
- •Методичні вказівки та завдання
- •Загальні вимоги до оформлення курсових робіт
- •Зміст роботи і порядок її виконання.
- •1.1. Розрахунок балки на косий або неплоский згин
- •1.2. Розрахунок короткої позацентрово стиснутої колони
- •1.3. Розрахунок вала на згин з крученням
- •Контрольні запитання.
- •2.2. Визначення переміщень методом Мора
- •2.3. Розрахунок статично невизначних рам
- •Контрольні питання.
- •Загальні вимоги до оформлення розрахунково–графічних та розрахунково-проектувальних робіт 3
- •Етап № 1. Складний опір 4
- •Етап № 2. Переміщення в статично визначених та невизначених системах 8
2.2. Визначення переміщень методом Мора
Для заданої стержневої системи (додаток 5) підібрати трубчастий поперечний переріз і визначити горизонтальне, вертикальне і кутове переміщення у заданому перерізі.
Побудувати епюри внутрішніх сил від заданого навантаження.
Підібрати трубчастий переріз стержнів за умовою міцності при згині. Відношення внутрішнього до зовнішнього діаметра труби
задано у таблиці. Зробити перевірку міцності за сумісною дією згинального моменту та поздовжньої сили.
Зобразити допоміжний стан системи для кожного переміщення та завантажити їх одиничним навантаженням у тому перерізі, де необхідно знайти переміщення (точка К).
Побудувати епюри згинальних моментів від одиничних навантажень на всіх ділянках стержневої системи.
Визначити переміщення заданого перерізу за допомогою інтеграла Мора. Інтегрування проводити графо-аналітично (за правилом Верещагіна чи Сімпсона–Карноухова).
На заданій розрахунковій схемі показати у збільшеному масштабі лінійні переміщення заданого перерізу.
2.3. Розрахунок статично невизначних рам
Розкрити статичну невизначеність рами методом сил та підібрати із умови міцності за нормальними напруженнями трубчастий переріз.
До стержневої системи (додаток 5) додати одну в’язь таким чином, щоб задана система стала один раз статично невизначеною. При цьому необхідно намагатися досягти якомога більшої міцності та жорсткості системи.
Розкрити статичну невизначеність методом сил:
2.1 Встановити ступінь статичної невизначеності.
2.2 Зобразити основну систему, видаливши із заданої схеми зайві в’язі.
2.3 Записати рівняння методу сил для заданої системи.
2.3 Побудувати епюру згинних моментів від діючого навантаження.
2.4 Зобразити одиничний стан системи, побудувати епюру згинних моментів від одиничного навантаження.
2.5 Визначити методом Мора коефіцієнти у рівнянні методу сил.
2.6 Розв’язати отримане рівняння.
Побудувати епюри внутрішніх зусиль.
Зробити статичну та кінематичну перевірки правильності розкриття статичної невизначеності.
Із умови міцності підібрати трубчастий переріз.
Контрольні питання.
Що називається переміщенням? Які види переміщень існують?
Що таке стріла прогину, та кут повороту перерізу?
Метод початкових параметрів. Застосування його при визначенні прогину та кута повороту поперечних перерізів.
Записати рівняння методу початкових параметрів для кутів повороту та пояснити його складові.
Записати рівняння методу початкових параметрів для прогинів та пояснити його складові.
Знайти кут повороту та стрілу прогину для типових балок.
Записати початкові параметри для вільного кінця балки, защемленого та шарнірно опертого.
Записати інтеграл Мора та пояснити його використання для визначення переміщень заданих перерізів у заданих напрямах.
Дати визначення методу сил.
Записати канонічне рівняння методу сил.
Пояснити як знаходяться коефіцієнти рівняння методу сил.
Записати інтеграл Мора, пояснити його використання для визначення переміщень заданих перерізів у заданих напрямах.
Розрахунок інтегралу Мора по способу Верещагіна в стержневих системах.
Які системи називаються статично невизначними?
Як знайти степінь статичної невизначеності системи?
Назвати методи розкриття статичної невизначеності системи?
Записати та пояснити рівняння трьох моментів?
Що таке одинична епюра моментів і як вона будується?
Як будується остаточна епюра згинаючих моментів у статично невизначених рамах?
Записати кінематичну перевірку для статично невизначених стержневих систем та пояснити в чому вона полягає?
M
=
10
кН·м
q
=
10 кН
/
м
F
=
10 кН
Розрахункова
схема
М 1:100
2
3
10
10
10
10
30
20
20
3
3
3
1
1
1
1
P
=
1
M
=
1
60
К
20
Рис.2.1.
