Тема: Аудиторські докази.

План.

1. Поняття аудиторських доказів та їх види.

2. Процедури одержання аудиторських доказів.

1.Поняття аудиторських доказів та їх види.

Термін "Аудиторські докази" означає інформацію, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, що кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел. Аудитор повинен одержати таку кількість аудиторських доказів, яка б забезпечила спроможність зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.

При підготовці аудиторських доказів аудитор, як правило, не вивчає всю наявну інформацію, а визначає основні елементи, що характеризують стан об’єкта що перевіряється.

Аудиторські докази повинні задовольняти таким вимогам:

1. достатність;

2. доречність;

3. достовірність.

Достатність – це повнота отриманої інформації , яка характеризує зміст чи стан об’єкта аудиту.

Достовірність аудиторських свідчень підтверджують результати , які отримані під час документального або фактичного контролю. Вибір прийомів отримання доказів залежить від специфіки об’єкта аудита.

• Доречність – інформація, яку використовує аудитор, повинна бути отримана своєчасно, з врахуванням витрат на її отримання і отриманого результату.

Надійність – це якість інформації, яка забезпечує обґрунтовану відсутність у ній помилок і виправлень, відображає належну інформацію. Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання - внутрішнього чи зовнішнього, а також від їх характеру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази.

Хоча надійність аудиторських доказів залежить від конкретних обставин, допомогти оцінити надійність аудиторських доказів можуть подані нижче узагальнення:

Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад, підтвердження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутрішніх джерел.

Аудиторські докази, одержані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефективних систем обліку та внутрішнього контролю.

Аудиторські докази, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників підприємства.

Аудиторські докази у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання.

Аудиторські докази є переконливішими, якщо вони отримуються з різних джерел або джерел різного характеру і коли вони відповідають один одному. За таких обставин аудитор може отримати сумарний розмір довіри вищий, ніж той, що був би отриманий по різних позиціях аудиторських доказів, розглянутих окремо.

Класифікація аудиторських доказів:

1. В залежності від способу отримання:

• прямі докази (первинні) – це об’єктивна і повна характеристика об’єкта, отримана в результаті проведення аудитором незалежних процедур перевірки стану об’єкта контролю.

• непрямі докази (вторинні) – це дані внутрішнього контролю , інформація, що надійшла від адміністрації, третіх осіб.

2.Зза носіями інформації :

• документальні;

• усні.

3.За доказовим значенням документи, що перевіряються , поділяються на

• первинні документи;

• облікові записи (регістри);

• головна книга;

• бухгалтерська звітність;

• плани , кошториси, калькуляції;

• матеріали перевірок і ревізій;

• матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства;

• дані, отримані аудитором при проведенні документального і фактичного контролю;

• неофіційні та допоміжні документи.