- •Курсова робота
- •203-Еф 06143 кр
- •Вихідні дані для розрахунків Варіант №26
- •1.1 Визначення поняття.
- •Розділ іі. Персонал підприємства.
- •2.1. Характеристика, склад і структура персоналу.
- •2.3. Розрахунок показників руху та продуктивності праці персоналу.
- •Розділ ііі. Основні виробничі фонди підприємства.
- •3.1 Склад, структура, ефективність використання.
- •3.2. Показники руху основних фондів.
- •3.3. Показники ефективності використання оф
- •3.4. Зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів
- •3.5. Методи нарахування амортизації
- •1. Прямолінійний метод:
- •2) Метод зменшення залишкової вартості
- •3) Метод прискореного зменшення залишкової вартості
- •4. Кумулятивний метод:
- •5) Виробничий метод
- •6. Податковий метод:
- •Розділ іv. Оборотні кошти підприємства
- •4.1. Склад, структура оборотних засобів підприємства.
- •РозділV. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства
- •РозділVi. Класифікація витрат підприємства за різними ознаками та розрахунок критичного обсягу продукції підприємства.
- •Список використаної літератури
3.4. Зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів
Вплив зміни показника фондовіддачі основних виробничих фондів у звітному періоді порівняно з базовим на основні показники діяльності підприємства визначимо на основі розрахунку обсягу виготовленої продукції та продуктивності праці робітників.
Додатковий обсяг продукції ΔV за рахунок зростання показника фондовіддачі визначаємо за формулою:
,
грн.
(3.8)
де Vзвіт. – обсяг виготовленої продукції у звітному році;
–середньорічна
вартість основних виробничих фондів у
звітному році;
ФВбаз.. – фондовіддача у базовому році.
грн.
Зростання продуктивності праці (виробітку) робітників обраховуємо на основі раніше визначених показників за формулою:
,
грн./чол.
(3.9)
де
– фондоозброєність праці робітників
у звітному році;
ФВзвіт., ФВбаз. – фондовіддача основних виробничих фондів у звітному
та базовому роках відповідно.
ΔВ = 2695,33*(2,894-2,80)=253,36 грн./чол.
Визначимо умовне вивільнення робітників, яке відбулося за рахунок зростання продуктивності праці (виробітку):
,
чол.
(3.10)
де
- виробіток на 1 робітника у базовому
році.
∆Ч = (834920/8127,45) – (834920/8127,45+253,36) = 102,73–99,62 = 3 чол.
Таблиця 3.4 Вплив зміни показника фондовіддачі на основні ТЕП
діяльності підприємства
|
Найменування показників |
Умовні позначення |
Одиниця виміру |
Базовий рік |
Звітний рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Обсяг виготовленої продукції. |
V |
грн. |
829000 |
834920 |
|
Середньорічна вартість основних виробничих фондів. |
|
грн. |
296120 |
288400,8 |
|
Фондовіддача основних виробничих фондів. |
ФВ |
грн./грн. |
2,800 |
2,894 |
|
Фондомісткість. |
ФМ |
грн./грн. |
0,357 |
0,345 |
|
Фондоозброєність праці робітників. |
ФОЗБ. |
грн./чол. |
2643,93 |
2695,33 |
|
Продуктивність праці робітників (виробіток) на 1 робітника. |
В |
грн./чол. |
8127,45 |
8607,42 |
|
Додатковий обсяг продукції за рахунок зростання фондовіддачі (зменшення обсягу продукції за рахунок зниження фондовіддачі). |
ΔV |
грн. |
— |
27397,76 |
|
Зростання (зниження) продуктивності праці (виробітку). |
ΔВ |
грн./чол. |
— |
253,36 |
|
Умовне вивільнення робітників (додаткове залучення). |
ΔЧР |
чол. |
— |
3 |
Дані таблиці відображають вплив зміни показника фондовіддачі на основні ТЕП діяльності підприємства, та загальну ефективність діяльності підприємства.
3.5. Методи нарахування амортизації
Процес вiдшкодовування зношування основних фондів здiйснюється шляхом амортизації.
Амортизація — це перенесення вартостi основних фондiв на вартiсть новоствореної продукції, з метою їх повного вiдновлення. Фактично амортизацiя означає списання протягом кiлькох рокiв експлуатацiї балансової вартостi основних фондiв. Амортизацiйнi вiдрахування вiдносяться на витрати виробництва i з них формується амортизацiйний фонд пiдприємства, який i використовується для вiдновлення основних фондiв.[5]
Механiзм амортизацiї передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизацiйних вiдрахувань.
Норма амортизацiї — це рiчний вiдсоток вiдшкодування вартостi зношеної частини основних фондiв. [7]
Існують різні методи для нарахування амортизації. Вони класифікуються наступним чином:
1) прямолінійним методом — рiчна сума амортизації визначається діленням вартостi, яка амортизується, на очiкуваний перiод часу використання об’єкта основних засобiв.
