- •2. Хар-ка поняття «норма літературної мови».Типи літературних норм.
- •3.Лексичні норми мови професійного спілкування.
- •4. Культура мови і культура мовлення. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •5.Правильність мови як визначальна комунікативна ознака.
- •6. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Структура мовного етикету.
- •8.Функційні стилі укр..Мови, сфера їх застосування. Основні ознаки.
- •9. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового , наукового і розмовного стилів.
- •10.Характеристика оф.-ділового стилю .Лексичні особливості.
5.Правильність мови як визначальна комунікативна ознака.
Правильність - одна з визначальних ознак культури мовлення. Мова має свої закони розвитку, які відображаються у мовних нормах. Вільно володіти мовою означає засвоїти літературні норми, які діють у мовній системі. До них належать правильна вимова звуків і звукових комплексів, правила наголошування слів, лексико-фразеологічна, граматична, стилістична нормативність, написання відповідно до правописних і пунктуаційних норм.
6. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Структура мовного етикету.
Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.
Мовленнєвий етикет -поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність.
Спілкувальний етикет - це гіперпарадигма, яку мовці відтворюють за правилами, узвичаєними в певній мовній спільноті. Йому властива національна своєрідність, ідіоетнічність.
Структуру мовного етикету визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо.
7. Словники у професійному мовленні . типи словників. Украхнські електронні термінологічні словники.
Словники - це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Вони є одним із засобів нагромадження результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу.
Словники виконують інформативну та нормативну функції: вони універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи того явища та найпевніша консультація щодо мовних норм.
Типи словників:
1) Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов'язані з тими чи іншими словами (як назвами відповідних явищ) відомості з різноманітних ділянок знання, мистецтв, виробництв, політичного життя тощо.
2) Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об'єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т. д.
3) Словник етимологічний — лексикографічна праця, в якій з'ясовується походження слова: розкривається первісне значення, реконструюється найдавніша форма слова, вказується, чи слово запозичене, чи власне українське.
4) Словник іншомовних слів — словник, у якому розкривається значення іншомовних слів, що ввійшли до лексичного складу рідної мови, і вказується, з якої мови вони засвоєні.
5) Словник історичний — один з різновидів тлумачного словника, в якому подаються слова певної історичної епохи за даними писемних пам'яток, з'ясовується їх значення, наводяться ілюстрації.
6) Словник орфографічний — подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису.
7) Словник орфоепічний — служить довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу.
8) Словник перекладний — словник, у якому реєстрове слово в різних його значеннях перекладається відповідниками іншої мови.
9) Словник синонімів — у ньому подані ряди синонімів, що групуються навколо стрижневих слів, розташованих в алфавітному порядку.
10) Словник термінологічний — словник, у якому подана система термінів певної галузі науки, виробництва, мистецтва.