Pidoprigora_O_A__Kharitonov_Ye_O_Rimske_prav

здійснити за участю нотаріуса, оцінювача, кредиторів спад­

кодавця та інших зацікавлених осіб опис і оцінку спадкового

майна. Відповідальність спадкоємця за борги спадкодавця в

такому разі обмежувалася лише обсягом активної частини прийнятої спадщини. Наприклад, спадщина за ЗДlисненим описом містила в собі майна на 2 тисячі і боргів на 3 тисячі.

Спадкоємець ніс відповідальність J1ише в межах 2 тисяч ак­

тивного майна.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помирав

після відкриття спадщини, не встигши прийняти ЇЇ, спадщину

приймав субститут (підпризначений спадкоємець). В іншому разі відповідно до давнього jus сіуіІе спадщина залишилася

без господаря.

Преторська практика винайшла інший шлях. В разі смерті спадкоємця за заповітом відкривалося спадкування за зако­

ном. Частка померлого спадкоємця за законом пропонува­

лась наступним спадкоємцям. Поступово преторська практи­

ка виробила загальне правило: якщо спадкоємець помирав

після відкриття спадщини, але дО ЇЇ прийняття, право прий­ няти належну йому частку переходило до його спадкоємців

(сnаокоВа трансмісія).

Спадкову трансмісію слід відрізняти від спадкування за

правом представлення. Якщо спадкування за правом пред­ ставлення має місце лише в разі спадкуванні за законом, то спадкова трансмісія могла мати місце як при спадкуванні за законом, так і при спадкуванні за заповітом. Крім того, спад­

кування за правом представлення настає, якщо спадкоємець

помер до відкриття спадщини, а спадкова трансмісія буде то­ ді, коли закликаний спадкоємець помирає після відкриття

спадщини, але до її прийняття. Спадкова частка померлого

спадкоємця при спадкуванні за правом представлення пере­

дається конкретно зазначеним у законі особам - онукам, ді­ дусям, бабусям тощо. При спадковій трансмісії право на

прийняття частки, що мав одержати померлий, переходить до

будь-яких його спадкоємців.

Якщо спадкоємець помирав до прийняття спадщини і не було спадкової трансмісії чи він відмовлявся від прийняття

спадщини, його частка порівну приростала до часток інших спадкоємців. Наприклад, якщо помирав один з двох спадко­ ємців за заповітом до прийняття спадщини, не залишивши спадкоємців, його частка не переходила до спадкоємців за

законом. На підставі правила, що не може бути одночасного

440

закликання до спадкування за заповітом і за законом, частка

померлого спадкоємця приростала до частки спадкоємця за

заповітом, що залишився живим.

Спадкоємці були зобов'язані виконати також інші обов'яз­

ки, що були зазначені в заповіті. Для захисту своїх спадкових

прав вони мали спеціальний позов.

§ 2. Сингулярне наступництво

Римське спадкове право знало сингулярне наступництВо,

за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові ви­

годи без обтяження Їх будь-якими обов'язками. Це були lе­ gata (легати або заповідальні відкази) і fideicomiss (фідеїко­

міси).

Legata (легат, або заnоВідальний Відказ) - це ро:mоря­

дження спадкодаВця у заnоВіті про надаюtя будь-якої май­ ноВої Виzoди за рахунок сnадкоВоzo майна третій особі - Відка.юодержуВачу.

За легатом до легатарія (відказоодержувача) переходило

окреме право, а не частина спадщини. Отже, легатарій не ніс

ніякої відповідальності за борги спадкодавця.

у римському спадковому праві класичного періоду існува­

ли чотири види легатів, які відрізнялися способами призна­ чення відказоодержувачів. Легати призначалися тільки в разі спадкування за заповітом і тому не могли бути покладені на спадкоємців за законом. Встановлення легатів супроводжува­

лося суворим додержанням ряду формальностей, що усклад­

нювало процедуру Їх оформлення. Виконання легатів забез­

печувалося позовним захистом.

Обтяжливий формалізм встановлення легатів, неможли­

вість покладати Їх на спадкоємців за законом призвели в пе­ ріод імперії до виникнення ще одного виду заповідальних

розпоряджень - фідеїкомісів. Вони з'явилися внаслідок по­ слаблення формалізму і були можливі на основі усних або

письмових прохань спадкодавця, з якими вони зверталися

найчастіше в момент смерті до спадкоємців про виконання

будь-якої позитивної дії на користь третіх осіб. Спочатку та­

кі прохання юридичної сили не мали і тому не мали юридич­

ного захисту. Цим пояснюється назва подібних розпоря­

джень або прохань (фідеїкоміс - доручення совісті). Вико­ нання Їх було справою совісті спадкоємця, на якого поклада­