M
=
20
кН·м
q
=
10 кН
/
м
F
=
20 кН
Розрахункова
схема
М 1:100
2
3
25
35
35
20
2
2
2
P
=
1
M
=
1
45
25
60
12,5
27,5
20
45
32,5
60
27,5
32,5
Рис.2.2.
1 м
1 м
1 м
3 м
F =10 кН
М =15 кН·м
q
=10
кН/м
19
11
10
5
11
10
10
1,9 м
Розрахункова
схема балки
М 1:50
Епюра Q
М в 1 см – 10 кН
Епюра
М
М в 1 см – 20
кН·м
RB
= 42 кН
RА
= 48
кН
А
Д
Е
В
С
10
11
5
Рис.2.3.
3,23
4,8
5,09
10,1
50,9
5,23
3,2
5,4
3,3
Епюра φ М в 1 см – 10 рад
Епюра w
М в 1 см – 0,01
см
Додаток 1
Розрахункові схеми балки та їх поперечні перерізи
Додаток 2
Схеми поперечних перерізів короткої позацентрово стиснутої колони
EMBED Word.Picture.8
EMBED Word.Picture.8
EMBED Word.Picture.8
EMBED Word.Picture.8
Додаток 3
Розрахункові схеми вала
Додаток 4
Розрахункові схеми двохопорної балки
Додаток 5
Розрахункові схеми стержня
Табл. 1
Фізико-механічні характеристики деяких конструкційних матеріалів
Матеріал |
Границя міцності, МПа |
Границя текучості, МПа |
Допустиме напруження, МПа |
Модуль пружності, ГПа |
Коефіцієнт Пуассона |
сталь Ст. 0 |
320…470 |
190 |
140 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 1 |
320…400 |
180 |
140 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 2 |
340…420 |
220 |
140 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 3 |
380…470 |
240 |
160 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 4 |
420…520 |
260 |
180 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 5 |
500…620 |
280 |
200 |
210 |
0,3 |
сталь Ст. 6 |
600…720 |
300 |
210 |
210 |
0,3 |
алюміній |
250 |
150 |
60 |
70 |
0,32 |
мідь |
400 |
140 |
80 |
110 |
0,34 |
бронза А5 |
380 |
160 |
120 |
110 |
0,35 |
сталь 40 |
600 |
340 |
220 |
200 |
0,3 |
сталь 40Х |
1000 |
900 |
600 |
200 |
0,3 |
сталь 20 |
420 |
250 |
170 |
200 |
0,3 |
латунь Л-68 |
500 |
250 |
170 |
100 |
0,4 |
сталь 30Г |
600 |
320 |
210 |
200 |
0,3 |
Таблиця 2
№ варіанта |
А, см2. |
F, кН. |
M, кНм. |
q, кН/м. |
a, м. |
b, м |
c, м. |
d, м. |
|
, град. |
N1, кВт. |
N2, кВт. |
N3, кВт. |
n, об/хв. |
1, град. |
2, град. |
3, град. |
|
Матеріал |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
1 |
11 |
10 |
20 |
8 |
3 |
1,2 |
1,1 |
1,8 |
1,1 |
20 |
100 |
40 |
– |
500 |
20 |
200 |
0 |
0,98 |
сталь Ст. 0 |
2 |
12 |
12 |
19 |
6 |
3,1 |
1,3 |
1,2 |
1,6 |
1,2 |
25 |
100 |
– |
30 |
550 |
25 |
210 |
90 |
0,97 |
сталь Ст. 1 |
3 |
13 |
14 |
18 |
7 |
3,2 |
1,4 |
1,4 |
1,4 |
1,3 |
30 |
– |
40 |
60 |
600 |
30 |
220 |
180 |
0,96 |
сталь Ст. 2 |
4 |
14 |
16 |
17 |
9 |
3,3 |
1,5 |
1,6 |
1,2 |
1,4 |
25 |
80 |
40 |
– |
650 |
40 |
230 |
270 |
0,95 |
сталь Ст. 3 |
5 |
15 |
18 |
16 |
5 |
3,4 |
