7. Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів

7.1 Визначення повітрообмінів у приміщеннях

Повітрообмін у квартирі житлового будинку визначається за нормативами для кухонь, ванних та туалетів, але в сумі повинен бути не менше, ніж потрібно для житловихкімнат. При цьому передбачається, що повітря інфільтрується через вікна або спеціальні отвори і видаляється через канали в кухнях, ванних та туалетах.

Визначення витрат повітря за нормативами доцільно вести у формі таблиці. Перед конструюванням систем вентиляції необхідно попередньо визначити розміри перерізів вертикальних каналів та вентиляційних грат.

Таблиця 6

Повітрообмін за нормативними показниками

Необхідне значення площі живого перерізу вентиляційної решітки і каналу визначаємо за формулою, м²

, (7.1)

де L  витрати повітря, м³/год; V  рекомендована швидкість повітря, м/сек, (для решіток, вертикальних і горизонтальних каналів у межах 0.5...1 м/c, приймемо 1), додаток С [11].

Для кухні маємо необхідну площу перерізу решітки 0,0325 м²,

Для санвузла необхідна площа перерізу решітки 0,0142 м².

За визначеною площею F призначємо розміри каналів і решіток та уточнюємо швидкість повітря

, (7.2)

де F_Сплоща перерізу стандартної решітки чи каналу, м². Таким чином, визначаємо швидкість і площу всіх каналів розрахункової гілки.

Розміри стандартних вентиляційних решіток і каналів у цегляних стінах візьмемо з додатків Р і Т[11].

7.2 Конструювання вентиляційної системи будинку

В даному житловому будинкузапроектуємо гравітаційну вентиляцію. Для цього в якості повітропроводів використаємо вертикальні канали у внутрішніх стінах. Витяжка буде здійснюватись із кухонь та санвузлів.

Розміри каналів у внутрішніх цегляних стінах, мм: 140140 та 140270.

Витяжні отвори приміщень розміщуємо під стелею на відстані 0,25 м від стелі, на них встановлюємо вентиляційні решітки.

Решітки вибираємо по площі живого перерізу (F) з урахуванням того, що габаритні розміри решітки повинні відповідати розмірам відповідного каналу.

Аксонометричну схему системи вентиляції виносимо в графічну частину роботи. На кожній ділянці проставляємо її довжину. Виділяємо головний розрахунковий напрям – через канал верхнього поверху.

7.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів

Мета аеродинамічного розрахунку – визначити розміри вентиляційних решіток і каналів. У результаті необхідно забезпечити відповідність втрат тисків з існуючим тиском при русі розрахункової кількості повітря по каналам вентиляції.

Аеродинамічний розрахунок виконаємо у такій послідовності.

Знаходимо розрахунковий гравітаційний перепад тиску, який є рушійною силою для переміщення повітря в елементах гравітаційної вентиляції, Па

, (7.3)

де, g – прискорення вільного падіння, рівне 9,81 м/;

- позначка відповідного гирла шахти і середини витяжної решітки, м; - густина зовнішнього повітря при температурі +5 ^ОС, яка визначається за формулою, кг/м³