режимів два: ламінарний і турбулентний. До турбулентного відносяться три зони:

• зона гідравлічно гладких труб;

• перехідна зона;

• зона розвиненої турбулентності (зона квадратичних опорів);

У кожній із цих зон за індивідуальною формулою визначається коефіцієнт гідравлічного тертя . Основним критерієм, за допомогою якого розділяють режими є число Рейнольда, яке визначається за формулою:

, де

м²/с – кінетична в’язкість рідини (для стічних вод);

Напірний водогін

м; м/с; Кв.с=1,1

м²/с - кінетична в’язкість рідини (для стічних вод) ;

< 10 – зона гідравлічно гладких труб, коефіцієнт визначається за формулою Блазіуса:

, м – геодезичний напір;

Н= 35+2+0+7,58+1+1=46,58м=47м

Якщо Н більше 30 м , то передбачаємо зворотній клапан

2. Вибір насосу

У каталозі знаходимо насос з параметрами: =58 л/с, Н=47 м, це на­сос типу:

Flygt СР 3300 HT; n=1475 об/хв.

Ця серія насосів покриває широкий діапазон продуктивності і може застосовуватися для перекачування комунально-побутових стоків, промислових, зливових, стічних вод і осаду, а також води для питних, технологічних, металургійних та інших потреб, у тому числі абразивних, корозійних, агресивних рідких середовищ.

Насоси оснащені закритим канальним робочим колесом. Форма і розміри насоса і равлики зводять до мінімуму небезпеку засмічення і забезпечують ефективну перекачку стічних вод, що містять великі тверді, волокнисті включення, а також суспензій. У стандартному виконанні ці агрегати виготовляються з чавуну, а для більш вимогливих варіантів застосування вони можуть поставлятися в промисловій конфігурації. Спеціальні моделі також доступні у вибухозахищеному виконанні

.

Рис. 2.1. Загальний вигляд насоса типу Flygt

Рис. 2.2 Розріз насоса Flygt СР 3300 HT

1. Клемна коробка кабельних з'єднань. Герметична коробка виходів з з окремими комплектами клем, що включає допоміжний натяжна затискач. 2. Електродвигун. Асинхронний електродвигун з коротко-замкнутим ротором з 2-8-полюсними обмотками. Система ізоляції статора відповідає класу H (розрахункова температура 180 ° C), дозволяючи виробляти до 15 запусків / год. 3. Охолодження. Електродвигуни насосів цих розмірів оснащуються зовнішньої охолоджуючої сорочкою, розрахованої на циркуляцію частини перекачується рідини або зовнішній підведення води.

4. Вал насоса / електродвигуна. Загальний вал насоса / електродвигуна і компактна конструкція ущільнення. Ротор і вал динамічно збалансовані як цілісний вузол. 5. Підшипники. Попередньо змащені обертові елементи підшипників. Підшипники розраховані на 50000 годин роботи згідно з усіма стандартами ISO. 6. Масляна коробка (картер). Коробка заповнена маслом, змащує і охолоджує механічні елементи ущільнення.

7. Ущільнення валу. Два послідовно розташованих самостійних механічних торцевих ущільнення забезпечують ефективну ізоляцію, максимальну стійкість до абразивного зносу і термостійкість.

8. Робоче колесо. Закрите одно-, двох-і трьохканальне робоче колесо динамічно збалансоване і точно відповідає потрібним параметрам.

9. Корпус насоса. Виготовлений з чавуну з конфігурацією спіральної камери забезпечує безперешкодний проток. Оснащений замінними зносостійкими кільцями. Гвинтові канавка (SPIN OUT ®) у внутрішньому відкидаючи абразивних часток з ущільнювальної камери.

Компанія "ITT Flygt" використовує просту систему кодування виробів. Кожному насосу присвоюється код, який складається з двох букв, за якими ідуть чотири цифри, наприклад, СZ 3300. Перша буква належить до гідравлічної частини насоса, тобто робочого колеса і равлику, визначаючи тип насоса використовуваного робочого колеса визначає тип насоса. Друга буква відноситься до способу установки насоса: мокрий стаціонарний вільно стоїть, сухий стаціонарний з вертикальним розташуванням, переносний і т.д. Чотири цифри відносяться до моделі насоса і вказують її розмір у порівнянні з іншими насосами такого ж типу.

Рис. 2.3. Спосіб установки

Мокра стаціонарна установка трубними. Насос з захватним пристроєм і подвійними трубними направляючими на нагнітальному патрубку.

Рис.2.4. Графічна характеристика насоса Flygt CР 3300 HT; п=1475 об/хв. (№461).