2.2. Екологічні статті в газеті «Вгору»

«Чому горить ліс» авторМихайло Підгайний (від 16.08.13)

Аналітична екопублікація на тему критичності ситуації з пожежами у лісових масивах Херсонщини. Ідея: ґрунтовно розібратися в причинах, наслідках пожеж, виявити тенденції та можливі шляхи вирішення. Заголовок матеріал має простий та зрозумілий, повністю відповідає темі. Питання дуже актуальне, пересічні громадяни прагнуть зрозуміти його, розібратися. Автор прагне зацікавити громаду, подолати існуючу байдужість, викликати реакцію в уповноважених службах.

Автором виступає старший науковий співробітник науково-природознавчого відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею. Ситуацію проаналізовано впродовж останніх років, виділено основні небезпечні фактори та причини пожеж. Автор детально розтлумачує читачеві, чому і як виникають небезпечні ситуації в лісах, звертається до досвіду інших держав.

«Золоті піски Таврійської Гілеї» автор Лада Чемерис (від 7.08.13)

Аналітичний коментар на екологічну тему масового видобутку піску в області. Ідея матеріалу полягає в фаховій оцінці цього явища. Автор використовує метод інтерв’ю, спілкується з в.о. завідувачем кафедри ботаніки ХДУ, доктором біологічних наук, професором І. Мойсеєнком. Головне завдання – виявити можливі наслідки неконтрольованого видобутку піску. Робиться висновок про те, що для надання будь-яких оцінок перш за все необхідно провести ґрунтовне наукове дослідження земель, а вже потім починати регулювання видобутку.

«Хто розгребе сміття?» автор Артем Прохоров (від 20.06.13)

Аналітична стаття на тему організації несанкціонованого сміттєзвалища під вікнами жителів Цюрупинська. Автор має на меті дослідити ситуацію, що призводить до підвищення екологічної небезпеки. Заголовок ставить головне питання усього матеріалу, привертає увагу читача, вдалий, цікавий і зрозумілий.

Актуальність теми: вже п’ятдесят років громада потерпає від забруднення побутовими відходами. Останнім часом, коли стало відомо про фінансові махінації, люди почали обурюватися такою нахабністю, безвідповідальністю комунальних служб та керівників району.

Джерела інформації, які використав журналіст: власне розслідування, дослідження питання протягом тривалого часу, свідчення жителів, представників громадських організацій, офіційні документи, що надано прокуратурою, адміністраціює міста.

«Островок безопасности» автор Вікторія Глебова (від 12.11.13)

Жанр: інформаційна замітка. Тема:тваринне життя в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Автор розповідає про початок сезонної міграції птахів, які прилітають до заповідника. Окреслюється, що саме там найнебезпечніше місце для перепочинку птахів. Хоча лише території «Асканії» недостатньо для захисту і збереження тваринного світу. Джерела, що використані в матеріалі: свідчення фахівців заповідника, власні спостереження автора. Заголовок використано простий, короткий, але дуже влучний і цікавий.

Висновки

Екологія є новою науковою галуззю, а висвітлення екологічної тематики – порівняно нове явище в сучасній вітчизняній журналістиці. А отже, є потреба визначити основні аспекти екожурналістики, зокрема розробити методологічні засади роботи журналістів з екологічною інформацією, принципи побудови відповідних публікацій, проаналізувати використовувані жанри і мовностилістичні прийоми, а також окреслити шляхи підвищення якості та ефективності цього виду журналістської діяльності.

1. Проаналізувавши публікації з проблем довкілля в сучасних українських мас-медіа, можна відзначити низку негативних тенденцій: поверховість журналістських досліджень, брак аналітичності, недостатнє заглиблення у зміст і причини екологічних подій та явищ, висвітлення їх із позицій негативізму. Журналісти часто експлуатують екопроблематику, висвітлюючи лише ті її сторони, які можуть вразити читача негативом, сенсаційністю чи курйозністю. Такі публікації зазвичай не здатні забезпечити аудиторію повною, достовірною та об’єктивною інформацією. Через брак глибоких, зрілих висновків щодо тих чи інших екологічних подій та явищ проблематика довкілля в мас-медіа часто стає другорядною, не здатною привернути увагу читачів, а відтак утрачає глибокий соціальний підтекст.

