- •Вихідні дані
- •2.2 Розрахункова схема плити
- •2.3 Статичний розрахунок плити
- •2.4 Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу плити
- •2.5 Визначення площ робочої арматури в розрахункових перерізах плити
- •2.6 Конструювання монолітної плити
- •Розділ 3
- •3.4 Визначення площі робочої арматури в розрахунковому перерізі балки
- •3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами
- •3.6 Побудова огинаючої епюри моментів
- •3.7 Побудова епюри матеріалів
- •Використана література
3.5 Розрахунок міцності балки за похилими перерізами
Перевірка несучої здатності балки на дію поперечної сили виконується за умовою:
Балка має бути заармована хомутами із двох стержнів мм (мм2), установлених з кроком мм.
Перевіряємо за умовою, чи забезпечують ці конструктивні вимоги міцність балки за похилими перерізами:
Перевіряємо умову
мм, умова виконується, вибраний крок хомутів залишаємо незмінним.
Перевіряємо за умовою міцність балки за похилими перерізами на дію головних розтягуючи напружень:
кН – похилі тріщини не утворюються, потрібне врахування хомутів,
Оскільки , то беремомм,беремо з таблиці для заданого класу бетону В15.
Перевіряємо міцність балки за похилими перерізами з урахуванням хомутів, пропустивши спочатку, що відігнуті стержні в роботі балки участі не беруть:
;
кНм.
Для обчислення С знаходимо
кН/м.
Rsw=175 МПа
Оскільки Н/мкН/м, то:
С =м;
м; , тоді приймаємо =0,54.
Тепер обчислюємо:
кН;
кН кН
Оскільки кН, то міцність балки за похилими перерізами, армованими хомутамимм, забезпечена. Відігнуту арматуру не потрібно враховувати.
3.6 Побудова огинаючої епюри моментів
Огинаючу епюру моментів будуємо відповідно до [3]Для цього знаходимо спочатку відношення тимчасового навантаження до постійного.
.
За обчисленим відношенням із таблиці вибираємо значення коефіцієнтів. Моменти обчислюємо в табличній формі.
Для точок 6-12 значення коефіцієнта знаходимо за таблицею методом інтерполяції. За зведеними в таблиці 3.1. даними будуємо огинаючу епюру моментів.
Таблиця 3.1 – Обчислення значень ординат огинаючої епюри моментів у перерізах другорядної балки
Проліт |
Розра-хунковий переріз |
Відстань від лівої опори до перерізу,мм |
Значення коефіцієнта |
pl2sbi , кНм |
Згинальні моменти, кНм | ||
+ |
- |
Mmax |
Mmin | ||||
А-Б |
1 2 1-1 3 4 5 |
1185 2370 2520 3555 4740 5925 |
0,065 0,090 0,091 0,075 0,020 - |
- - - - - -0,0715 |
26,435,9252 = 927,8
|
60,3 83,5 84,4 69,6 18,6 - |
- - - - - -64,7 |
Б-В |
5 6 7 3-3 8 9 10 |
0 1170 2340 2925 3510 4680 5850 |
- 0,018 0,058 0,0625 0,058 0,018 - |
-0,0715 -0,0284 -0,0066
-0,036 -0,0224 -0,0625
|
26,435,852 = 904,5
|
- 16,3 52,5 56,5 52,5 16,3
|
-64,7 -25,7 -6 - -3,3 -20,3 -56,5 |
В-Г |
10 11 12
|
0 1185 2370
|
- 0,018 0,058
|
-0,0625 -0,0214 -0,0034
|
927,8
|
- 16,7 53,8
|
-56,5 -19,9 -3,2
|
3.7 Побудова епюри матеріалів
Епюру матеріалів будуємо в прольотах А-Б і Б-В, керуючись рекомендаціями літературних джерел.
Значення ординат епюри обчислюємо за формулою . Побудову епюри починаємо від опори А.
Проліт А-Б. Переріз 1-1.
Згідно з формулою на відстані від опори А балкою сприймається згинальний момент (переріз 1-1):
,
У цьому перерізі мм,мм2, МПа. Щоб знайтиспочатку обчислюємо
Із таблиці знаходимо значення ,за яким матимемокНм.
кНм;
Із таблиці знаходимо ,
Переріз 5-5. У цьому перерізі мм,мм2, МПа. Щоб знайтиспочатку обчислюємо
Із таблиці знаходимо
кНм;
кНм;
, оскільки в цих перерізах армування розтягнутої зони однакове. Справа від опори 1 .
Переріз 2-2. =873,2мм2.
;
мм
мм
Знаходимо момент:
Із таблиці знаходимо.
кНм;
Переріз 2-2”. =559мм2.
;
мм
мм
Знаходимо момент:
Із таблиці знаходимо.
кНм;
;
Із таблиці знаходимо.
кНм;
Проліт Б-В. Переріз 3-3. У цьому перерізі для вибраного армування міцність балки така сама, як і в перерізі 1-1, але тільки для верхнього поясу:
кНм,
А внизу арматура відрізняється, отже і момент буде іншим, тому:
=628мм2. h0=420мм.
Знаходимо момент:
Із таблиці знаходимо.
кНм
Знайдемо значення , для того, щоб знати місце теоретичного обриву арматури, для цього використаємо формулу:
,
Отже, , приймаємо 525мм в прольоті А-Б.
Таблиця 3.2 – Підрахунок довжин окремих ділянок стержнів і їх кількості на другорядну балку
Позиція |
Ділянка балки, що розглядається |
Місце розташування стержня |
Довжина стержня на ділянках, що розглядається,мм |
Кількість стержнів на балку |
12 |
Крайні прольоти А-Б |
В торцях балки |
450-20-20-6=404 |
2 |
Над опорою А |
250-10+50=290 | |||
Відгин |
410/cos450=580 | |||
Знизу балки |
5950-50-820-290-375=4415 | |||
Відгин |
410/cos450=580 | |||
Над опорою Б |
375+1290=1665 | |||
13 |
Середній проліт Б-В та В-Г |
Зверху балки |
1826+2516=4342 |
4 |
10 |
Крайні прольоти А-Б та В-Г |
Знизу балки |
6150-150+120-150+120=6090 |
4 |
11 |
Середній проліт Б-В |
Знизу балки |
5950+250-10+120-150=6160 |
2 |
14 |
Вся балка |
Зверху балки |
18450+50-10+50-10=18530 |
2 |
15 |
Крайні прольоти А-Б та В-Г |
Вся балка |
2*12,5*6+2*(410+5+16)+192=1204 |
28 |
Середній проліт Б-В | ||||
16 |
На опорах А та Г |
Вся балка |
2*12,5*6+2*(410+5+16)+2*192=1246 |
20 |
На опорах Б та В |
43 |