Тести

з теми «Синтаксис простого речення»

Варіант 1

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть правильне твердження: Словосполучення – це…

А. Поєднання двох чи більшої кількості слів; одиниця спілкування; поєднується зв`язком узгодження і керування.

Б. Поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів; не комунікативна одиниця; поєднана з підметом і присудком.

В. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв`язку; має граматичне значення й інтонацію повідомлення.

Г. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного чи сурядного зв`язку; одиниця комунікативна; має граматичне значення.

Д. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв`язку; одиниця не комунікативна; має граматичне значення.

2. Словосполучення якого ряду утворені способом керування?

А. Розумітися на красі; схожий на сонце; спілкуватися по-батьківськи; п`ять років.

Б. Серце матері; любити дітей; рідна школа; плести з барвінку.

В. Засівати житом; вчитися у старших; писати красиво; вищий від батька.

Г. Говорити без пауз; будувати разом; сіячі добра; гідно поводитися.

Д. Славити країну; пісня про щастя; потрібний людям; готуватися до зустрічі.

3. Вкажіть речення, у якому складений підмет виражений словосполученням з кількісним компонентом.

А. Три тисячі зим на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. (В.Базилевський)

Б. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків. (Ю.Смолич)

В. Увечері в садку ми слухали одного з Гомерів. (О.Гончар)

Г. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих, мусить спершу розрубати сімдесят ще й сім замків. (Леся Українка)

Д. Обом було радісно і легко на серці. (Ю.Берзик)

4. Вкажіть речення, у якому підмет і присудок виражені інфінітивом.

А. Яке глибоке щастя – жить, Буть гідним імені людини. (М.Рильський)

Б. Написати добру пісню – щастя для поета. (Д.Павличко)

В. Дружити – значить бути старанним учнем у школі вимогливості. (В.Сухомлинський)

Г. Трактором орати – не лопатою копати. (Нар.творчість)

Д. Як важко все життя до себе йти, спинятися; наводити мости і за собою зразу ж їх палити. (Л.Первомайський)

5 Укажіть речення з іменним складеним присудком.

А. Я любити тебе не покину, краю мій, і очей дорогих… (В.Сосюра)

Б. Степан лишився сам перед розчиненими дверима. (В.Підмогильний)

В. Як я знаю цей смерк очей, погляд зранений, погляд – стогін. (С.Йовенко)

Г. Той дід був поїхав до міста – продавати городину. (Л.Костенко)

Д. Земля кличе трудитись на ній… (М.Сингаївський)

6. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?

А. Вітер – це подих поля, Зорі – це мрія неба. (Севернюк)

Б. Ти у мене один, український народе, і мені світ увесь не замінить тебе. (В.Лелек)

В. Чорнобривці улюблені квіти моєї матері. (Г.Тарасюк)

Г. І праця в нас – господар, а не гість. (С.Крижанівський)

Д. Найдорожчий скарб наш – земля. (М.Сингаївський)

7. Укажіть речення, у якому інфінітив виконує функцію обставини мети.

А. Нам треба вчити людину дорожити життям. (В.Сухомлинський)

Б. Злили серця свої в одно ми всі, щоб діяти й творити. (В.Сосюра)

В. Сава біжить до майстерні взяти запасні частини для трактора. (О.Гончар)

Г. Викотився місяць з-за гаю і став оглядати околицю. (П.Мирний)

Д. Тихе прохання дівчини піти з нею бриніло в моїх вухах. (Р.Іваничук)

8. У якому реченні сполучення «З + орудний відмінок» виконеє функцію додатка?

А. Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді привели Чернишеві вороного. (О.Гончар)

Б. Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав про гірські пригоди. (О.Гончар)

В. Міст, перегорівши, з гуркотом повалився у воду. (О.Гончар)

Г. Зревнивою пильністю стежить Маковей за Чернишем. (О.Гончар)

Д. Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелось. (В.Швець)

9. У якому з речень сполучення «З + орудний відмінок» виконеє функцію означення?

А. Мова – одна з основних ознак нації. (Р.Іваничук)

Б. Черниш спокійно сприйняв першу зустріч. (О.Гончар)

В. Сірі очі майора уважно оглядали чорний, з полиском йоржик Черниша. (О.Гончар)

Г. Діти з радісною гордістю дивились на офіцерів. ( О.Гончар)

Д. Скульптор стежив за нею з нещадною зухвалістю. (О.Гончар)

10. Укажіть речення, у якому наявна прикладка.

