Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РГР з геодезії стаціонар.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
1.33 Mб
Скачать

2.3 Обчислення координат точок теодолітного ходу

2.3.1 Оцінка якості виміряних кутів і їх ув'язування

Якість виміряних кутів оцінюють порівнянням кутової fі гранично допускної кутовоїfгр. нев'язок ходу. Кутову нев'язкуfобчислюють за формулою

f= - ()т, (2.1)

де сума виміряних кутів ходу ,

()т=180° (n-2) – теоретичне значення суми кутів ,

n– кількість кутів .

Гранично допускна нев'язка fгр. =.

Якщо ffгр., кути виміряні якісно, і їх ув'язують , розподіляючи нев’язкуfна всі кути порівну. Поправкав окреме значення кута визначається за формулою

= -. (2.3)

Заокруглені до 0,1 поправки записують над відповідними виміряними кутами (графа 2 )

Ув'язане значення кута буде

ув.=+ . (2.4)

Контроль:

ув.=()т. (2.5)

2.3.2 Обчислення дирекційних кутів ліній

Дирекційні кути ліній ходу обчислюють послідовно, використовуючи дирекційний кут I-IIі ув'язані значення кутівув.

II-III =I-II 180- 2ув. ,

III-IV =II-III 180- 3ув. (2.6)

…………………………

…………………………

Контроль: I-II =V-I 180- 1ув.

Приклад: -=4530,0+18000-10516,6=12013,4,

I-II=31232,1-18000-8702,1=4530,0.

2.3.3 Обчислення приростів координат точок ходу

Прирости координат обчислюють за формулами

х = d cos , (2.7)

y = d sin ,

де d– горизонтальне прокладення окремої лінії,

 – дирекційний кут цієї лінії.

Знаки приростів координат відповідають знакам косинуса і синуса дирекційного кута й при обчисленнях на калькуляторі визначаються авто­матично. Обчислені значення приростів координат заокругляють до 0, 01 м та записують у графи 6 і 7 відомості.

2.3.4 Оцінка якості виміряних ліній і ув'язування приростів

координат

Якість вимірювання ліній оцінюють порівнянням відносної лінійної нев'язки ходу fвідн.із допускною лінійною нев'язкоюfдоп.Спочатку обчислюють нев'язки приростів координатfxіfy

fx = x,fy= y(2.8)

та абсолютну лінійну нев'язку fa6c.

. (2.9)

Відносну лінійну нев'язку ходу обчислюють за формулою

fвідн.=,(2.10)

де Р = d(периметр ходу), (2.11)

і виражають у вигляді аліквотного дробу (дріб із чисельником, що дорівнює одиниці).

Одержане значення fвідн.порівнюють із допускною лінійною нев'язкоюfдоп.=. Якщоfвідн. fдоп., довжини ліній виміряні якісно, і тоді ув'язують прирости координат.

Поправки δxтаδув обчислені приростихіукоординат визначаються за формулами

δx =-d,

δу =-d,(2.12)

тобто нев'язки fxіfyрозподіляють у прирости координатпропорційно довжинам ліній, за якими ці прирости обчислені.

Заокруглені до 0,01 м поправки δX іδузаписують над відповідними приростами координат (графи (6 і 7).

Приклад: x-= - м,

δуV-V= + м.

Ув'язані прирости координат обчислюють за формулами :

хув.= х + δx ,

yув.= y + δy . (2.13)

Контроль: хув.=0,

yув.=0. (2.14)

2.3.5 Обчислення координат точок

Координати точок теодолітного ходу обчислюють послідовно, використовуючи координати точки Іі ув'язані прирости координат:

xII=xI+хув.I-II ,

yII=yI+yув.I-II . (2.15)

……………………

……………………

Контроль: xI=xV+хув.V-I ,

yI=yV+yув.V-I .

Приклад: x2=+105,10+36,36 =+141,46 м,

y2=-83,12+37,02=-46,10 м,

……………………

……………………

x 1=+84,02+21,08=+105,10 м,

y1=-60,14-22,98=-83,12 м.