
- •Практичні заняття з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів іі курсу
- •Змістовий модуль 1
- •Практичне заняття № 1 Мова і культура мовлення в професійній діяльності
- •Класифікація лексикографічної продукції
- •3.1. Ознаки літературної мови правильно визначено в рядку:
- •3.7. У яких рядках неправильно підібрано українські відповідники під час перекладання?
- •Орфоепічні норми сучасної української мови
3.7. У яких рядках неправильно підібрано українські відповідники під час перекладання?
А. личный состав – особовий склад; многочисленные недочеты – численні недоліки; принимать участие – брати участь;
Б.в двух словах – у двох словах, в конце концов – у кінці кінців, ввести закон в силу – увести закон у силу.
В.в порядке исключения – як виняток, выписка из протокола – витяг із протоколу, заказное письмо – рекомендований лист;
Г.на протяжении года – на протязі року, сеть предприятий – сітка підприємств, самый лучший результат – самий кращий результат;
Д.приступаем к обсуждению – починаємо обговорення, согласно распоряжению – згідно з розпорядженням, круглый год – цілий (весь) рік;
4. Запишіть у зошит подані словосполучення і їх український переклад. Яким словником ви скористались (запишіть автора, назву, рік видання)?
Открывать глаза, открывать справочник, открывать окно, открывать ключом дверь, открывать Америку, открывать рот; стремительная атака, стремительный бег, стремительный рост промышленности, стремительный человек; решить голосованием, решить загадку, решить задачу, решить судьбу; меры длины, меры поощрения, меры по предупреждению, меры объема, меры принуждения; адрес от коллег, адрес домашний, бегло читать книгу, беглый обзор главы, беззаветный труд, без зазрения совести обманывать, без исключения, безразличное отношение, без снисхождения, безуспешные попытки, безукоризненная репутация, безусловное выполнение, беспокоит ситуация, бесполезный труд, бесспорные факты, благодарить родителей, благодаря основательной подготовке, благополучный исход, благоприятные условия, благоприятный момент, благоразумный поступок, большой размер, большое событие, бывший в употреблении, бывший директор, была бы честь предложена, бытовые условия, быть на хорошем счету, быть правым, быть в затруднении (затруднительном положении), быть в родстве, введение в должность, ввести в состав, ввести в курс дела, ввести новые методы, ввести в заблуждение.
5. Прочитайте текст. Перекажіть його. Проаналізуйте виділені слова з погляду дотримання орфоепічних норм. Запишіть їх фонетичною транскрипцією як приклади до правил вимови звуків в опорний конспект «Орфоепічні норми сучасної української літературної мови» (додаток 1). Для прикладів до інших правил скористайтесь словами з довідки. Перевірте запис слів за орфоепічним словником.
Евфонія (від грецького euphonia), або милозвучність, – розділ фоностилістики, що вивчає здатність фонетичної організації мови до мелодійного звучання, створення звукозображання у висловлюванні відповідно до його змісту і художнього призначення.
Для української мови, як і російської та білоруської, характерне уникання важкого для вимови нагромадження звуків. Евфонічність української мови – характерна ознака всіх її стилів. Щоб дотримуватись милозвучності мовлення, свідомо уникати незграбності у вживанні звуків, треба знати евфонічні засоби й уміло ними користуватися. Милозвучність досягається природним чергуванням окремих голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, використанням паралельних форм слів, деякі звукові зміни, що спостерігаються при збігові кількох приголосних. Таке звукове оформлення мови служить засобом естетичності, краси.
За евфонічністю (милозвучністю) вчені ставлять нашу мову на одне з перших місць у світі. Так, у 1934 році на Всесвітньому конкурсі мов, що проводився у Франції, серед найбільш красивих і багатих мов фахівці назвали французьку, перську та українську. В українській мові зовсім небагато слів, у яких через важковимовне поєднання звуків порушується фонетична рівновага. Як підкреслюють дослідники, особлива краса і музикальність української мови є одним з найбільш яскравих проявів панестетизму, що пронизує духовне й матеріальне буття українців (З навчального посібника).
Довідка: приклад, ґрунтовний, абзац, чотирма, казка, сказати.
6. Визначте, який із поданих у дужках варіантів є нормативним. Виразно прочитайте речення.
1) Мовна політика як складова частина державотворення (у, в) Україні повинна спиратися на світовий досвід (і, й, та) міжнародне право, які виходять (з, із, зі) того, що є держави багатонаціональні, народи яких є автохтонами на своїх історичних територіях, проживають компактно. Такою є, наприклад, Швейцарія, (у, в) якій німці, італійці (і, й, та) французи відповідають цим ознакам, (і, й) тому статус їхніх мов (у, в) державній (і, й, та) громадській структурах однаковий – державний. Є держави (з, із, зі) багатонаціональним складом населення, де переважну більшість складає одна нація, що дає назву державі, мова якої (і, й) виступає (у, в) (у, в)сіх державотворчих функціях. Такою є Україна. 2) Згідно (з, зі) статтею Положення адміністрація (у, в) своїй діяльності має постійно підтримувати зв'язок (з, із) громадськістю. 3) Брат працює (і, й) навчається (у, в) виші.
7. Прочитайте речення і знайдіть помилки в їх звуковому оформленні. Поясніть причини звукових порушень. Виправлені варіанти речень запишіть.
1) Наталка палко кохає бідного парубка Петра. 2) Для неї характерні працьовитість, енергійність, дотепність і рішучість у боротьбі за своє щастя. 3) Петро – роботящий, щирий хлопець. 4) Чотири довгі роки він у далекому краї заробляє гроші, щоб одружитися з коханою дівчиною. 5) У пісні, яку співає возний, оспівується насильство, хижацтво, крутійство, хабарництво. 6) В школі і інституті Галина училась з великим бажанням. 7) Анатолій наважився свататися до Люсі. 8) Антон подав заяву ректору університету Кравчуку Івану Павловичу.
Додаток 1 (до вправи № 5)
Орфоепія (гр. orthos – правильний, epos – мова, слово) –
1) розділ мовознавства, у якому вивчається система норм єдиної вимови, властивої літературній мові;
2) система загальноприйнятих правил, що визначають єдину вимову.
Орфоепічна норма – соціально узаконене правило вимови звуків, звукових комплексів, організації звукового потоку.