
- •Методичні вказівки до виконання теплотехнічного розрахунку зовнішніх огороджувальних конструкцій цивільних будівель
- •1 Розрахунок опору теплопередачі огороджувальних конструкцій
- •Порядок розрахунку
- •Порядок розрахунку
- •2,31 (М2·к)/Вт.
- •Порядок розрахунку
- •2 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій за допомогою комп’ютерної техніки
- •Література
- •К Кількість градусо-діб опального періоду: і зона – більше 3501 іі зона – від 3001 до 3500 ііі зона – від 2501 до 3000iv зона – менше 2500арта-схема температурних зон України [1]
- •Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків , м2·к/Вт [1]
- •Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд
- •Температура точки роси, оС, для різних значень температур і відносної вологості повітря у приміщенні , %, [3].
- •Теплотехнічні характеристики будівельних матеріалів і конструкцій [1]
Порядок розрахунку
У рамках курсового проекту достатньо виконувати перевірку лише умови (1).
Приведений
опір теплопередачі огороджувальної
конструкції
визначаємо за формулою
,
(м2·К)/Вт.
(4)
Мінімально
допустиме значення опору теплопередачі
зовнішніх стін житлових та громадських
будівель для І температурної зони
складає 2,8 (м2·К)/Вт
(дод.
2).
Приймаючи
,
знаходимо товщину шару фасадного
утеплення:
0,123
м = 123 мм.
Згідно
з розрахунком можна запропонувати
утеплювач товщиною
130
мм
для приведеної загальної товщини
огороджувальної конструкції δ
= 670
мм.
Отже,
приведений опір теплопередачі
становитиме:
2,92
(м2·К)/Вт
>
,
що задовольняє умову (1). Товщина шару фасадного утеплення зовнішньої стіни громадської будівлі прийнята вірно.
Приклад 1.2.
Визначити товщину зовнішньої багатошарової стіни житлового будинку для кліматичних умов Одеської області.
δ3-?
Рис.2 – Розрахункова схема багатошарової стіни житлового будинку
Вихідні дані:
Р
δ2-?
озрахункова схема стіни (рис. 2): 1 – вапняно-піщаний розчин, 20 мм,1800 кг/м3; 2 – пінобетон,
300 мм,
800 кг/м3; 3 – мінераловатний утеплювач,
75 кг/м3; 4 – повітряний прошарок; 5 – облицювальна цегла, 65 мм,
1800 кг/м3 (дод. 7).
Розрахункові відносна вологість і температура внутрішнього повітря в приміщенні становлять
55 %,
20оС (дод. 3, табл. 2). Вологісний режим – нормальний (дод. 3, табл. 1), умови експлуатації огороджувальних конструкцій – „Б” (дод. 4).
Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря
–18оС – середня температура найбільш холодної доби із забезпеченістю 0,92, припускаючи, що
> 1,5 [1].
Розрахункова точка роси для
20оС і
55 % становить
10,69оС (дод. 6).
Температурна зона Одеської області – ΙΙΙ (дод. 1).
Значення теплотехнічних показників і коефіцієнтів у розрахункових формулах:
0,87 Вт/(м·К);
0,81 Вт/(м·К);
0,062 Вт/(м·К);
0,81 Вт/(м·К) (дод. 7);
8,7 Вт/(м2·К);
23 Вт/(м2·К) (дод. 5).
Оскільки товщина зовнішнього огороджувального шару менше 250 мм, то повітряний прошарок є вентильованим і разом з облицювальним шаром при визначенні опору теплопередачі огороджувальної конструкції не враховуються.
Порядок розрахунку
Перевірка умови (1)
За
формулою (4)
приведений опір теплопередачі
для
даної тришарової конструкції
підраховується за формулою
.
Як перший варіант приймаємо товщину утеплювача 50 мм.
Підставивши розрахункові дані, отримаємо
(м2·К)/Вт.
Розрахунковий
опір теплопередачі
=
1,99 (м2·К)/Вт,
що менше за мінімально допустиме
значення опору теплопередачі зовнішніх
стін житлових та громадських будівель,
яке для ІІІ температурної зони складає
2,2 (м2·К)/Вт
(дод. 2).
Забезпечити нормативне значення опору теплопередачі можливо шляхом збільшення товщини утеплювача. Знаходимо товщину теплоізоляційного матеріалу з попередніх формул і залежностей:
=0,063 м = 63 мм.
Приймаємо
товщину утеплювача кратно дробовому
модулю (субмодулю) 1/10М, 70
мм для загальної ширини стіни δ = 485 мм.
Визначаємо
приведений опір теплопередачі
за формулою (4):