1,6 |
1,8 |
1 |
1,5 |
20 |
80 |
– |
20 |
700 |
50 |
240 |
0 |
0,94 |
сталь Ст. 4 |
6 |
16 |
20 |
15 |
11 |
3,5 |
1,3 |
2 |
1,2 |
1,6 |
15 |
– |
50 |
30 |
750 |
60 |
245 |
90 |
0,93 |
сталь Ст. 5 |
7 |
17 |
18 |
14 |
12 |
3,6 |
1,4 |
2,2 |
1,4 |
1,7 |
10 |
60 |
25 |
– |
800 |
65 |
250 |
180 |
0,92 |
сталь Ст. 6 |
8 |
18 |
15 |
13 |
10 |
3,7 |
1,5 |
2,4 |
1,6 |
1,8 |
15 |
60 |
– |
45 |
850 |
70 |
290 |
270 |
0,91 |
алюміній |
9 |
19 |
14 |
12 |
13 |
3,8 |
1,6 |
2,2 |
1,8 |
1,9 |
20 |
– |
45 |
50 |
900 |
110 |
295 |
0 |
0,9 |
мідь |
10 |
21 |
11 |
11 |
11 |
3,9 |
1,7 |
2 |
2 |
2 |
25 |
110 |
70 |
– |
950 |
115 |
300 |
90 |
0,89 |
бронза |
11 |
22 |
2 |
10 |
5 |
4 |
1,8 |
1,8 |
2,2 |
2,1 |
30 |
110 |
– |
50 |
500 |
120 |
310 |
180 |
0,88 |
сталь 40 |
12 |
23 |
3 |
9 |
4 |
4,1 |
1,9 |
1,6 |
2,4 |
2,2 |
25 |
– |
60 |
80 |
550 |
130 |
320 |
270 |
0,86 |
сталь 40Х |
13 |
24 |
4 |
8 |
3 |
4,2 |
2 |
1,4 |
2,2 |
2,3 |
20 |
120 |
55 |
– |
600 |
140 |
330 |
0 |
0,84 |
сталь 20 |
14 |
26 |
5 |
7 |
4 |
4,3 |
2,1 |
1,2 |
2 |
2,4 |
15 |
120 |
– |
60 |
650 |
150 |
20 |
90 |
0,82 |
латунь |
15 |
28 |
6 |
6 |
2 |
4,4 |
2,2 |
1 |
1,8 |
2,5 |
10 |
– |
45 |
60 |
700 |
155 |
25 |
180 |
0,8 |
сталь 30Г |
16 |
11 |
7 |
5 |
3 |
4,5 |
2,1 |
1,2 |
1,6 |
1,1 |
15 |
90 |
50 |
– |
750 |
160 |
30 |
270 |
0,96 |
сталь Ст. 0 |
17 |
12 |
8 |
4 |
4 |
4,6 |
2 |
1,4 |
1,4 |
1,2 |
20 |
90 |
– |
60 |
800 |
195 |
40 |
0 |
0,95 |
сталь Ст. 1 |
18 |
13 |
9 |
5 |
5 |
4,7 |
1,9 |
1,6 |
1,2 |
1,3 |
25 |
– |
55 |
55 |
850 |
200 |
50 |
90 |
0,94 |
сталь Ст. 2 |
19 |
14 |
10 |
6 |
6 |
4,8 |
1,8 |
1,8 |
1 |
1,4 |
30 |
70 |
55 |
– |
900 |
210 |
60 |
180 |
0,93 |
сталь Ст. 3 |
20 |
15 |
11 |
7 |
7 |
4,9 |
1,7 |
2 |
1,2 |
1,5 |
25 |
70 |
– |
30 |
950 |
220 |
65 |
270 |
0,92 |
сталь Ст. 4 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Смирнов А.Ф. Опір матеріалів. – М., 1976.
Писаренко Г.С. Опір матеріалів. – К., 1986.
Біляєв Н.М. Опір матеріалів. – М.: Наука, 1976.
Качурин В.К., Біляєв Н.М. та ін. Збірник задач з опору матеріалів / Під ред. В.К. Качурина. – М.: Наука, 1972.
Писаренко Г.С., Яковлев А.П. та ін. Довідник з опору матеріалів. – К. Наукова думка, 1975.
Довідник проектувальника промислових, житлових і громадських приміщень і споруд: Розрахунково теоретичний том. – М.: Держбудвидав, 1960.
ГОСТ 8509-93. Прокатана кутова рівно поличкова сталь.
ГОСТ 8510-76. Прокатана кутова нерівно поличкова сталь.
ГОСТ 8239-80. Прокатні двотаврові балки.
ГОСТ 8240-97. Прокатні швелери.
ГОСТ 380-71. Механічні властивості сталі звичайної якості групи А.
Зміст