2. Зважаючи на неоднорідність мас-медіа та різне їх призначення, видається доречним розглядати досвід, проблематику, засоби та основні тенденції розвитку екожурналістики у таких основних групах ЗМІ: у спеціалізованій екологічній пресі та в загальнополітичній пресі .Кожна з цих категорій має свої комунікативні особливості, методи та можливості. Спеціалізована екологічна преса є особливим різновидом ЗМІ. Комунікативне призначення такої преси – обслуговування діяльності екологічних громадських та науково-освітянських інституцій, інформування вузького кола читачів про специфічні події та явища, пов’язані з охороною довкілля та використанням природних ресурсів.

Аналіз діяльності з висвітлення проблематики довкілля у загальнополітичній пресі довів, що ця категорія ЗМІ має найбільший масово-комунікативний потенціал, зумовлений високою тиражністю, охопленням широкої читацької аудиторії, а отже, в ідеалі може слугувати ефективним носієм екологічної інформації.

Попри значний комунікативний потенціал екологічної тематики, сучасні українські масові видання не використовують його повною мірою. Публікації про екологічні катаклізми, техногенні аварії часто подаються не як одні з основних суспільно значущих тем, а як другорядні події місцевого значення.

Офіційна преса найбільш придатна для оприлюднення офіційної екологічної політики. Винятковою сферою діяльності офіційної преси може стати висвітлення інформації щодо екологічної експертизи проектів у галузі будівництва, реконструкції, запуску в експлуатацію об’єктів, які можуть являти собою потенційну небезпеку для навколишнього середовища.

3. Використання певних жанрових форм висвітлення екологічної проблематики має велике значення для вдосконалення масовоінформаційної діяльності, підвищення виразності та комунікативної ефективності екопублікацій. Майстерне оперування жанровими формами допомагає в розкритті тем, пов’язаних із довкіллям, у створенні публікації, визначенні її текстових рамок та лінгвістичних засобів. Серед інформаційних жанрів, використовуваних для розкриття екологічної проблематики, слід відзначити замітку, репортаж, інтерв’ю.

Аналітичні жанри є найбільш доцільними та виправданими для висвітлення екотематики, оскільки вони дають змогу підходити до проблеми більш комплексно та змістовно. З-поміж них слід відзначити кореспонденцію, статтю, коментар. Ефективність масовоінформаційного впливу, успішність розкриття екологічної проблематики значною мірою залежать від різноманітності та доречності мовностилістичних прийомів, що їх використовує екожурналіст, від уміння майстерно інтерпретувати цікаві факти за допомогою виразних лінгвістичних засобів.

Основними характеристиками стилю викладу екоінформації мають бути легкість і доступність для сприйняття. Цього можна досягти завдяки скрупульозності журналіста у поводженні зі словом, вмінню лаконічно, образно викладати думки, дотримуватися системності та нормативності обраних мовних засобів.

Оскільки змалювання краси та неповторності природи потребує образності, лексичного розмаїття, широкого спектру мовностилістичних прийомів, то можна зробити висновок, що використання художньо-публіцистичних засобів зумовлене самою специфікою екологічної тематики. За допомогою метафор, персоніфікації, інших експресивних засобів можна домогтися глибокого емоційно-чуттєвого сприймання екологічного тексту, багатоманітності асоціативних зв’язків у свідомості реципієнта. Для підвищення впливовості, переконливості, образності та читабельності публікацій із тематики довкілля екожурналіст має оволодіти методикою творчого використання широкого спектру жанрових форм, а також мовностилістичних прийомів.