лися такі розпорядження або прохання. Він міг Їх і не вико-

441

Аооаmок 1

словник

А

Аргіогі - від майбутнього; від того, що з'ясувалось пізніше, неза­

лежно від досвіду

А. D. - скорочення від Anno Domini - рік нашого Господа, від

Різдва Христового

АЬ antiquo - з давніх часів

АЬ intestato - спадкування всупереч заповіту, тобто за законом АЬ invito - проти своєї волі

Absentia - відсутність на місці й у часі Accessio - прирощення, приєднання речей Accusatio - звинувачення

Actio - позов Actio in гет Actio doli -

Actio furti - позов із незаконного привласнення чужого майна Actio in personam - персональний позов, заснований на договорі

чи іншому зобов'язанні

Actio in гет - речевий позов, спрямований на захист права влас-

ності та інших речевих прав незалежно від наявності договору

Actio negatoria - негаторний позов

Actio pignoraticia - позов, що Грунтується на відносинах застави

Actio quod metus causa - позов проти погрози

Actore non probante reus absolvitur - обвинуваченого буде виправ-

дано, якщо ЗВllІіувачення не доведено

Actus - право прогону худоби

Ad hoc - тільки для цього випадку

Ad huc sub judice lis est - справа ще в суді, справу ще не розгля-

нуто, спір ще не вирішенио

Ad mеІіога tempora - до кращих часів

Ad referendum - відкласти до подальшого розгляду Ad sectam - за чиїмось клопотанням

Adoptio - усиновлення осіб чужого права

Adoptio naturam imitatur - усиновлення наслідує природу

Aequitas - справедливість

Ager рориlі Romani - провінційна власність (на землю)

Ager publicus - державна власність на землю в Стародавньому Римі

Agere - керівництво процесуальними діями

Agrarii - аграрії, члени політичної партії у Римі, що вимагаАа роз­

поділу суспільних земель серед громадян

АІіЬі - відсутність У момент вчинення злочину

Aliena res - чужі речі

443

АІта mater - мати, ЩО вигодувала

AIter ego - друге я

Amantes - amentes - закохані - це божевільні

Amanti (ит) іга amoris eq integratio est - сварки закоханих - від­

новлення кохання

Amicitia vitam ornat - дружба прикрашає життя

Amicus Piato, sed magis атіса veritas - Платон мій друг, але істина

дорожче

Апіто - з наміром

Animus donandi - намір обдарувати кого-небудь

Animus furandi - намір вилучити вигоду протиправним способом і

проти волі власника

Animus injurandi -

Animus possessionis - намір вважати дану річ своєю

Ante litem contestatam dare debitorem oportere, post litem contestatam condemnari oportere, post condemnationem iudicatum facere oportere -

після - він має бути примушений, після примусу повинно бути

виконано судове рішення

Antiqua custuma - давній звичай

Apprenticus ad barras - студент, який готується до професії адвоката Aquaeductus - право проведення води

Aquaeductus est jus aquam ducendi рег fundum аliепит - акведук є

право проводити воду через чужу земельну ділянку

Aquae haustus - право брати воду на чужій земельній ділянці

Arbitrium - судове рішення, при винесенні якого суддя керувався

в першу чергу своєю совістю

Argumenta ponderantur, поп numerantur - сила аргументів не в Їх

кількості, а у вагомості

Агга - завдаток

Агга poenalis - штрафний завдаток Arrogatio - усиновлення осіб свого права

Arrogatio Iegis - відміна закону Assessores - радник судді Audiatur et aItera pars! -

в

Bis dat, qui cito dat - двічі дає той, хто дає швидко

Вопа fides - добра совість

Вопа vacantia - виморочна спадщина

Вопае fidei - доброчесність, сумлінність

Вопі et IegaIes homines - люди порядні та гідні; люди, які могли бу­

ТИ присяжними

Вопогuт possessio - введення у фактичне володіння спадщиною

ВгеУіа judicialia - судові приписи

444

Concubinatus - фактичний шлюб, якщо є перешкоди до вступу в

законний шлюб

Condictio causa data causa поп secuta - позов про повернення май­

нового представлення, мету якого не досягнуто

Condictio ех causa furtum - позов про повернення краденого Condictio ех causa injusta - позов про повернення одержаного без­

підставно

Condictio indebiti - позов про повернення заплаченого без підстави

Condictio оЬ causam datorum - позов про повернення виконаного

безпідставно

Condictio sine causa - позов про повернення збагачення, одержа-

ного без правової підстави

Condictio - кондикційний позов

Conductor - наймач

Confressus рго judicato habetur - той, хто визнав позов, програв

справу

Consensu fiunt obligationes: іп emptionibus - venditionibus, locationibus - conductionibus, societatibus, mandatis - договори ук­

ладаються угодою при купівлі-продажу, найму (оренді), в това­

риствах, при дорученні

Consensus - згода Consilium - нарада, рада

Consortes Iitis - учасники судового засідання

Constai jura рориli Romani ех legibus, plebiscitis, senatus-consultis, constitutionibus ргіпсіриm, edictis еогоm, qui jus edicendi habent,

responsis prudentium - правопорядок римської держави спира­

ється на закони, рішення народних зборів, постанов сенату, ука­ зи імператорів, едикти тих, хто має право Їх видавати, на виснов­ ки юристів

