2.1. Спіспраця між Україною та країнами Магрибу

2.2. Інтереси України в Південній Африкі

Днями українську столицю відвідала представницька делегація з Південної Африки - для проведення в Києві другого засідання міжурядової українсько-південноафриканської комісії з питань військово-технічного співробітництва. З одного боку, Україна проводить такі заходи з цілою низкою держав, і такі зустрічі далеко не завжди дають конкретні результати у вигляді збройових угод. І навпаки, працюючи тихою сапкою на ринках деяких країн, Україна часом без зайвого галасу продає зброї більше, ніж у випадках, коли ВТС огорнуте щільним туманом PR.

Проте питання співробітництва з ПАР мають, щонайменше, декілька істотних особливостей, які створюють основу для пильної уваги з боку спостерігачів. Почати, мабуть, варто з того, що практично жодна у світі держава не зробила за останні п'ять-сім років такого якісного стрибка на світовому ринкові озброєнь, як Преторія. І річ зовсім не в значному збільшенні обсягів експорту озброєнь та військової техніки, а в організації стратегічних партнерських і коопераційних зв'язків із технологічно найсильнішими державами. Про феномен ПАР в сфері застосування високих технологій для створення нових озброєнь і військової техніки сьогодні говорять на всіх континентах. При цьому Південна Африка зуміла не лише істотно модернізувати свою оборонну промисловість, але й залучити значну кількість іноземних інвесторів.

Окрім того, Південна Африка сьогодні, без сумніву, найрозвиненіша держава на Чорному континенті, а той факт, що на частку ПАР припадає близько 45% (приблизно $140 млрд.) від ВВП усього континенту, є більш ніж красномовним підтвердженням позицій Преторії.

До цього можна додати, що ПАР опинилася в списку держав, із якими Україна підписала угоди про військово-технічне співробітництво ледь не в першу чергу. Тобто вже під час перших кроків до ринку озброєнь українські політики і торговці зброєю усвідомлювали перспективи співробітництва з ПАР. Це сталося в 1995 р., а ще через два роки угода була ратифікована сторонами. Але на цьому розвиток ВТС і завмер. Не виключено, що саме для його просування на новий рівень завітала в Київ секретар із питань оборони цієї країни Дженюарі Масілела, у складі делегації якої є начальник служби закупівель озброєнь і представники держкорпорації з озброєння ARMSCOR.

2.3. Миротворча діяльність України в Африці

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про участь України в міжнародній миротворчій операції Організації Об'єднаних Націй в Сьєрра-Леоне

{ Указ схвалено Законом N 2148-III ( 2148-14 ) від 14.12.2000, (ВВР), 2001, N 4, ст.20 }

Враховуючи зобов'язання України як держави - члена Організації Об'єднаних Націй, беручи до уваги Резолюції Ради Безпеки ООН N 1270 від 22 жовтня 1999 року, N 1289 від 7 лютого 2000 року ( 995_580 ), N 1299 від 19 травня 2000 року ( 995_435 ), N 1313 від 4 серпня 2000 року, N 1317 від 5 вересня 2000 року та N 1321 від 20 вересня 2000 року, вважаючи, що участь України у врегулюванні конфлікту в Сьєрра-Леоне відповідає інтересам підтримання міжнародного миру і безпеки, національним інтересам держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Закону України "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях" ( 613-14 ) п о с т а н о в л я ю: 1. Визнати за доцільне взяти участь у Місії Організації Об'єднаних Націй в Сьєрра-Леоне. 2. Направити для участі України в Місії ООН в Сьєрра-Леоне миротворчий контингент у складі ремонтно-відновлювального батальйону та вертолітного загону загальною чисельністю до 800 військовослужбовців Збройних Сил України. 3. Визнати за доцільне надати Україною Організації Об'єднаних Націй матеріально-технічні ресурси загальною чисельністю до 220 бронетранспортерів та до 220 вантажних автомобілів Збройних Сил України і послуг по забезпеченню їх використання в міжнародній миротворчій операції ООН в Сьєрра-Леоне. 4. Кабінету Міністрів України:

-забезпечити підготовку та направлення миротворчого контингенту, зазначеного у статті 2 цього Указу, та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення; - вирішити питання про надання Україною матеріально-технічних ресурсів і послуг для використання в міжнародній миротворчій операції ООН в Сьєрра-Леоне. Президент України Л.КУЧМА

Верховна Рада України 4 листопада 2010 року більшістю голосів ухвалила рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України – 56-го окремого вертолітного загону сил Місії ООН у Ліберії – в наданні оперативної підтримки Операції ООН у Кот-д’Івуарі. У травні 2011 року група авіаційної підтримки зі складу 56-го окремого вертолітного загону Збройних Сил України сил Місії ООН у Ліберії здійснила планове перебазування до Республіки Кот-д’Івуар та провела ротацію особового складу. Сьогодні в Кот-д’Івуарі перебувають 60 українських військовослужбовців, три вертольоти Мі-24 та два вертольоти Мі-8. Завдання, що поставлені перед українською групою авіаційної підтримки залишаються незмінними та полягають у здійсненні патрулювання та спостереження державного кордону, прикриття важливих державних об’єктів, авіаційній підтримці наземних підрозділів ООН згідно з розпорядженнями штабу Операції Місії ООН у Кот-д’Івуарі. Окрім цього виконуються завдання щодо супроводження військ, вантажів та колон Операції Місії ООН у Кот-д’Івуарі.