Введення даних і формул обчислення

Для того щоб у вічко занести числове значення, необхідно підвести вказівник вічка (це виділений чорний прямокутник, який на початку розташований у вічку А1) за допомогою клавіш переміщення і набрати це число. Набране число буде розташоване в командному рядку. Для вводу числа у вічко натискаємо клавіш «Enter».

Якщо це вічко повинне містити результат обчислення, то сюди треба записати формулу, за якою буде виконуватись процес розрахунку.

Процес написання формули завжди починається із знаку одномісної арифметичної операції — « + » або « – ». За знаком слідує або адреса вічка, за якою міститься числове значення, або число, або вбудована функція (наприклад, логарифм десятковий числа — LOG (<вираз>), корінь квадратний (SQRT(<вираз>) і т.ін.). Під виразом розуміємо числову константу чи алгебраїчний вираз. Якщо число записане у вічко, достатньо вказати адресу цього вічка. Список всіх вбудованих функцій можна продивитись, скориставшись функціональними клавішами: F3 або, викликавши допомогу, по F1. Коригуванння значення вічка можна виконати, підвівши вказівник вічка — курсор до необхідної клітинки і натиснувши F2.

Рис.2

Збереження інформації та її друк

Для того щоб перервати роботу з програмою, не втративши інформацію, треба записати дані у файл. Це можна зробити, перейшовши в головне меню і вибравши пункт «Файл» (рис.2).

Якщо обрати підменю «Сохранить под именем», то одержимо новий файл. Для цього QPRO потребує або вводу імені нового файла, або дає змогу вибрати потрібну назву файла з існуючого списку. Записавши нове ім’я або вказавши існуюче, треба натиснути клавішу [Enter], щоб здійснити процес запису інформації в директорію С:\ QPRO.

Якщо вибрати підменю «Сохранить» (або натиснути [Ctrl] + [S]), то цим самим можна обновити вже існуючий файл, той файл, що використовувався з початку сеансу.

Для друку використовуємо меню «Печать» головного меню (рис.3).

Рис. 3

Спочатку використовуємо підменю «Блок», щоб окреслити блок вічок, які потрібно роздрукувати. Якщо увійти сюди клавішем [Enter], треба дати відповідь на запрос програми «Укажите блок печати» — вказати адресу блоку вічок, інформація з яких роздруковується. Адреса блоку вічок — це адреса верхньої лівої клітинки, потім « . », ще раз « . » і адреса нижньої правої клітинки. Наприклад, А1 . . С15. Це поле заштриховане на рис.4.

До числа обов’язкових параметрів цього меню належить також підменю «Куда выводить».Увійшовши сюди, треба вказати фізичний пристрій виводу: принтер або файл друку (тобто йдеться мова про запис у текстовий файл на жорсткий диск).

Остання команда цього підменю — «Печатать таблицу». По цій команді роздруковується вказаний блок вічок.

Рис. 4

Використаємо розглянуті прийоми роботи не прикладі розв’язання конкретної задачі – треба побудувати економетричну модель, яка характеризує залежність витрат на одиницю продукції від рівня фондомісткості продукції і продуктисності праці. Дані спостережень наведені у табл. 1. При побудові моделі використаємо метод найменших квадратів.

Стартуємо командою

С: \QPRO\ q.exe

На екрані після загрузки програми порожні клітинки електронної таблиці. Починаємо ведення даних. Для ідентифікації собівартості продукції запишемо у першому вічку колонки А символ Y. Починаючи з А 2 до А17, вводимо числові значення. Для цього переміщуємо курсор і набираємо

<ціла частина> <десяткова точка> <дробова частина> <Enter>.