Constituo - установлення, указ

Constitutum debiti - підтвердження боргу Consuetudo - звичай

Consuetudo сигіае - судовий звичай

Contractus - договір

Contractus aestimatorius - оціночний договір

Contractus est ultro citroque obligatio - контракт є взаємне зо-

бов'язання (тобто угода сторін)

Contractus innominati - інномінальні, або ж безіменні контракти Convenit - домовлено, погоджено

Conventio omnis intellegitur rebus sic stantibus - будь-яка угода

передбачає незмінність стану речей

Conventus juridicus - римський цивільний суд

Corpus delicti - склад правопорушення Corpus juris - зібрання законів

Corpus juris civilis - звід цивільних законів

Corpus liЬегиm nullam recipit aestimationem - тіло вільної людини

взагалі не оцінюється

446

Corpus possessionis - фактичне ВОАодіння річчю

Cottagium - оренда з умовою надання орендатором орендодавцю

персонаАЬНОЇ праці

Credere - вірити, довіряти, давати позику

Creditor - кредитор, а також той, хто має право на який-небудь

позов

Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur іп actione - креди­

тори - це ті, кому зобов'язані на підставі позову

Creditum а mutuo differi qua genus а specie: пат creditum consistit (et) extra eas res, que pendere питего mensura continentur - кре­

дит відрізняється від позики, як рід від виду, бо і кредит можна

визначити вагою, числом, мірою

Сиlра - вина; провина; необережність

Сиlра іп concreto - вина конкретна

Сиlра іп eligendo - необачність (господаря) у виборі СЛУГИ Сиlра lata - груба необережність

Сиlра lata dolo aequiperatur - груба необережність дорівнюється

наміру

Сиlра levis - легка необережність

Сиlра levissimma - щонаЙАегша необережність

Сит hic versare, qui te теliогет facturi sunt - водись з тим, хто

хоче зробити тебе кращим

Сит іп domum аliепит veneris et mutus et surdus esto - увійшовши

до чужої хати, будь ГАУХИМ і німим

Сит тапи - шлюб під рукою (владою) чоловіка

Сит servo пиl1а actio est - у відносинах з рабом позову немає Сига - піКАуваНІ-ІЯ

D

Damnum emergens - фактично заподіяна шкода, зменшення наяв­

ного майна

Dатпит injuria datum - неправомірне пошкодження або знищення

ЧУЖОГО майна

De Ьепе esse (d. Ь. е.) - чинний тимчасово; умовно; такий, що під-

лягає скасуванню піСАЯ виконання умови

De cursu - звичайно, по праву

De die іп diem - день у день

De dolo таlо - зловмисно

De facto - фактично

De<i feodo - на аБСОJ1ЮТНОМУ праві ВАасності

De Апе force - зважаючи на крайню необхідність

De gustibus et coloribus поп est disputantum - про смаки і КОАЬОРИ

не сперечаються

447

Ое judiciis - щодо судового провадження

Ое jure - по праву; за законним правом; правомірним чином; юри-

дично

Ое lege ferenda - з погляду майбутнього закону

Ое lege lata - з погляду чинного закону

здатний народити право на позов, як нікчемна угода зробити

правовий титул у персони, на користь якої її здійснено

Ое quibus - про якісь речі чи персони

Ое verborum significatione - «Про зміст слів » : найменування тієї

частини Аигестів, в якій визначається зміст термінів та формул

римського права

ОеЬеге - бути зобов'язаним, бути боржником Debita - борги, забезпечені нерухомим майном

Debitor - боржник

Debitor intellegitur is, а quo invito exigi ресипіа potest - під бор­

жником розуміється той, з кого можна витребувати гроші всупе­

реч його волі

Debitum - борг

Decet - так треба; так годиться; це підходить

Definitio - роз'яснення, визначення юридичних понять

Delegatio - заміна кредиторів

Delictum - неправомірна дія; нечесний, аморальний вчинок, право­

порушення

Delictum privatum - приватний делікт

Оеliгіиm - стан психіки, за якого особа не усвідомлює навколишні

події чи уявляє Їх собі неадекватно Dementia - недоумкуватість

Оопагі videtur, quod пиlli jure cogente conceditur - дарунком вва-

жається дане без будь-якого юридичного примусу

Dens insahabilis extrahendus - хворий зуб має бути видалений

Deportatio - найсуворіший вид вигнання

Depositum est, quod custodiendum аliсиі datum est - депозит є те,

що передане комусь на зберігання

Depositum irregulare - договір схову родових речей

Depositum miserabile - договір схову, укладений за тяжких обста­

вин

Depositum - схов

448