А. А на небосхилі – білі хмарки – хвилі, наче Рось купається в гаю. (М.Подолян)

Б. Хочу в батька-матері погостить. ( Н.Кащук)

В. Коли виросте і син і під зорями – добра прикмета піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом. (В.Сосюра)

Г. Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа. (В.Гончаренко)

Д. Мов душа і сама болю-лиха хотіла, щоб сьогодні у землю вдарити лихом. (П.Палій)

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання (11 - 13). Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

А що за ранок у степу! 2. Над балками, над рудками та над ярами піднімається вгору наче намітка пелина сивої пари. 3. Потягло свіжим ранковим вітерцем. 4. Високо-високо либонь за хмарами чується пісня жайворонка. 5. Ген-ген з-за гори козацької може й татарської високої могили випливає сонце. 6. І зразу неначе кров`ю облило кругом степ. 7. Гарно чудовно гарно! (За О.Кониським)

11. Позначте речення, де вжито вставні слова.

1	2	3	4	5	6	7	8

12. Позначте односкладні безособові речення.

1	2	3	4	5	6	7	8

13. Позначте речення, які відповідають поданій характеристиці: просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними членами.

1	2	3	4	5	6	7	8

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.

До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть відповідник, позначений цифрою, і впишіть її у клітинку таблиці.

14. Установіть відповідність між реченням та його кваліфікацією.

А. Мало прожити життя – треба життя зрозуміти. (Є.Плужник)

Б. Полиняло, од жовтіло. зголубіло, від печалі посивіло. (Б.Олійник)

В. Не спопеляй і не топчи отих краплин святої віри. (С.Ярема)

Г. Сніг і вітер. Зимова ніч. (В.Сосюра)

Д. Вуглем полотна не білять. (Нар.творчість)

А
Б
В
Г
Д

1.Односкладне означено-особове

2.Односкладне називне

3.Односкладне безособове

4.Односкладне неозначено-особове

5.Односкладне інфінітивне

15. Установіть відповідність між рядами вставних слів і їх значенням.

А. Звичайно, безперечно, безсумнівно, дійсно.

Б. Очевидно, може, мабуть, напевно.

В. Як завжди, як бувало, як відомо, як правило.

А
Б
В
Г
Д

Г. По-перше, крім того, наприклад, нарешті.

Д. На жаль, на щастя, на диво, шкода.

1.Вставні слова, що виражають почуття.

2.Вставні слова, що виражають оцінку фактів.

3.Вставні слова, що виражають впевненість.

4.Вставні слова, що виражають послідовність викладу думок.

5.Вставні слова, що виражають невпевненість.

Варіант 2

І. Завдання на вибір однієї правильної відповіді.

1. У якому ряду всі словосполучення утворено способом узгодження?

1. Тернистий шлях, ясні далі, батьківська земля, рукотворна весна, вдало складений, його амплуа.

2. Незборима сила, ранкові промені, анкетні дані, кожна оселя, один шлях, п’ять будинків.

3. Кругла дата, людські шукання, вартий проривань, чисте сумління, життєва суть.

4. Ніжне серце, шлях у майбутнє, доля дівчини, натягнуті струни, київське метро.

5. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний завод, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.

2. Укажіть речення, в якому словосполучення слів, написане через дефіс, не виступає прикладкою з означуваним словом.

1. Жартома між двома очима-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось серце (Н.Кащук).

2. Господиня-осінь владарює: то зриває яблука, то сміється десь, а то німує, згадуючи вроду молоду (П.Палій).

3. Як добре, що трапилась жінка-водій… (Н.Кащук).

4. В зелених запасках дівчата-ялиці, у думах-крисанях дуби смуглолиці (П.Палій).

5. Кладем на стіл, що в хаті мається, для друзів двері в нас не зачиняються, братам завжди хліб-сіль підносимо (С.Летюк).

3. У якому реченні інфінітив виконує функцію додатка?

1. Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від дідуся й бабусі отого мовного багатства (І.Цюпа).

2. Хто навчив нас звеличить у кожній людині Людину, виміряти трудом кожен крок до ясної мети? (В. Бровченко).