При використаннi цього методу вартiсть об’єкта основних засобів списується однаковими частками протягом усього перiоду його експлутації. Це найпоширеніший метод нарахування амортизації основних засобiв пiдприємств і органiзацiй. Перевагами прямолінійного методу є передусiм простота розрахунку амортизації, а також можливiсть рiвномiрного розподiлу амортизації в кожному звiтному перiодi, що зручно для аналiтичного облiку продукцiї, яка випускається і реалiзується.
2) зменшення залишкової вартості, за яким рiчна сума амортизацiї визначається як добуток залишкової вартостi об’єкта на початок звiтного року (або первiсної вартостi на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації.
Рiчна норма амортизацiї (у %) обчислюється як рiзниця мiж одиницею та результатом кореня ступеню кiлькостi рокiв корисного використання об’єкта з результату вiд дiлення ліквідаційної вартостi об’єкта на його первiсну вартiсть.
(3.11)
де n — кiлькiсть рокiв корисного використання об’єкта основних засобiв.
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким рiчна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартостi об’єкта на початок звiтного перiоду (або первiсноi вартостi на дату початку нарахування амортизації) та подвоєної рiчної норми амортизації. Рiчна норма визначається виходячи із норми амортизації, обчисленої за прямолінійним методом або дiленням 100 на кiлькiсть рокiв корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобiв.
4) кумулятивним, за яким рiчна сума амортизації визначається як добуток вартостi, що амортизується, та кумулятивного коефiцiєнта. Кумулятивний коефiцiєнт розраховується дiленням кiлькостi років, що залишається до кiнця очiкуваного строку використання об’єкта основних засобiв, на суму чисел рокiв його корисного використання.
Кумулятивний метод амортизацiї, методи зменшення залишкової вартостi та прискореного зменшення залишкової вартостї є методами прискореної амортизації основних засобiв і найбільш привабливими для пiдприємств, оскiльки протягом перших рокiв експлуатації об’єктiв (коли вони практично новi) накопичується максимальна сума грошових коштiв на придбання нових об’єктiв за допомогою амортизаціїi, що відноситься на собiвартiсть виробленої продукції, виконаних робiт, наданні послуг.
При цьому в останнi роки експлуатації тих же об’єктiв, коли збiльшуються витрати на їхнє утримання й ремонт, сума амортизацiї, яка нараховується, незначна, що балансує витрати виробництва протягом термiну використання таких основних засобiв.
5) виробничим, за яким мiсячна сума амортизації визначається як добуток фактичного мiсячного обсягу продукції (робiт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється дiленням вартостi, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очiкує виробити з використанням об’єкта основних засобів Виробничий метод нарахування амортизацгї доцiльно застосовувати у разі, коли обсяги виконання робіт (виготовлення продукції та надання послуг) можуть бути визначенi достатньо точно.
6) Пiдприємства в Українi можуть застосовувати норми i методи нарахування амортизації ОФ, передбаченi податковим законодавством. Згiдно з чинним законодавством амортизацiйнi відрахування обчислюються окремо за кожною iз трьох згаданих груп ОФ. Суми амортизації звiтного перiоду визначаються множенням балансової вартостi групи ОФ на початок звiтного перiоду (Ба,) на вiдповiдну норму амортизації:
Ба = Ба-1 + Па-1 + Ва-1 – Ама-1 (3.12)
де Ба-1 — балансова вартiсть групи ОФ на початок перiоду, що передував
звiтному, грн.;
Па-1 — сума витрат на придбання ОФ, їх капiтальний ремонт,
реконструкцiю, модернiзацiю та iншi види полiпшень протягом
перiоду, що передував звiтному, грн.;
Ва-1 — сума виведених з експлуатацiї ОФ протягом перiоду, що передував
звiтному, грн.;
Ама-1 — сума амортизацiйних вiдрахувань, нарахованих у перiодi, що
передував звiтному, грн.[6]
Підприємства повиннi здiйснювати нарахування амортизації згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства”. Цим законом норми амортизацiї встановлюються у вiдсотках до балансової вартостi кожної з груп ОФ на початок звiтного перiоду в такому розмiрi (в розрахунку на податковий квартал):
група 1 — 2 вiдсотки,
група 2 — 10 вiдсоткiв,
група 3 — 6 вiдсоткiв,
група 4 — 15 вiдсоткiв
Метод амортизацiї обирається пiдприємством самостiйно iз врахуванням очiкуваного способу отримання економiчних вигiд від його використання, вiн може переглядатись у разi змiни очiкувань вiд використаняя ОФ. [5]
Підприємство має право використовувати усі види нарахування амортизації, але податковий є обов'язковим для підприємств усіх форм власності.
Користуючись вихідними даними, визначимо амортизаційні відрахування ОФ вищеперечисленими методами.
Вихідні дані:
Вид ОФ — обладнання для виробництва макарон, спагеті;
Первісна вартість ОФ: Сперв. = 165800 грн.
Ліквідаційна вартість у відсотках до первісної вартості: Слікв = 0,0175* Сперв. =
=0,0175*165800 =2901,5 грн.
Строк служби ОФ: 10 років.
Са.= 162898,5 грн.
