Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
моя пз.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
773.63 Кб
Скачать

3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами

Перевірка несучої здатності балки на дію поперечної сили виконується за умовою:

Балка має бути заармована хомутами із двох стержнів мм (мм2), установлених з кроком мм.

Перевіряємо за умовою, чи забезпечують ці конструктивні вимоги міцність балки за похилими перерізами:

Перевіряємо умову

мм, умова виконується, вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.

Перевіряємо за умовою міцність балки за похилими перерізами на дію головних розтягуючи напружень:

кН – похилі тріщини не утворюються, потрібне врахування хомутів,

Оскільки , то беремомм,беремо з таблиці для заданого класу бетону В15.

Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням хомутів, пропустивши спочатку, що відігнуті стержні в роботі балки участі не беруть:

;

кНм.

Для обчислення С знаходимо

кН/м.

Rsw=175 МПа

Оскільки Н/мкН/м, то:

С =м;

м; , тоді приймаємо =0,54.

Тепер обчислюємо:

кН;

кН кН

Оскільки кН, то міцність балки за похилими перерізами, армованими хомутамимм, забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно враховувати.

3.6 Побудова огинаючої епюри моментів

Огинаючу епюру моментів будуємо відповідно до [3]Для цього знаходимо спочатку відношення тимчасового навантаження до постійного.

.

За обчисленим відношенням із таблиці вибираємо значення коефіцієнтів. Моменти обчислюємо в табличній формі.

Для точок 6-12 значення коефіцієнта знаходимо за таблицею методом інтерполяції. За зведеними в таблиці 3.1. даними будуємо огинаючу епюру моментів.

Таблиця 3.1 – Обчислення значень ординат огинаючої епюри моментів у перерізах другорядної балки

Проліт

Розра-хунковий переріз

Відстань від лівої опори до перерізу,мм

Значення коефіцієнта

pl2sbi ,

кНм

Згинальні моменти, кНм

+

-

Mmax

Mmin

А-Б

1

2

1-1

3

4

5

1185

2370

2520

3555

4740

5925

0,065

0,090

0,091

0,075

0,020

-

-

-

-

-

-

-0,0715

26,435,9252 = 927,8

60,3

83,5

84,4

69,6

18,6

-

-

-

-

-

-

-64,7

Б-В

5

6

7

3-3

8

9

10

0

1170

2340

2925

3510

4680

5850

-

0,018

0,058

0,0625

0,058

0,018

-

-0,0715

-0,0284

-0,0066

-0,036

-0,0224

-0,0625

26,435,852 = 904,5

-

16,3

52,5

56,5

52,5

16,3

-64,7

-25,7

-6

-

-3,3

-20,3

-56,5

В-Г

10

11

12

0

1185

2370

-

0,018

0,058

-0,0625

-0,0214

-0,0034

927,8

-

16,7

53,8

-56,5

-19,9

-3,2

3.7 Побудова епюри матеріалів

Епюру матеріалів будуємо в прольотах А-Б і Б-В, керуючись рекомендаціями літературних джерел.

Значення ординат епюри обчислюємо за формулою . Побудову епюри починаємо від опори А.

Проліт А-Б. Переріз 1-1.

Згідно з формулою на відстані від опори А балкою сприймається згинальний момент (переріз 1-1):

,

У цьому перерізі мм,мм2, МПа. Щоб знайтиспочатку обчислюємо

Із таблиці знаходимо значення ,за яким матимемокНм.

кНм;

Із таблиці знаходимо ,

Переріз 5-5. У цьому перерізі мм,мм2, МПа. Щоб знайтиспочатку обчислюємо

Із таблиці знаходимо

кНм;

кНм;

, оскільки в цих перерізах армування розтягнутої зони однакове. Справа від опори 1 .

Переріз 2-2. =873,2мм2.

;

мм

мм

Знаходимо момент:

Із таблиці знаходимо.

кНм;

Переріз 2-2”. =559мм2.

;

мм

мм

Знаходимо момент:

Із таблиці знаходимо.

кНм;

;

Із таблиці знаходимо.

кНм;

Проліт Б-В. Переріз 3-3. У цьому перерізі для вибраного армування міцність балки така сама, як і в перерізі 1-1, але тільки для верхнього поясу:

кНм,

А внизу арматура відрізняється, отже і момент буде іншим, тому:

=628мм2. h0=420мм.

Знаходимо момент:

Із таблиці знаходимо.

кНм

Знайдемо значення , для того, щоб знати місце теоретичного обриву арматури, для цього використаємо формулу:

,

Отже, , приймаємо 525мм в прольоті А-Б.

Таблиця 3.2 – Підрахунок довжин окремих ділянок стержнів і їх кількості на другорядну балку

Позиція

Ділянка балки, що розглядається

Місце розташування стержня

Довжина стержня на ділянках, що розглядається,мм

Кількість стержнів на балку

12

Крайні прольоти А-Б

В торцях балки

450-20-20-6=404

2

Над опорою А

250-10+50=290

Відгин

410/cos450=580

Знизу балки

5950-50-820-290-375=4415

Відгин

410/cos450=580

Над опорою Б

375+1290=1665

13

Середній проліт Б-В та В-Г

Зверху балки

1826+2516=4342

4

10

Крайні прольоти А-Б та В-Г

Знизу балки

6150-150+120-150+120=6090

4

11

Середній проліт Б-В

Знизу балки

5950+250-10+120-150=6160

2

14

Вся балка

Зверху балки

18450+50-10+50-10=18530

2

15

Крайні прольоти А-Б та В-Г

Вся балка

2*12,5*6+2*(410+5+16)+192=1204

28

Середній проліт Б-В

16

На опорах А та Г

Вся балка

2*12,5*6+2*(410+5+16)+2*192=1246

20

На опорах Б та В

43