3. Умій відчувати серце матері, умій бачити в її очах ласку і спокій, щастя і радість, тривогу і бентегу, розгубленість і прикрість (В.Сухомлинський).

4. А люди – володарі степу, задумали виростить сад (В.Терен).

5. Хіба забути юності квартали, Де кожен камінь чув твою ходу, І щедро в час ранковий дарували Свій аромат акації в меду.

4. Вкажіть речення, в якому неузгоджене означення виражене прислівником?

1. Свіча ніколи рівно не горить (Т.Севернюк).

2. Гори на тлі передзахідного сонця – подовжена мить тривання (Б.Криса).

3. Карлос вибрав шлях направо, Гвідо вибрав шлях наліво (Леся Українка).

4. І тут озвався отой сивочолий чоловік (В.Симоненко).

5. Смерекова хата – батьківський поріг. Смерекова хата на крутій горі (М.Бакай).

5. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявне дієслово-зв’язка.

1. Я людей порівняв би з птицями (Є.Летюк).

2. Білий цвіт – чорна печаль (С. Ярема).

3. Стояв би тут і слухав дотемна невгавний вітру спів: весна, весна, весна (В.Мисик).

4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, Коли їх вершини вінчаються прапором (С. Летюк).

5. Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (П.Дорашко).

6. У якому реченні підмет виражений інфінітивом, а іменна частина присудка – прислівником?

1. Щастя – це коли трудно (М.Чабанівський).

2. Жити на землі – не просто, звісно (В.Кобець).

3. Відчувати в окопі живу душу біля себе – це щастя (О.Гончар).

4. Бути мислителем – означає тонко, чутливо пізнавати, розуміти, відчувати світ і себе в навколишньому світі (В.Сухомлинський).

5. Життя було попереду (Ю.Смолич).

7. Укажіть речення з дієслівним складеним присудком.

1. Цілий день потім Артемові батько не сходив з думки (А.Головко).

2. Дав не дав, а в груди не бий (Народна творчість).

3. Сидять собі гуцули по хатах, Різьблять коралі (С.Галябарда).

4. Рідну мову повинна берегти, розвивати кожна людина (В.Горбачук).

5. Текла, текла ріка, і човен не гойдало (Т.Севернюк).

8. Знайдіть речення з інфінітивним підметом.

1. Пісням лунати, поемам буть – поети є (І.Гончаренко).

2. Хотілося б бути людиною (Г.Кривда).

3. Як хочеш мати багато друзів – будь другом (Є.Летюк).

4. Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, самому бути схвильованим – тільки в такому стані берися до праці (О.Гончар).

5. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь – було його давньою мрією (В.Собко).

9. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?

1. Тиша це сон природи (Т.Севернюк).

2. Я готовий наступного ранку – на Памір, на Таймир чи в село, Тільки в старість молю до останку, Щоби жодних доріг не було (С.Крижанівський).

3. Усе: нужду і горе – переборе в юнацьких мріях сила молода (І.Гончаренко).

4. І праця в нас – господар, а не гість (С.Крижанівський).

5. Найдорожчий скарб наш – земля. Від неї сила, від неї життя (М.Сингаївський).

10. У якому з речень є обставина із значенням часу?

1. Злий плаче від зависті, а добрий – від радості (Народна творчість).

2. Всі троє притихли, мовби заворожені чарами цього весняного вечора (О.Гончар).

3. На думку спадає те поле у жовтні (П.Тичина).

4. Серце хай не стомиться ніяк у дні чекань, самотності й тривого, нехай кохання буде, як маяк, якому віриш, збившися з дороги (С.Летюк).

5. Ми любим час єднання, а не зброї (Д.Павличко).

ІІ. Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей.

Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання (11 – 13). Номер обраного речення позначте в таблиці знаком Х.

1. Це була вже рідна земля! 2. Тут не було ні пальм ні магнолій… 3. Тут було ще холодно. 4. І навіть верби, що перші випустили свої бруньки, одягли їх у хутряні кожушки щоб не позамерзали. 5. Але такої радості мабуть ще ніколи в житті не відчував журавлик. 6. Здавалося усі гаї річки усі села міста такі рідні такі близькі! 7. Та напевне так і було. 8. Скрізь дерева простягали вгору гілки вітаючи їх.

(За О.Іваненко).