Методичні рекомендації

до семінарських (практичних) занять та завдань для самостійної роботи з навчальної дисципліни

«Кримінологія»

для студентів 4 курсу юридичного факультету

Вступ

Кримінологія – соціолого-правова наука, що вивчає злочинність, її причини та умови, стан, структуру і динаміку, особу злочинця, а також шляхи і засоби запобігання злочинності.

При вивчені даної дисципліни студентам необхідно пригадати та використовувати на семінарських заняттях основні положеня філософії, права, соціології, психології та інших наук.

Підготовка студентів до семінарських занять, а також виконання завдань для самостійної роботи з «Кримінології» повинна ґрунтуватись на вивченні законодавства, підручників, навчальних посібників та монографічної літератури.

При підготовці до усіх видів занять чи виконання самостійних завдань необхідно занотовувати всю відпрацьовану літературу у зошитах, тези виступів на семінарські чи практичні заняття, вирішення задач, відповіді на запитання для самостійного відпрацювання.

Якщо виникають труднощі при підготовці до заняття чи роботі над питаннями до самостійної роботи, необхідно звернутись до викладача, який веде заняття, чи викладача, який проводить консультацію в цей день.

Семінарські та практичні заняття мають на меті поглибити і закріпити знання отримані на лекції і під час самостійного вивчення матеріалу, та перевірки знань студентів.

У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.

Самостійна робота студентів по підготовці до заняття повинна найти своє висвітлення в зошитах, конспектах лекцій, вивченні нормативних актів та виконанні письмово завдань на самостійне опрацювання.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Об’єм реферату має відповідати 7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються у ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи офіційними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати інші джерела і особливо статті, які публікуються у сучасних періодичних виданнях, розташовані на юридичних вебсайтах в Інтернеті.

Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролювання знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку. Це стосується і тих тем, що вивчаються студентами самостійно.

Вивчення курсу закінчується складанням заліку.

Перелік питань, які виносяться на залік, складається з питань, що розглядаються на заняттях та питань для самостійного вивчення, і включає окремі теми рефератів, які готувалися по завданню викладача.

Змістовий модуль 1. Кримінологія як наука. Детермінанти насильницьких злочинів.

Тема 1. Кримінологія як наука та її предмет. Історія кримінології і її сучасний стан.

Самостійна робота – 4 год.

Методичні рекомендації:

Сама назва науки «Кримінологія» виникла від латинського слова «crimen» (злочин) та грецького «logos» (вчення) і дослівно означає – «вчення про злочинність». Але з розвитком це поняття набуло широкого значення і розуміється зараз як «наука про злочинність». В результаті проведених досліджень було надруковано чимало робіт. Сформувалась окрема галузь науки. По різному вчені підходили до визначення поняття кримінології.

При вивченні курсу «Кримінології» важливо пам’ятати, що кримінологічна наука має тісні міждисциплінарні зв’язки: філософія, в якій розглядаються загальні методи пізнання, у тому числі кримінологічних явищ; соціологія, дані якої поряд з методами (конкретно-соціологічний, статистичний та ін.) широко застосовуються у кримінологічних дослідженнях; психологія і педагогіка, особливо у контексті вивчення особистості злочинця та проблем його виправлення; економічна наука, дані і методи якої дозволяють оцінити матеріальні фактори, що впливають на злочинність, розробити заходи по обмеженню і запобіганню конкретних економічних, господарських злочинів, а також інших наук, наприклад, природничих (біологія, психіатрія, генетика), трансформуючи деякі з їхніх методів для своїх нестатків. Дана тема дається на самостійне вивчення, тож студентам необхідно опрацювати питання самостійно, для кращого засвоєння матеріалу необхідно виконати всі запропоновані завдання.

Завдання для самостійної роботи

1. Усно відпрацювати питання:

1. Загальна характеристика кримінології як науки та її взаємозв’язок з іншими науками.

2. Методологія кримінологічної науки.

3. Система курсу кримінології.

4. Зародження та розвиток кримінологічної думки.

5. Класичний, соціологічний та антропологічний напрями в кримінології.

6. Розвиток вітчизняної кримінології в XX ст. та сучасний стан кримінологічної думки в Україні.

7. Зарубіжна кримінологічна думка.

Питання для самоконтролю:

1. Предмет кримінології та його основні елементи.

2. Основні завдання кримінології.

3. Методи у кримінологічних дослідженнях.

4. Теоретичний і прикладний аспект у кримінології.

5. Внесок Ш.-Л. Монтеск’є у кримінологічну науку.

6. Погляди Ч. Беккаріа щодо ліквідації злочинності.

7. Теорії Ч. Ломброзо.

8. Засновники соціологічного напряму у кримінології.

9. Розвиток кримінологічної науки в Україні.

Теми рефератів, доповідей:

1. Становлення та розвиток кримінології на сучасному етапі.

2. Антропологічний напрямок у кримінології.

3. Шляхи впровадження наукових досліджень та рекомендацій у практичну діяльність з протидії злочинності.

4. Історія розвитку кримінологічної науки в Україні.

5. Методологічні проблеми сучасної кримінології.

Література до теми:

[22, 39, 57, 78, 96, 100, 105, 111, 125, 126, 129, 134, 135, 138, 202, 222].

Тема 2. Основні характеристики злочинності та її причини. Кримінологічна характеристика злочинів. Загальні проблеми попередження злочинів.

Семінарське заняття – 2 год.

Самостійна робота – 4 год.

Методичні рекомендації:

Для розуміння злочинності необхідно правильно розібратися в складному відношенні злочинності і злочинів. Виявляючись емпірично в сукупності досконалих злочинів, злочинність не зводиться до цієї сукупності, а володіє самостійним змістом як особлива форма соціальної поведінки людей, прояв соціальної патології, відмінний від того, що властиве окремим злочинам і їх сукупності. Аналізуючи соціально-правовий характер злочинності, важливо визначити, як виявляється кожна з її властивостей в змісті злочинності і її походженні.

Розглядаючи основні показники злочинності, треба мати на увазі їх відносність, неповноту і умовність розподілу на кількісні і якісні, оскільки кожний з цих показників характеризує лише ту або іншу сторону злочину.

Стосовно питання про латентну злочинність важливо засвоїти: що входить в це поняття; яке соціологічне і кримінологічне значення даного явища, співвідношення і зв'язок між показниками латентності і розкриваємості злочинів; види латентності і причини, приблизний рівень латентності різних злочинів, методи виявлення і вимірювання латентності.

Звертаючись до соціальних наслідків злочинності, необхідно визначити кримінологічне і загальносоціальне значення цієї проблеми, структуру соціальних наслідків злочинності і зміст кожної з її складових частин, можливості і шляхи встановлення «ціни злочинності».