Таблиця 1

№ cпостереження	Затрати на одиницю продукції	Фондомісткість продукції	Продуктивність праці
1	22	45	1,5
2	34	75	1,6
3	50	125	1,9
4	67	223	1,8
5	47	92	3,4
6	66	146	3,6
7	81	227	3,4
8	106	358	3,5
9	70	135	5,5
10	95	218	5,4
11	119	331	5,4
12	147	490	5,3
13	93	175	8,5
14	133	305	8,3
15	169	468	8,1
16	197	749	7,3

В наступні колонки В, С і D будемо заносити аналогічно значення матриці Х. Матриця Х в електронній таблиці має блок значень від В2 до D17, тобто Х₀ складають вічка В2 – В17; Х₁ – С2 – С17; Х₂ – D2 – D17 (рис. 5). Далі ведемо розрахунки по формулі:

Знаходимо транспоновану матрицю Х¢. Для цього треба вибрати пункт головного меню «Редактирование», потім підпункт «Транспонировать». Для виконання операції транспонування матриці треба ввести адресу блоку, де знаходиться матриця Х. Це вічка В2 .. D17. Крім того, програма обов’язково буде вимагати повідомлення адреси блоку, в якому потрібно розташувати транспоновану матрицю Х¢. Достатньо вказати адресу лівої верхньої клітини, наприклад: А21. Автоматично блок А21 .. Р23 буде містити Х¢.

Далі за формулою необхідно одержати добуток Х¢Х. Це можна зробити, використовуючи пункт головного меню «Сервис», підпункт «Математика», функція «Перемножить». Ця функція вимагає вводу блоків, де розміщені Х¢ і Х, а також треба вказати, де розташувати блок-результат, наприклад В25.

Аналогічно знайдемо Х¢Y. Адреса цього добутка — F25 .. F27.

Обернена матриця знаходиться за допомогою функції «Обратить», підменю «Математика». Цій функції достатньо вказати блок В25 .. D27, де записана матриця Х, і одресу блоку-результату В29, тоді одержимо матрицю (Х¢Х)^–1 в блоці В29 .. D31.

Перемноживши (Х¢Х)^–1 (блок В29 .. D31) на Х¢Y (блок F25 .. F27), одержимо в блоці F29 .. F31.

Рис.5

Таким чином, економетричну модель можемо записати у вигляді:

Y = 9,1106 + 0,2003X₁ + 6,9309X₂ + u.

Знайдемо тепер . Для цього треба записати у вічка F2 .. F17 формулу розрахунку .

Підвівши курсор до вічка F2 набираємо формулу в командному рядку:

+ $F$29 + $F$30 × C2 + $F$31 × D2

Знак «$» помічає номер колонки (рядка) константи. Ця адреса не змінюється, якщо формулу переміщати до інших клітинок електронної таблиці. Набравши формулу, вводимо її в клітинку F2 клавішем [Enter]. В клітинці відобразиться розрахункове значення .

Оскільки всі інші значення отримуються аналогічно за цією самою формулою, то скoпіюємо формулу в клітинки F2 .. F17. Для цього використаємо пункт головного меню «Редактировать», підпункт «Копировать». На запитання вкажемо адресу вічка, з якого беремо необхідну формулу розрахунку, і адресу блоку вічок, в які цю формулу треба записати — F2 .. F17. У формулі програма автоматично змінить адреси, які не є константами, наприклад, С2 замінить на С3, D2 — на D3, і т.ін. і виконає розрахунки. На рис.6 зображено розрахунок . У командному рядку видно формулу, по якій відбувався розрахунок, для вічка, яке помічене курсором.

Рис.6

У сусідній колонці G знайдемо величини Для цього введемо формулу:

+А2 – F2

і скопіюємо її в клітинки G3 .. G17.

Значення знаходяться за формулою G2^2, яку записуємо в Н2. Так само переписуємо останню формулу у вічка Н3 .. Н17. запишемо в клітинку Н18. Суму знайдемо за допомогою вбудованої функції SUM. Формула розрахунку значення для Н18 має вигляд:

+ SUM (H2 .. H17)

Виконані розрахунки збережемо у файлі. Для цього в пункті «Файл» головного меню виберемо підпункт «Сохранить под именем». Програма виведе табличку з назвами існуючих файлів. Серед них можна вибрати ім’я, якщо файл існував до початку сеансу, або ввести нове (треба мати на увазі, якщо вибране ім’я співпадає з назвою у табличці, то дані у файлі поновляться, тобто стара інформація буде загублена).

Введемо нове ім’я ТЕМА. Wq l. У цьому файлі програма QPRO запише дані розрахунки.

Роздрукувати інформацію можна. Вибравши пункт «Печать» і задавши адресу блоку друку. В нашому випадку це блок А1 .. Р31.

Закінчуємо роботу з програмою, натистнувши [Ctrl] + [X].

165