
- •1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій
- •2. Тепловий баланс приміщень
- •2.1 Втрати тепла через огороджуючі конструкції
- •2.2 Втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря
- •2.3 Втрати теплоти ізольованими трубопроводами
- •3. Конструювання системи опалення
- •3.1 Прокладання трубопроводів та розміщення опалювальних приладів
- •3.2 Розрахункова схема головної вітки системи опалення
- •4. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення
- •Гідравлічний розрахунок системи опалення проведемо послідовності:
- •5. Підбір обладнання теплового пункту
- •6. Розрахунок опалювальних приладів
- •7. Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •7.1 Визначення повітрообмінів у приміщеннях
- •7.2 Конструювання вентиляційної системи будинку
- •7.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
- •Література
7. Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
7.1 Визначення повітрообмінів у приміщеннях
Повітрообмін
у квартирі житлового будинку визначається
за нормативами для кухонь, ванних та
туалетів, але в сумі повинен бути не
менше, ніж потрібно для житловихкімнат. При цьому передбачається, що
повітря інфільтрується через вікна або
спеціальні отвори і видаляється через
канали в кухнях, ванних та туалетах.
Визначення витрат повітря за нормативами доцільно вести у формі таблиці. Перед конструюванням систем вентиляції необхідно попередньо визначити розміри перерізів вертикальних каналів та вентиляційних грат.
Таблиця 6
Повітрообмін за нормативними показниками
Необхідне значення площі живого перерізу вентиляційної решітки і каналу визначаємо за формулою, м2
,
(7.1)
де L витрати повітря, м3/год; V рекомендована швидкість повітря, м/сек, (для решіток, вертикальних і горизонтальних каналів у межах 0.5...1 м/c, приймемо 1), додаток С [11].
Для кухні маємо необхідну площу перерізу решітки 0,0325 м2,
Для санвузла необхідна площа перерізу решітки 0,0142 м2.
За визначеною площею F призначємо розміри каналів і решіток та уточнюємо швидкість повітря
,
(7.2)
де FСплоща перерізу стандартної решітки чи каналу, м2. Таким чином, визначаємо швидкість і площу всіх каналів розрахункової гілки.
Розміри стандартних вентиляційних решіток і каналів у цегляних стінах візьмемо з додатків Р і Т[11].
7.2 Конструювання вентиляційної системи будинку
В
даному житловому будинкузапроектуємо гравітаційну вентиляцію.
Для цього в якості повітропроводів
використаємо вертикальні канали у
внутрішніх стінах. Витяжка буде
здійснюватись із кухонь та санвузлів.
Розміри
каналів у внутрішніх цегляних стінах,
мм: 140140
та 140
270.
Витяжні отвори приміщень розміщуємо під стелею на відстані 0,25 м від стелі, на них встановлюємо вентиляційні решітки.
Решітки вибираємо по площі живого перерізу (F) з урахуванням того, що габаритні розміри решітки повинні відповідати розмірам відповідного каналу.
Аксонометричну схему системи вентиляції виносимо в графічну частину роботи. На кожній ділянці проставляємо її довжину. Виділяємо головний розрахунковий напрям – через канал верхнього поверху.
7.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів
Мета аеродинамічного розрахунку – визначити розміри вентиляційних решіток і каналів. У результаті необхідно забезпечити відповідність втрат тисків з існуючим тиском при русі розрахункової кількості повітря по каналам вентиляції.
Аеродинамічний розрахунок виконаємо у такій послідовності.
Знаходимо розрахунковий гравітаційний перепад тиску, який є рушійною силою для переміщення повітря в елементах гравітаційної вентиляції, Па
,
(7.3)
де,
g – прискорення вільного падіння, рівне
9,81 м/;
-
позначка відповідного гирла шахти і
середини витяжної решітки, м;
- густина зовнішнього повітря при
температурі +5 ОС,
яка визначається за формулою, кг/м3
; (7.4)
де
густина витяжного повітря при температурі
в приміщенні,
.
,
.
Па.
Втрати тиску на розрахунковій гілці визначаємо додаванням втрат тиску на усіх ділянках гілки, Па
,
(7.5)
де R – питомі втрати тиску по довжині каналу, Па/м, які для турбулентного режиму можна визначити за формулою
; (7.6)
де
абсолютна шорсткість каналу, приймається
для цегляних каналів
=4;
V
– швидкість руху повітря у каналі, м/с
; (7.7)
еквівалентний
діаметр каналу, м
; (7.8)
довжина
каналу, м; m – коефіцієнт форми каналу,
;
(7.9)
z – втрати тиску у місцевих опорах каналу, Па
,
(7.10)
де
сума коефіцієнтів місцевих опорів по
шляху руху повітря, додаток У[11];
густина повітря при температурі повітря
у каналі, кг/м3.
Розрахунок ведемо в табличній формі.
Таблиця 7
Загальні
втрати тиску в розрахунковій
гілці повинні бути на 10 – 15 % менші, ніж
розрахунковий перепад тиску:
,
(7.11)
.
де 0.850.9 – коефіцієнт, який враховує 1015 % запасу циркуляційного тиску на подолання неврахованих опорів.