- •1.1 Продуктивні сили як невід’ємна складова розвитку економіки
- •1.2 Предмет, мета, структура і задачі науки
- •1.3 Завдання курсу на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни
- •2.1 Теоретичні підходи до розміщення продуктивних сил. Основоположники теорії розміщення виробництва
- •2.2 Економічні передумови розміщення продуктивних сил України
- •2.3 Етапи економічного обґрунтування розміщення продуктивних сил і галузей економіки
- •3.1 Особливості та закономірності розміщення продуктивних сил
- •3.2 Основні принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- •3.3 Аналіз і формування економічного розвитку регіонів
- •4.1 Сутність, функції, критерії та принципи економічного районування
- •4.2 Типи економічних районів
- •4.3 Територіальна організація продуктивних сил України
- •5.1 Методи аналізу територіальної організації економічної системи
- •5.2 Методи економічного обґрунтування галузевого розміщення виробництв
- •6.1 Сутність природно-ресурсного потенціалу, його структура та економічна оцінка
- •6.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу
- •6.3 Охорона природних ресурсів
- •7.1 Чисельність населення та джерела його формування
- •7.2 Урбанізація та її наслідки
- •7.3 Трудові ресурси і зайнятість населення
- •8.1 Виробничий потенціал
- •8.2 Науково-технічний потенціал
- •9.1 Сутність та структура народного господарства
- •9.2 Місце України за рівнем економічного розвитку
- •9.3 Поділ народного господарство за формами власності
- •10.1 Особливості формування й аналізу міжгалузевих комплексів
- •10.2 Структурна переорієнтація економіки України
- •11.1 Сутність регіональної економіки
- •11.2 Регіональні системи ринкових відносин
- •11.3 Особливості регіонального ринку
- •12.1 Особливості регіонального розвитку територій України
- •12.2 Діагностика регіонального розвитку
- •12.3 Принципи системно-діагностичного аналізу регіонального розвитку
- •13.1 Поняття, цілі, основні принципи та завдання державної регіональної економічної політики
- •13.2 Етапи та механізми реалізації державної регіональної економічної політики
- •13.3 Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- •14.1 Об’єктивні передумови розширення зовнішньоекономічних зв’язків
- •14.2 Основні форми і географія зовнішньоекономічних зв’язків
- •14.3 Сучасний стан і проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України
6.1 Сутність природно-ресурсного потенціалу, його структура та економічна оцінка
Природно-ресурсний потенціал - важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.
Під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства.
Природні умови - це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя та діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.
До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять: географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу та розміщення ресурсного потенціалу.
Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури, природно-ресурсного потенціалу.
Компонентна структура характеризує внутрішньо - та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо): територіальна - різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна - можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів.
Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.
Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси.
За ознакою вичерпності природних ресурсів поділяються на групи:
· невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру, тощо;
· вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо;
· вичерпні не відновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.
В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового та багатоцільового призначення.
Використання в економічній діяльності природних ресурсів вимагає їх оцінки.
Існує два основних види оцінки: технологічна та економічна. При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання. Технологічна оцінка здійснюється, як правило, перед економічною.
Економічна оцінка природних ресурсів необхідна для визначення міри їх ефективного використання. Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують різні методичні підходи.
Враховуючи той факт, що регіони України дуже різняться за наявністю ресурсів. Згідно з наданими даними в структурі природних ресурсів в окремих областях України переважають мінеральні ресурси (Донецька обл. - 72,8%, Луганська - 73,8%, Дніпропетровська -68,9%). У іншій групі областей переважають земельні ресурси (Вінницька - 79,1%, Одеська - 71,8%, Черкаська - 67,7%) і т. д. В групі областей у структурі природно-ресурсного потенціалу займають лісові ресурси (Волинська - 16,2%, Житомирська - 12,6%, Івано-Франківська - 17,6%, Рівненська -16,1%, Чернівецька -12,6%). В Автономній Республіці Крим і Закарпатській області на рекреаційні ресурси приходиться відповідно 29,6 і 28,6 %.
Але враховуючи той факт, що надра України ще не повністю розвідані і геологорозвідувальні організації проводять обстеження території, говорити про кінцеві дані цього дослідження не слід, оскільки з часом будуть внесені деякі зміни.