2.4 Побудова топографічного плану

2.4.1 Побудова та оцифрування координатної сітки

На аркуші ватману (формат A3) проводять діагоналі, на яких відкладають довільні,але однакові відрізки. З'єднавши одержані точки, одержують прямокутник, який є основою для побудови координатної сітки (рисунок 1).

На сторонах прямокутника будують сітку квадратів (довжина сторони

10 см). Сітку оцифровують у масштабі 1:500, тобто кратно 50 м, відповідно до значень координат точок. Сітка повинна бути побудована й оцифрована так, щоб усі точки теодолітного ходу помістились на аркуші і при цьому план розміщувався приблизно посередині аркуша. Крім того, у зв’язку з тим, що на цьому ж аркуші буде будуватись частина плану за результатами тахеометричної зйомки, необхідно, щоб навколо точки IVще залишалось чисте місце в радіусі приблизно 6 см.

Рисунок 1 До побудови координатної сітки і нанесення точок теодолітного ходу (координати точкиI:x_I = 105.10 м, y_I= -83.12 м)

2.4.2 Нанесення точок знімальної основи

Нанесення на план точок теодолітного ходу виконують за допомогою циркуля і масштабної лінійки у такій послідовності (рисунок 1):

1.Знаходять квадрат, де повинна розміщуватись точка.

2.На протилежних сторонах квадрата за напрямком осі xвідкладають у масштабі відрізки, які дорівнюють різниці абсциси точки й оцифрованої сітки.

3.З'єднують одержані при відкладанні точки і на цій лінії за напрямком осі увідкладають у масштабі різницю ординати точки та оцифрованої сітки.

4.Точку наколюють голкою циркуля, обводять колом діаметром 1,5 мм і зліва підписують номер точки.

Правильність нанесення точок контролюють за такими параметрами: точки теодолітного ходу повинні розташовуватись на плані за годинниковою стрілкою; довжини ліній, виміряні на плані, з точністю масштабу мають дорівнювати відповідним горизонтальним прокладенням; дирекційні кути, виміряні на плані, повинні збігатися з їх відповідними значеннями, які використовувалися при обчисленнях.

2.4.3 Нанесення ситуації та оформлення плану

Точки теодолітного ходу з'єднують лініями. За допомогою масштабної лінійки, циркуля і транспортира, використовуючи числові дані абрису свого варіанта, наносять ситуацію. Спосіб нанесення окремої точки ситуації на план відповідає способу зйомки цієї точки: перпендикулярів, створів, полярних координат, лінійної й кутової засічок.

Усі допоміжні лінії витирають, на плані залишаються тільки точки теодолітного ходу, перетини сітки координат і наявні елементи ситуації, зображені умовними знаками (додаток Е).

План оформляють кульковими ручками (чорний, зелений кольори), вулицю відмивають рожевим кольором, зарамочне оформлення плану – згідно з додатком Д.

2.5 Контрольні питання

1. Що називається теодолітним ходом і які вимоги ставляться до нього?

2. Які вимірювання і якими приладами проводять при прокладанні теодолітного ходу ?

3. Що називається горизонтальним прокладенням лінії ?

4. Що називається кутовою нев'язкою і як її обчислити для замкнутого теодолітного ходу ?

5. Як визначити гранично допускну кутову нев'язку і для чого вона служить ?

6. Як ув'язати виміряні кути і який контроль їх ув'язування ?

7. Що називається дирекційним кутом лінії ?

8. Як обчислити дирекційні кути сторін теодолітного ходу для виміряних правих за ходом горизонтальних кутів і який контроль цих обчислень ?

9. Як оцінити якість лінійних вимірювань у теодолітному ході ?

10. Що називається приростами координат точок і як їх обчислити?

11. Як обчислити нев'язки f_x, f_y, f_a6c для замкнутого теодолітного ходу?

12. Який геометричний смисл нев'язок f_x, f_y , f_a6c ?

13. Як ув'язують прирости координат і контролюють обчислення ?

14. Якими способами знімають ситуацію місцевості і які вимірювання проводять у кожному способі ?

15. Що називається абрисом горизонтальної зйомки ?

16. Що називається топографічним планом ?

17. Що називається масштабом плану і точністю масштабу ?

18. Як побудувати й цифрувати сітку координат ?

19. Як нанести на план точку теодолітного ходу ?

20. Який контроль нанесення на план точок теодолітного ходу ?