53. Педагогіка про освіту та виховання. Функції та категорії педагогіки. Система педагогічних наук.

Педагогіка – це прикладна наука, що спрямовує свої зусилля на оперативне розв'язання важливих суспільних проблем виховання, освіти, навчання. Як наука, педагогіка розкриває: сутність виховання людини; закони і закономірності педагогічного процесу; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структуру й механізми взаємодії елементів педагогічної системи.

Найважливішими категоріями педагогіки є: виховання, навчання, освіта, педагогічний процес, розвиток, формування людини. Виховання — це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших. Навчання – це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії учителів і учнів, що передбачає засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду і т.д. Поняття освіта є категорія загальна, цілісна, поліфункціональна і полізмістова. Педагогічним процесом називають динамічну взаємодію вихователів і учнів, спрямовану на досягнення заданої мети і яка сприяє заздалегідь визначеним змінам стану, властивостей і якостей вихованців

Основними функціями педагогіки є: - пізнавальна - вивчення досвіду, практики; - науково-змістовна - оволодіння теорією, пояснення педагогічних явищ; - діагностична - вивчення причин явищ, процесів; - прогностична - екстраполяція ідей на інші явища, перспективи їх розвитку; - проективно-конструктивна - розробка методик, що визначають майбутню педагогічну діяльність; - перетворювальна - впровадження досягнень передового досвіду в практику; - інтегруюча - міждисциплінарна та внутрішньопредметна; - організаційно-методична - методика викладання педагогіки як орієнтир у перебудові викладання інших дисциплін; - культурологічна - формування педагогічної культури викладача.

Систему педагогічних наук складають:

1.Загальна педагогіка, що вивчає основні закономірності виховання. 2. Вікова педагогіка, що вивчає особливості виховання людей на різних етапах вікових груп. Вона поділяється на передшкільну, дошкільну, шкільну педагогіку та педагогіку дорослих. 3. Спеціальна педагогіка (дефектологія), яка в свою чергу розпадається на ряд галузей: питаннями виховання і навчання глухонімих та глухих дітей займається сурдопедагогіка, сліпих – тифлопедагогіка, розумово відсталих – олігофренопедагогіка, дітей з розладами мовлення – логопедія. 4.Методика, що досліджує специфіку використання загальних закономірностей навчання до викладання визначеного учбового предмета (мови, математики та ін.). 5. Історія педагогіки, що вивчає розвиток педагогічних ідей виховання в різні історичні епохи.

Інтенсивно розвиваються такі теоретичні галузі педагогічної науки, як професіональна, вузівська, військова, виправно-трудова педагогіка. Складається педагогіка сімейного виховання, педагогіка дитячих та молодіжних організацій тощо.

54. Організація і проведення педагогічних досліджень. Типи педагогічних досліджень. Етапи та методи педагогічних досліджень.

Дослідження у галузі педагогіки – це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати педагогічні факти і явища.

Педагогічні дослідження за їх спрямованістю можна розділити на фундаментальні, прикладні або методичні. Фундаментальні дослідження своїм результатом мають узагальнюючі концепції, які підводять підсумки теоретичних і практичних систем на прогностичній основі. Прикладні або методичні дослідження — це роботи, спрямовані на поглиблене вивчення окремих аспектів педагогічного процесу, розкриття закономірностей педагогічної практики.

Етапи: емпіричний, гіпотетичний, експериментально-теоретичний, прогностичний. Емпіричний - функціональне уявлення про етапи дослідження, виявляють суперечності між реальною освітньою практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явищ, формулюють наукову проблему. Основним результатом є гіпотеза дослідження, як система провідних припущень, яка потребує перевірки і підтвердження її попередньої концепції дослідження. Гіпотетичний етап спрямований на розв'язання суперечностей між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю осягнути його сутність. Теоретичний етап пов'язаний з подоланням суперечностей між функціональними і гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю системних уявлень про нього. Створення теорії дозволяє перейти до прогностичного етапу, який потребує розв'язання суперечностей між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як про цілісне утворення і необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.

Методи: Емпіричні методи педагогічного дослідження (Метод педагогічного спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, метод рейтингу, метод узагальнення незалежних характеристик, метод психолого-педагогічного тестування, метод соціометрії, метод аналізу результатів діяльності учня); Теоретичні методи педагогічного дослідження (аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація); Математичні і статистичні методи педагогічного дослідження (метод реєстрування, ранжування, моделювання, вимірювання).