Зоровий аналізатор.Адаптометрія(робота 3)

Мета Дослідити функціональні особливості зорового анализатора. Оволодіти методиками виявлення безумовних зіничних рефлексів у людини і виробити на їх основі умовні рефлекси.

Прилади та матеріали. Адаптометр, гумовий балончик.

Об’єкт дослідження Людина.

Питання для теоретичної підготовки Будова та функції зорового аналізатора. Зіничний рефлекс. Закони залежності між силою подразника та інтенсивністю відчуттів.

Завдання 1 Адаптометрія (робота 3). Визначення гостроти зору під час засліпленя.

Повторити пункти 1-5 роботи 2. Після того, як досліджуваний прочитав 5 та 6 рядки, вмикають лампу “засліплювач”. Додатковий світлофільтр, вимірювальну діафрагму, світлофільтри-затемнювачи вимикають. Потім дослідження проводять по сумарним густинам світлофільтрів та діафрагми 0,0; 1,1; 1,3; 1,7; 2,0.

Людина, що має нормальну чутливість до яскравого світла, повинна: у першому випадку бачити цифри усіх рядків;

У другому – 5 рядків;

У третьому – 4-3 рядків;

У четвертому – 2 рядка;

У п’ятому - 1 рядка.

П’ятий рядок він побачить не пізніше, ніж через 60сек після того як “засліплювач” буде вимкнуто.

Результати заносять у таблицю.

Табл.5. Час розрізнення п’ятого рядка після засліплення.

Ім’я та по-батькові	Час розрізнення
1.
2.

Завдання 2. Зіничні рефлекси.

Саджають піддослідного обличчям до світла. Через 1-2 хв відмічають ширину зіниць його очей і виконують наступні експериментальні спроби.

а). Закривають одне око піддослідного рукою і спостерігають за виникаючими вслід за цим змінами ширини зіниці відкритого ока.

б). Відкривають закрите око і спостерігають за змінами ширини зіниць обох очей.

в). Закривають обидва ока на 30с. Відкривають очі і відмічають ширину розширення зіниць і спостерігають Їх звуження. Порівнюють ступінь розширення зіниць при закритті обох очей та при закритті одного ока.

г). Пропонують піддослідному зафіксувати поглядом далеко розташований предмет і відмічають ширину зіниць. Потім поміщають який-небудь предмет (олівець) на відстані 15-20 см від очей і пропонують розгдядати його. Спостерігають за зміною положення обох очей (конвергенція) та за зменшенням ширини обох зіниць.

Зробити висновок про пряму та співдружню рефлекторну реакції зіниць очей на світло. Намалювати рефлекторну дугу зіничного рефлексу. Вказати локалізацію центру.

Завдання 3. Вироблення умовного рефлексу ока.

В якості безумовного подразника застосовується струмінь повітря, що подається гумовим балончиком і направляється через піпетку на рогівку ока. Підбирається сила безумовного подразнення, яка викликає закривання ока.

Умовний рефлекс виробляють, поєднуючи дію індиферентного подразника (звуковий подразник) з поштовхом струменя повітря в око.Після подачі умовного подразника (тривалість дії - 2-3 с) до нього, з інтервалом 1-2 с, приєднують безумовне підкріплення струменем повітря.

Подразнення повинні слідувати одне за одним з інтервалом 1-1,5 хвилини.

Чітка мигальна реакція, що виникає після пред'явлення одного умовного сигналу, свідчить про утворення стійкої рефлекторної реакції.

Замінити звуковий сигнал іншим умовним подразником і прослідкувати за реакцією піддослідного.

Відмітьте, через скільки співпадань умовного та безумовного подразників виробляється умовнорефлекторна реакція у різних студентів. Результати досліджень запишіть в зошит і зробіть висновок.

Питання для самопідготовки та контролю

1. Які правила утворення умовних рефлексів?

2. Який характер зіничної реакції при акомодації?

3. Чому різноманітні подразники (звук, світло, запах …) викликають у рецепторній клітині одноманітну відповідь – виникнення рецепторного потенциалу?

4. Критична частота зливання мерехтінь (КЧЗМ) є більш низькою для слабких спалахів світла. Для кого, паличок чи колбочок, КЧЗМ буде більш високою?

5. Рефракція ока та її аномалії.

Лабораторна робота № 16.