2.1 Заручини,як передумови укладення шлюб

Процедура оформлення шлюбу зазвичай складається з двох частин: підготовчої та основної. Підготовча частина - це оголошення шлюбу, що надає можливість заінтересованим особам заявити свої заперечення. У правових системах «сім'ї загального права», зокрема в Англії та США, оголошення шлюбу може бути замінено отриманням дозволу (ліцензії) церковних чи державних органів, до компетенції яких входить реєстрація шлюбів. Для отримання строкової ліцензії, дійсної від одного місяця до одного року, сторони зобов'язані під присягою заявити про відсутність перешкод до взяття шлюбу.

В окремих державах реєстрації шлюбу передує договір про майбутній шлюб (заручини). Здебільшого це своєрідний ритуал, що може супроводжуватися обрядом обміну подарунками (Японія). У разі порушення договору заручин однією зі сторін його примусове виконання не допускається. Однак порушення заручин без поважних причин породжує обов'язок відшкодування збитків, заподіяних іншій стороні. Якщо при цьому мав місце обмін подарунками і шлюбу після заручин не було зареєстровано, то дарування може вважатися безпідставним збагаченням, і незалежно від того, хто відповідає за ухилення від узяття шлюбу, даритель має право вимагати повернення подарунка. Схожі норми містить Цивільний кодекс Іспанії (статті 42, 43). Законодавство Індії допускає обмін весільними подарунками із складанням їх повного списку та вказівкою вартості за підписом нареченого та нареченої.

Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов'язку вступу в шлюб. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, понесені нею у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої чи на­реченого, прихованням нею чи ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язується повернути річ, подаровану їй, а якщо вона не збереглася - відшкодувати вартість.

В Україні поки що відсутня статистика заручин осіб, з яких хоч би один - іноземець. Проте відомості про заручених осіб в Україні без звернення уваги на громадянство заручених є такими.

На підставі даних робіт органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦСів) у 2004 р. в Україні заручилися 1057 пар, у 2005 р.- 1289 пар, у 2006 p.- 2402 пар, з них 1429 - на Одещині. Це єдина область в країні, де, починаючи від 2004 p., РАЦСи щорічно повідомляють про заручення від тисячі до півтори тисячі пар. Тим часом, РАЦСи 12 регіонів повідомляють «нульову» статистику щодо кількості пар, які виявили бажання заручитися, починаючи від 2004 року. Серед них Севастополь, Волинська, Івано- Франківська, Київська, Луганська, Миколаївська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька і Чернігівська області. Поки що інститут заручин не набув популярності в цілому.

Невеликий, але стабільний ріст популярності цього обряду спостерігається на Житомирщині. У Житомирській області виявили бажання заручитися 243 пари.По 20-30 офіційних заручин щороку відбувається у Дніпропетровській та Рівненській областях.

Сплеск популярності цього обряду зафіксований у Запорізькій області, де заручилося 114 пар, Харківській - 192 та Полтавській області - 349 заручин. В інших областях (з перемінним успіхом) реєструється від нуля де 10 церемоній офіційних заручин щороку.

Відповідно до процедури, запровадженої в Україні, обряд заручин передбачає офіційне оголошення працівником відділу ре­єстрації актів цивільного стану громадян, у присутності осіб, які бажають укласти шлюб, їхніх родичів, про подання заяви і про день реєстрації шлюбу. Від цього моменту особи, які виявили ба­жання укласти шлюб, вважаються зарученими. Може відбутись обдаровування подарунками. У тексті обряду осіб, які бажають укласти шлюб, попереджають про відповідальність згідно з законо­давством України. Протягом місяця ці особи мають право анулюва­ти рішення про заручини. Обряд заручин проводиться лише добро­вільно і за взаємною згодою осіб, які бажають укласти шлюб.

Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України, що передбачено статтями 55 та 56 Закону України "Про міжнародне приватне право". Реєстрація шлюбу з іноземцями має особливості правового регулювання у зв'язку з необхідністю перевірки законності перебування цих осіб на території України, підтвердження їх сімейного стану та врахування умов дійсності поданих ними документів.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Відповідно до Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі та мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. Тому, іноземці та особи без громадянства, які раніше перебували в шлюбі, для реєстрації шлюбу, крім паспортного документу, мають пред'явити документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу(рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про розірвання шлюбу або смерть другого з подружжя чи інші документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави).

Поряд з цими документами, правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено подання іноземними громадянами та особами без громадянства також документа про те, що вони не перебувають у шлюбі, який видається компетентними органами країни їхнього громадянства або країни постійного проживання. Документи про сімейний стан іноземців мають різні назви і зміст –довідки, свідоцтва, сертифікати, витяги з реєстрів, декларації, засвідчення, присяги, афідевіти, тощо.

Для укладення шлюбу з іноземним громадянином знадобиться ряд документів.Якщо з документами української сторони все очевидно - необхідний тільки паспорт, то від іноземного нареченого або нареченої їх потрібно значно більше. Перелік цих документів індивідуальний і залежить від країни, громадянином якої є іноземець.

Наводимо перелік основних документів, які необхідні іноземному громадянину, бажаючому вступити в шлюб в Україні :

•         паспорт (оригінал і нотаріально завірений переклад);

•         довідка про сімейний стан, видана не раніше, ніж за 3 місяці до дати реєстрації шлюбу (у різних державах називається по-різному, в цьому документі має бути зазначено, що громадянин не перебуває в шлюбі);

•         документ, що підтверджує розірвання попереднього шлюбу або (для громадян, раніше перебували в шлюбі) .

Всі іноземні документи мають бути складені іноземною мовою і завірені апостилем в тій країні, в якій вони були видані. Якщо країна не є учасницею Гаазької конвенції (наприклад, Бразилія, Канада, Китай), документи замість апостиля повинні мати консульську легалізацію. Вже в Україні слід виконати переклад документів українською мовою і завірити у нотаріуса. Виконання перекладу в іншій країні є помилкою. Замовити послуги перекладу документів Ви можете у нас, в МіжнародномуБюро Легалізації Документів.

За законом при реєстрації шлюбу зобов'язані бути присутніми обидва з подружжя. Іноземний громадянин, який приїхав з цією метою, повинен знаходитися в Україні легально.

Загальною вимогою є те, що до документів іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складених іноземною мовою, обов'язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується компетентним органом іноземної держави, консульською установою або дипломатичним представництвом України за кордоном, нотаріусом України.

Шлюб реєструється у відділах державної реєстрації актів цивільного стану після спливу одного місяця від дня подання заяви особами, які бажають укласти шлюб, і приналежність до громадянства іншої держави цей строк не скорочує. Але на загальних підставах зареєструвати шлюб у день подання заяви або у будь який інший день протягом одного місяця можливо у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти.